Йов

Розділ 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

約伯記

第22章

1 提幔人以利法回答說:

2 智慧人既或有益於己,人還能使神有益麼?[Can a man be profitable unto God, as he that is wise may be profitable unto himself?]

3 你為人公義,豈叫全能者喜悅呢?你行為完全,豈能使他得利呢?

4 他豈[Will he]因你敬畏他就責備你?他豈[Will he]審判你嗎?

5 你的罪惡豈不是大嗎?你的罪孽豈不是沒有窮盡嗎?[and thine iniquities infinite?]

6 因你無故強取你兄弟[thy brother]的物為抵押,剝去貧寒人的衣服。

7 困乏的人,你沒有給他水喝;飢餓的人,你沒有給他食物。

8 有能力的人就得地土;尊貴的人也住在其中。

9 你打發寡婦空手回去,折斷無父之人[fatherless]的膀臂。

10 因此,有網羅環繞你,有恐懼忽然使你驚惶;

11 或有黑暗蒙蔽你,並有洪水淹沒你。

12 神豈不是在高天嗎?你看星宿何其高呢。

13 你說:神知道甚麼?他豈能穿透黑雲[through the dark cloud]施行審判呢?

14 密雲將他遮蓋,使他不能看見;他周遊穹蒼。

15 你有留意[Hast thou marked]上古的道嗎?這道是惡人所行的。

16 他們未到死期,就被砍下[were cut down],根基毀壞,好像被江河沖去;

17 他們向神說:離開我們吧。又說:全能者能為他們[for them]怎麼[do]呢?

18 哪知神以美物充滿他們的房屋;但惡人所謀定的離我好遠。

19 義人看見他們的結局就歡喜;無辜的人嗤笑他們,

20 我們的貨財未被[our substance is not]剪除,但是他們所剩的[but the remnant of them]都被火燒滅。

21 你要認識神,就得平安;福氣也必臨到你。

22 你當領受他口中的教訓,將他的言語存在心裏。

23 你若歸向全能者,從你帳棚中遠除不義,就必得建立。

24 這樣你積蓄的金子就必如塵土[Then shalt thou lay up gold as dust]俄斐的黃金也必如溪河石頭[and the gold of Ophir as the stones of the brooks]

25 全能者就必作保護你的[be thy defence]你也必得[and thou shalt have]寶銀。

26 你就要以全能者為喜樂,向神仰起臉來。

27 你要禱告他,他就聽你;你也要還你的願。

28 你定意要作何事,必然給你成就;亮光也必照耀你的路。

29 人降卑的時候[When men are cast down],你仍可說:必得高升;謙卑的人,[he]必然拯救。

30 無辜人的海島,神必要搭救[He shall deliver the island of the innocent];他因你手中純淨[pureness],必蒙拯救。

Йов

Розділ 22

約伯記

第22章

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

1 提幔人以利法回答說:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

2 智慧人既或有益於己,人還能使神有益麼?[Can a man be profitable unto God, as he that is wise may be profitable unto himself?]

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

3 你為人公義,豈叫全能者喜悅呢?你行為完全,豈能使他得利呢?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

4 他豈[Will he]因你敬畏他就責備你?他豈[Will he]審判你嗎?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

5 你的罪惡豈不是大嗎?你的罪孽豈不是沒有窮盡嗎?[and thine iniquities infinite?]

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

6 因你無故強取你兄弟[thy brother]的物為抵押,剝去貧寒人的衣服。

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

7 困乏的人,你沒有給他水喝;飢餓的人,你沒有給他食物。

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

8 有能力的人就得地土;尊貴的人也住在其中。

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

9 你打發寡婦空手回去,折斷無父之人[fatherless]的膀臂。

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

10 因此,有網羅環繞你,有恐懼忽然使你驚惶;

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

11 或有黑暗蒙蔽你,並有洪水淹沒你。

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

12 神豈不是在高天嗎?你看星宿何其高呢。

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

13 你說:神知道甚麼?他豈能穿透黑雲[through the dark cloud]施行審判呢?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

14 密雲將他遮蓋,使他不能看見;他周遊穹蒼。

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

15 你有留意[Hast thou marked]上古的道嗎?這道是惡人所行的。

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

16 他們未到死期,就被砍下[were cut down],根基毀壞,好像被江河沖去;

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

17 他們向神說:離開我們吧。又說:全能者能為他們[for them]怎麼[do]呢?

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

18 哪知神以美物充滿他們的房屋;但惡人所謀定的離我好遠。

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

19 義人看見他們的結局就歡喜;無辜的人嗤笑他們,

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

20 我們的貨財未被[our substance is not]剪除,但是他們所剩的[but the remnant of them]都被火燒滅。

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

21 你要認識神,就得平安;福氣也必臨到你。

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

22 你當領受他口中的教訓,將他的言語存在心裏。

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

23 你若歸向全能者,從你帳棚中遠除不義,就必得建立。

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

24 這樣你積蓄的金子就必如塵土[Then shalt thou lay up gold as dust]俄斐的黃金也必如溪河石頭[and the gold of Ophir as the stones of the brooks]

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

25 全能者就必作保護你的[be thy defence]你也必得[and thou shalt have]寶銀。

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

26 你就要以全能者為喜樂,向神仰起臉來。

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

27 你要禱告他,他就聽你;你也要還你的願。

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

28 你定意要作何事,必然給你成就;亮光也必照耀你的路。

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

29 人降卑的時候[When men are cast down],你仍可說:必得高升;謙卑的人,[he]必然拯救。

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

30 無辜人的海島,神必要搭救[He shall deliver the island of the innocent];他因你手中純淨[pureness],必蒙拯救。