Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 19

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

約伯記

第19章

1 約伯回答說：

2 你們攪擾我的心，用言語壓碎我要到幾時呢？

3 你們這十次羞辱我；你們向我裝作生人［make yourselves strange to me］也不以為恥。

4 果真我有錯，這錯乃是在我。

5 你們若真［If indeed］要向我誇大，以我的羞辱為證指責我；

6 就該知道是神傾覆我，用網羅圍繞我。

7 看哪［Behold］，我因委曲呼叫，卻不蒙聽允［heard］；我大聲［aloud］呼求，卻不得公斷。

8 他［He］用籬笆攔住我的道路，使我不得經過；他［he］又使我的路徑黑暗。

9 他剝去我的榮光，摘去我頭上的冠冕。

10 他在四圍滅了［hath destroyed］我，我便去了［gone］；將我的盼望［hope］如樹被移去［removed］。

11 他的忿怒也［also］向我發作，以我為敵人中的一個［one of his］。

12 他的軍旅一齊上來，修築戰路攻擊我，在我帳棚的四圍安營。

13 他把我的弟兄隔在遠處，使我所認識的誠然［verily］與我生疏。

14 我的親戚與我斷絕，我的密友都忘記我。

15 在我家寄居的，和我的使女都以我為外人；我在他們眼中看為外邦人。

16 我喚了［called］我的［my］僕人，他還是不回答我［me］；我開口求他［I intreated him with my mouth］。

17 我口的氣味，我妻子厭惡；就是向她求從我所生的孩子，她還是憎嫌［though I intreated for the children's sake of mine own body］。

18 小孩子藐視我［Yea, children despised me］；我起來［I arose］，他們就［and］嘲笑我。

19 我的密友都憎惡我；我平日所愛的人向我翻臉。

20 我的皮肉緊貼骨頭，我只剩牙皮逃脫了。

21 我朋友啊，你們［ye］可憐我，可憐我；因為神的手攻擊我。

22 你們為甚麼彷彿神逼迫我，吃我的肉還以為不足呢？

23 唯願我的言語現在被寫上［written］。唯願這些話印錄［oh that they were printed］在書上。

24 用鐵筆銘刻［graven］，用鉛灌在磐石上，直存到永遠。

25 我知道我的救贖主活著，末了之日［latter day］必站立在地上。

26 我這身體皮肉雖被蟲所壞［And though after my skin worms destroy this body］，我仍［yet］必在肉體之內［in］得見神。

27 我的肺腑在我裏面雖然消滅［though my reins be consumed within me］；我自己卻要見他，親眼要看他，並不像外人。

28 你們卻［but］要［should］說：惹事的根既在乎我，我們為何逼迫他呢［Why persecute we him, seeing the root of the matter is found in me］？

29 你們就當懼怕刀劍；因為忿怒惹動刀劍的刑罰，使你們知道有審判［judgment］。

Йов Розділ 19	約伯記第19章
1 А Йов відповів та й сказав:	1 約伯回答說：
2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?	2 你們攪擾我的心，用言語壓碎我要到幾時呢？
3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!	3 你們這十次羞辱我；你們向我裝作生人［make yourselves strange to me］也不以為恥。
4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.	4 果真我有錯，這錯乃是在我。
5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?	5 你們若真［If indeed］要向我誇大，以我的羞辱為證指責我；
6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!	6 就該知道是神傾覆我，用網羅圍繞我。
7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!	7 看哪［Behold］，我因委曲呼叫，卻不蒙聽允［heard］；我大聲［aloud］呼求，卻不得公斷。
8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!	8 他［He］用籬笆攔住我的道路，使我不得經過；他［he］又使我的路徑黑暗。
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!	9 他剝去我的榮光，摘去我頭上的冠冕。
10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.	10 他在四圍滅了［hath destroyed］我，我便去了［gone］；將我的盼望［hope］如樹被移去［removed］。
11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:	11 他的忿怒也［also］向我發作，以我為敵人中的一個［one of his］。
12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.	12 他的軍旅一齊上來，修築戰路攻擊我，在我帳棚的四圍安營。
13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,	13 他把我的弟兄隔在遠處，使我所認識的誠然［verily］與我生疏。
14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.	14 我的親戚與我斷絕，我的密友都忘記我。
15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.	15 在我家寄居的，和我的使女都以我為外人；我在他們眼中看為外邦人。
16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.	16 我喚了［called］我的［my］僕人，他還是不回答我［me］；我開口求他［I intreated him with my mouth］。
17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.	17 我口的氣味，我妻子厭惡；就是向她求從我所生的孩子，她還是憎嫌［though I intreated for the children's sake of mine own body］。
18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.	18 小孩子藐視我［Yea, children despised me］；我起來［I arose］，他們就［and］嘲笑我。
19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.	19 我的密友都憎惡我；我平日所愛的人向我翻臉。
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.	20 我的皮肉緊貼骨頭，我只剩牙皮逃脫了。
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!	21 我朋友啊，你們［ye］可憐我，可憐我；因為神的手攻擊我。
22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?	22 你們為甚麼彷彿神逼迫我，吃我的肉還以為不足呢？
23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,	23 唯願我的言語現在被寫上［written］。唯願這些話印錄［oh that they were printed］在書上。
24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!	24 用鐵筆銘刻［graven］，用鉛灌在磐石上，直存到永遠。
25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху	25 我知道我的救贖主活著，末了之日［latter day］必站立在地上。
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,	26 我這身體皮肉雖被蟲所壞［And though after my skin worms destroy this body］，我仍［yet］必在肉體之內［in］得見神。
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!	27 我的肺腑在我裏面雖然消滅［though my reins be consumed within me］；我自己卻要見他，親眼要看他，並不像外人。
28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“	28 你們卻［but］要［should］說：惹事的根既在乎我，我們為何逼迫他呢［Why persecute we him, seeing the root of the matter is found in me］？
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“	29 你們就當懼怕刀劍；因為忿怒惹動刀劍的刑罰，使你們知道有審判［judgment］。

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 19

約伯記

第19章

Йов

Розділ 19

約伯記

第19章

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 19

約伯記

第19章

Йов

Розділ 19

約伯記

第19章

Старий
завіт

Новий
завіт