ЙовРозділ 34 |
1 |
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́! |
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є. |
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре. |
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. |
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“. |
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду, |
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними? |
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“. |
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! |
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту! |
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва. |
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав? |
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, — |
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох! |
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: |
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного? |
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“? |
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук, |
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською. |
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, — |
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись. |
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд. |
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших. |
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть! |
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці, |
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, |
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених. |
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом, |
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові. |
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду! |
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“ |
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! |
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: |
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння. |
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди, |
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“. |
Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 34 |
1 Und Elihu |
2 Höret |
3 Denn das Ohr |
4 Laßt uns ein Urteil |
5 Denn Hiob |
6 Ich muß lügen |
7 Wer ist ein solcher wie Hiob |
8 und auf dem Wege gehet mit |
9 Denn er hat gesagt |
10 Darum höret mir |
11 sondern er vergilt |
12 Ohne Zweifel |
13 Wer hat, das auf Erden |
14 So er |
15 Alles Fleisch |
16 Hast |
17 Sollte einer darum das Recht |
18 Sollt einer zum Könige |
19 Der doch nicht |
20 Plötzlich |
21 Denn seine Augen |
22 Es ist kein Finsternis |
23 Denn es wird |
24 Er bringet der Stolzen |
25 darum daß er kennet ihre Werke |
26 Er wirft die GOttlosen |
27 darum daß sie |
28 daß das |
29 Wenn er Frieden gibt |
30 Und |
31 Ich |
32 Hab ich‘s |
33 Man wartet der Antwort von dir, denn |
34 Weise |
35 Aber Hiob |
36 Mein Vater |
37 Er hat über seine Sünde |
ЙовРозділ 34 |
Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 34 |
1 |
1 Und Elihu |
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́! |
2 Höret |
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є. |
3 Denn das Ohr |
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре. |
4 Laßt uns ein Urteil |
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. |
5 Denn Hiob |
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“. |
6 Ich muß lügen |
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду, |
7 Wer ist ein solcher wie Hiob |
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними? |
8 und auf dem Wege gehet mit |
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“. |
9 Denn er hat gesagt |
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! |
10 Darum höret mir |
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту! |
11 sondern er vergilt |
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва. |
12 Ohne Zweifel |
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав? |
13 Wer hat, das auf Erden |
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, — |
14 So er |
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох! |
15 Alles Fleisch |
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: |
16 Hast |
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного? |
17 Sollte einer darum das Recht |
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“? |
18 Sollt einer zum Könige |
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук, |
19 Der doch nicht |
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською. |
20 Plötzlich |
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, — |
21 Denn seine Augen |
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись. |
22 Es ist kein Finsternis |
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд. |
23 Denn es wird |
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших. |
24 Er bringet der Stolzen |
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть! |
25 darum daß er kennet ihre Werke |
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці, |
26 Er wirft die GOttlosen |
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, |
27 darum daß sie |
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених. |
28 daß das |
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом, |
29 Wenn er Frieden gibt |
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові. |
30 Und |
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду! |
31 Ich |
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“ |
32 Hab ich‘s |
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! |
33 Man wartet der Antwort von dir, denn |
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: |
34 Weise |
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння. |
35 Aber Hiob |
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди, |
36 Mein Vater |
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“. |
37 Er hat über seine Sünde |