Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

約伯記

第37章

1 因此我心[also]戰兢,從他的[his]原處移動。

2 當側耳聽他所發之聲[Hear attentively the noise of his voice]並他口中所出的聲音[and the sound that goeth out of his mouth]

3 他發響聲震遍普天之下[under the whole heaven],發電光閃到地的四極[ends of]

4 隨後人聽見有雷聲轟轟,大發威嚴,雷電接連不斷。

5 神發出奇妙的雷聲;他行大事,我們不能測透。

6 他對雪說:要降在地上;對[small]雨和暴雨也是這樣說。

7 他封住各人的手,叫所造的眾人都曉得他的作為。

8 野獸[beasts]進入穴中,臥在其處[their places]

9 旋風[whirlwind]出於南方[south];寒冷出於北方。

10 神噓氣成[frost];寬闊之水也都凝結。

11 他使密雲盛滿水氣,布散電光之雲;

12 這雲是藉他的指引游行旋轉,得以在全地面上行他一切所吩咐的,

13 或為責罰,或為潤地,或為施行慈愛。

14 約伯啊,你要留心聽,要站立思想神奇妙的作為。

15何時[when]安設[disposed]這些,使他雲彩的光[caused the light of his cloud]照耀,你知道嗎?

16 雲彩如何浮於空中,那知識全備者奇妙的作為,你知道嗎?

17 南風使地寂靜,你的衣服就如火熱,你知道嗎?

18 你豈能與神同鋪穹蒼嗎?這穹蒼堅硬,如同鑄成的鏡子。

19 我們因黑暗[reason of darkness]不能陳說;請你指教我們該對他說甚麼話。

20 人豈可說:我願與他說話?若有人說話,他就必被吞滅[if a man speak, surely he shall be swallowed up]

21 現在有雲遮蔽,人不得見穹蒼的光亮;但風吹過,天又發晴。

22 睛天[Fair weather]出於北方,在神那裏有可怕的威嚴。

23 論到全能者,我們不能測度;他大有能力,有公平和大義,必不苦待人。

24 所以,人敬畏他;凡自以為心中有智慧的人,他都不顧念。

Йов

Розділ 37

約伯記

第37章

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

1 因此我心[also]戰兢,從他的[his]原處移動。

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

2 當側耳聽他所發之聲[Hear attentively the noise of his voice]並他口中所出的聲音[and the sound that goeth out of his mouth]

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

3 他發響聲震遍普天之下[under the whole heaven],發電光閃到地的四極[ends of]

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

4 隨後人聽見有雷聲轟轟,大發威嚴,雷電接連不斷。

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

5 神發出奇妙的雷聲;他行大事,我們不能測透。

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

6 他對雪說:要降在地上;對[small]雨和暴雨也是這樣說。

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

7 他封住各人的手,叫所造的眾人都曉得他的作為。

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

8 野獸[beasts]進入穴中,臥在其處[their places]

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

9 旋風[whirlwind]出於南方[south];寒冷出於北方。

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

10 神噓氣成[frost];寬闊之水也都凝結。

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

11 他使密雲盛滿水氣,布散電光之雲;

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

12 這雲是藉他的指引游行旋轉,得以在全地面上行他一切所吩咐的,

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

13 或為責罰,或為潤地,或為施行慈愛。

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

14 約伯啊,你要留心聽,要站立思想神奇妙的作為。

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

15何時[when]安設[disposed]這些,使他雲彩的光[caused the light of his cloud]照耀,你知道嗎?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

16 雲彩如何浮於空中,那知識全備者奇妙的作為,你知道嗎?

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

17 南風使地寂靜,你的衣服就如火熱,你知道嗎?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

18 你豈能與神同鋪穹蒼嗎?這穹蒼堅硬,如同鑄成的鏡子。

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

19 我們因黑暗[reason of darkness]不能陳說;請你指教我們該對他說甚麼話。

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

20 人豈可說:我願與他說話?若有人說話,他就必被吞滅[if a man speak, surely he shall be swallowed up]

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

21 現在有雲遮蔽,人不得見穹蒼的光亮;但風吹過,天又發晴。

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

22 睛天[Fair weather]出於北方,在神那裏有可怕的威嚴。

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

23 論到全能者,我們不能測度;他大有能力,有公平和大義,必不苦待人。

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

24 所以,人敬畏他;凡自以為心中有智慧的人,他都不顧念。