CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 37
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Книга Иова

Глава 37

1 От этого сердце мое трепещет и бросается с места прочь.

2 Слушайте! Слушайте гром Его голоса и грохот из уст Его!

3 По всему поднебесью посылает Он молнии, посылает их до краев земли.

4 Голос Его рокочет вослед, гласом величия Он гремит и не сдерживает зарниц, когда голос Его услышан.

5 Дивно грохочет Бог Своим голосом, Он творит великое — не постичь нам.

6 Говорит Он снегу: «Пади на землю», дождю и ливню: «Лейте сильнее!»

7 Он прекращает труды каждого человека, чтобы все люди знали дело Его.

8 И уходят звери в свои убежища и в берлогах своих лежат.

9 Из Его покоев приходит вихрь, и северный ветер приносит стужу.

10 Дыханием Божьим творится лед и твердеют вольные воды.

11 Наполняет Он тучи влагой и молнии мечет из облаков.

12 Кружат они по воле Его над лицом всей земли, совершая, что Он повелит.

13 То приходят, как бич, покарать людей, то, даруя им милость, насыщают землю.

14 Выслушай это, Иов; подумай, как чудны Божьи дела.

15 Знаешь ли ты, как управляет тучами Бог, как блестит зарницей из облака Своего?

16 Знаешь ли ты, как уравновешены облака, знаешь ли чудеса Того, Кто познанием совершенен?

17 О ты, кому жарко в своей одежде, когда замолкнет земля перед южным ветром,

18 ты ли вместе с Ним распростер небеса, твердые, словно литое зеркало?

19 Научи нас, что нам Ему сказать, мы не в силах найти слова из-за тьмы.

20 Сообщить ли Ему, что хочу с Ним говорить? Но кто себе желает смерти?

21 Никто не может взглянуть на солнце, когда оно блестит в небесах, после того, как расчистит их ветер.

22 С севера грядет блеск золотой; Бог приближается в страшном великолепии.

23 Всемогущий — мы не можем Его постичь, силой и правдой Он велик, праведностью богат, никого не угнетает.

24 Поэтому люди боятся Его, разве не боятся Его все мудрые сердцем?

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

1 От этого сердце мое трепещет и бросается с места прочь.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

2 Слушайте! Слушайте гром Его голоса и грохот из уст Его!

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

3 По всему поднебесью посылает Он молнии, посылает их до краев земли.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

4 Голос Его рокочет вослед, гласом величия Он гремит и не сдерживает зарниц, когда голос Его услышан.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

5 Дивно грохочет Бог Своим голосом, Он творит великое — не постичь нам.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

6 Говорит Он снегу: «Пади на землю», дождю и ливню: «Лейте сильнее!»

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

7 Он прекращает труды каждого человека, чтобы все люди знали дело Его.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

8 И уходят звери в свои убежища и в берлогах своих лежат.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

9 Из Его покоев приходит вихрь, и северный ветер приносит стужу.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

10 Дыханием Божьим творится лед и твердеют вольные воды.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

11 Наполняет Он тучи влагой и молнии мечет из облаков.

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

12 Кружат они по воле Его над лицом всей земли, совершая, что Он повелит.

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

13 То приходят, как бич, покарать людей, то, даруя им милость, насыщают землю.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

14 Выслушай это, Иов; подумай, как чудны Божьи дела.

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

15 Знаешь ли ты, как управляет тучами Бог, как блестит зарницей из облака Своего?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

16 Знаешь ли ты, как уравновешены облака, знаешь ли чудеса Того, Кто познанием совершенен?

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

17 О ты, кому жарко в своей одежде, когда замолкнет земля перед южным ветром,

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

18 ты ли вместе с Ним распростер небеса, твердые, словно литое зеркало?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

19 Научи нас, что нам Ему сказать, мы не в силах найти слова из-за тьмы.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

20 Сообщить ли Ему, что хочу с Ним говорить? Но кто себе желает смерти?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

21 Никто не может взглянуть на солнце, когда оно блестит в небесах, после того, как расчистит их ветер.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

22 С севера грядет блеск золотой; Бог приближается в страшном великолепии.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

23 Всемогущий — мы не можем Его постичь, силой и правдой Он велик, праведностью богат, никого не угнетает.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

24 Поэтому люди боятся Его, разве не боятся Его все мудрые сердцем?