CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 34

1 Und Elihu453 antwortete6030 und sprach559:

2 Höret8085, ihr3045 Weisen2450, meine Rede4405, und ihr Verständigen, merket auf238 mich!

3 Denn das Ohr241 prüfet die Rede4405, und der Mund2441 schmecket die Speise398.

4 Laßt uns ein Urteil4941 erwählen977, daß wir erkennen3045 unter uns, was gut2896 sei.

5 Denn Hiob347 hat gesagt559: Ich bin6663 gerecht, und GOtt410 weigert5493 mir mein Recht4941.

6 Ich muß lügen3576, ob ich wohl recht4941 habe6588, und bin gequälet von meinen Pfeilen2671, ob ich wohl nichts verschuldet habe.

7 Wer ist ein solcher wie Hiob347, der1397 da Spötterei3933 trinket8354 wie Wasser4325

8 und auf dem Wege gehet mit2274 den Übeltätern6466 und wandelt3212 mit den gottlosen7562 Leuten582?

9 Denn er hat gesagt559: Wenn jemand1397 schon fromm ist7521, so gilt5532 er doch nichts bei GOtt430.

10 Darum höret mir2486 zu8085, ihr weisen3824 Leute582: Es sei ferne, daß GOtt410 sollte gottlos7562 sein und der Allmächtige7706 ungerecht,

11 sondern er vergilt7999 dem Menschen120, danach er verdienet hat6467, und trifft4672 einen jeglichen376 nach seinem Tun734.

12 Ohne Zweifel551, GOtt410 verdammet niemand mit Unrecht, und der Allmächtige7706 beuget das Recht4941 nicht.

13 Wer hat, das auf Erden776 ist6485, verordnet, und wer hat den ganzen Erdboden8398 gesetzt7760?

14 So er7760 sich‘s würde unterwinden, so würde er aller Geist7307 und Odem5397 zu sich sammeln622.

15 Alles Fleisch1320 würde miteinander3162 vergehen1478, und der Mensch120 würde wieder7725 zu Asche6083 werden.

16 Hast8085 du nun Verstand998, so höre238 das und merke auf die Stimme6963 meiner Rede4405.

17 Sollte einer darum das Recht4941 zwingen, daß er‘s hasset8130? Und daß du stolz bist, solltest du darum den Gerechten6662 verdammen7561?

18 Sollt einer zum Könige4428 sagen559: Du loser Mann1100! und zu den Fürsten5081: Ihr GOttlosen7563!?

19 Der doch nicht5375 ansiehet die Person der Fürsten8269 und kennet den Herrlichen7771 nicht5234 mehr denn den Armen1800; denn sie6440 sind alle6440 seiner Hände3027 Werk4639.

20 Plötzlich7281 müssen die3027 Leute5971 sterben4191 und zu Mitternacht erschrecken1607 und vergehen5674; die Mächtigen47 werden5493 kraftlos weggenommen.

21 Denn seine Augen5869 sehen7200 auf eines jeglichen376 Wege1870, und er schaut alle ihre Gänge6806.

22 Es ist kein Finsternis2822 noch Dunkel6757, daß sich da möchten verbergen5641 die Übeltäter6466.

23 Denn es wird1980 niemand376 gestattet, daß er7760 mit GOtt410 rechte4941.

24 Er bringet der Stolzen3524 viel um, die nicht7489 zu zählen sind, und5975 stellet andere312 an ihre Statt,

25 darum daß er kennet ihre Werke4566 und kehret sie5234 um des Nachts3915, daß sie zerschlagen1792 werden2015.

26 Er wirft die GOttlosen7563 über einen Haufen, da4725 man‘s7200 gerne siehet,

27 darum daß sie5493 von ihm weggewichen sind7919 und310 verstunden seiner Wege1870 keinen,

28 daß das8085 Schreien6818 der Armen1800 mußte vor ihn kommen935, und er das Schreien6818 der Elenden6041 hörete.

29 Wenn er Frieden gibt8252, wer will verdammen7561? und wenn er das Antlitz verbirget, wer will ihn schauen7789 unter6440 den Völkern und Leuten1471?

30 Und4427 läßt über sie regieren einen Heuchler2611, das Volk5971 zu drängen4170.

31 Ich559 muß für GOtt410 reden und kann‘s nicht5375 lassen.

32 Hab ich‘s2372 nicht1107 getroffen, so lehre3384 du mich‘s besser; hab ich unrecht5766 gehandelt, ich will‘s nicht3254 mehr tun6466.

33 Man wartet der Antwort von dir, denn977 du verwirfst alles; und du hast‘s3988 angefangen und nicht7999 ich3045. Weißest du nun was, so sage1696 an!

34 Weise2450 Leute582 lasse ich mir sagen559, und ein weiser Mann1397 gehorchet8085 mir.

35 Aber Hiob347 redete1696 mit1697 Unverstand, und seine Worte1847 sind7919 nicht klug.

36 Mein Vater1! laß Hiob347 versucht974 werden bis ans Ende5331, darum daß er sich8666 zu unrechten205 Leuten582 kehret.

37 Er hat über seine Sünde6588 dazu noch3254 gelästert; darum laß Ihn zwischen uns geschlagen werden und2403 danach viel7235 wider GOtt410 plaudern.

Йов

Розділ 34

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

1 Und Elihu453 antwortete6030 und sprach559:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

2 Höret8085, ihr3045 Weisen2450, meine Rede4405, und ihr Verständigen, merket auf238 mich!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

3 Denn das Ohr241 prüfet die Rede4405, und der Mund2441 schmecket die Speise398.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

4 Laßt uns ein Urteil4941 erwählen977, daß wir erkennen3045 unter uns, was gut2896 sei.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

5 Denn Hiob347 hat gesagt559: Ich bin6663 gerecht, und GOtt410 weigert5493 mir mein Recht4941.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

6 Ich muß lügen3576, ob ich wohl recht4941 habe6588, und bin gequälet von meinen Pfeilen2671, ob ich wohl nichts verschuldet habe.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

7 Wer ist ein solcher wie Hiob347, der1397 da Spötterei3933 trinket8354 wie Wasser4325

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

8 und auf dem Wege gehet mit2274 den Übeltätern6466 und wandelt3212 mit den gottlosen7562 Leuten582?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

9 Denn er hat gesagt559: Wenn jemand1397 schon fromm ist7521, so gilt5532 er doch nichts bei GOtt430.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

10 Darum höret mir2486 zu8085, ihr weisen3824 Leute582: Es sei ferne, daß GOtt410 sollte gottlos7562 sein und der Allmächtige7706 ungerecht,

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

11 sondern er vergilt7999 dem Menschen120, danach er verdienet hat6467, und trifft4672 einen jeglichen376 nach seinem Tun734.

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

12 Ohne Zweifel551, GOtt410 verdammet niemand mit Unrecht, und der Allmächtige7706 beuget das Recht4941 nicht.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

13 Wer hat, das auf Erden776 ist6485, verordnet, und wer hat den ganzen Erdboden8398 gesetzt7760?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

14 So er7760 sich‘s würde unterwinden, so würde er aller Geist7307 und Odem5397 zu sich sammeln622.

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

15 Alles Fleisch1320 würde miteinander3162 vergehen1478, und der Mensch120 würde wieder7725 zu Asche6083 werden.

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

16 Hast8085 du nun Verstand998, so höre238 das und merke auf die Stimme6963 meiner Rede4405.

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

17 Sollte einer darum das Recht4941 zwingen, daß er‘s hasset8130? Und daß du stolz bist, solltest du darum den Gerechten6662 verdammen7561?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

18 Sollt einer zum Könige4428 sagen559: Du loser Mann1100! und zu den Fürsten5081: Ihr GOttlosen7563!?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

19 Der doch nicht5375 ansiehet die Person der Fürsten8269 und kennet den Herrlichen7771 nicht5234 mehr denn den Armen1800; denn sie6440 sind alle6440 seiner Hände3027 Werk4639.

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

20 Plötzlich7281 müssen die3027 Leute5971 sterben4191 und zu Mitternacht erschrecken1607 und vergehen5674; die Mächtigen47 werden5493 kraftlos weggenommen.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

21 Denn seine Augen5869 sehen7200 auf eines jeglichen376 Wege1870, und er schaut alle ihre Gänge6806.

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

22 Es ist kein Finsternis2822 noch Dunkel6757, daß sich da möchten verbergen5641 die Übeltäter6466.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

23 Denn es wird1980 niemand376 gestattet, daß er7760 mit GOtt410 rechte4941.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

24 Er bringet der Stolzen3524 viel um, die nicht7489 zu zählen sind, und5975 stellet andere312 an ihre Statt,

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

25 darum daß er kennet ihre Werke4566 und kehret sie5234 um des Nachts3915, daß sie zerschlagen1792 werden2015.

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

26 Er wirft die GOttlosen7563 über einen Haufen, da4725 man‘s7200 gerne siehet,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

27 darum daß sie5493 von ihm weggewichen sind7919 und310 verstunden seiner Wege1870 keinen,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

28 daß das8085 Schreien6818 der Armen1800 mußte vor ihn kommen935, und er das Schreien6818 der Elenden6041 hörete.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

29 Wenn er Frieden gibt8252, wer will verdammen7561? und wenn er das Antlitz verbirget, wer will ihn schauen7789 unter6440 den Völkern und Leuten1471?

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

30 Und4427 läßt über sie regieren einen Heuchler2611, das Volk5971 zu drängen4170.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

31 Ich559 muß für GOtt410 reden und kann‘s nicht5375 lassen.

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

32 Hab ich‘s2372 nicht1107 getroffen, so lehre3384 du mich‘s besser; hab ich unrecht5766 gehandelt, ich will‘s nicht3254 mehr tun6466.

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

33 Man wartet der Antwort von dir, denn977 du verwirfst alles; und du hast‘s3988 angefangen und nicht7999 ich3045. Weißest du nun was, so sage1696 an!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

34 Weise2450 Leute582 lasse ich mir sagen559, und ein weiser Mann1397 gehorchet8085 mir.

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

35 Aber Hiob347 redete1696 mit1697 Unverstand, und seine Worte1847 sind7919 nicht klug.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

36 Mein Vater1! laß Hiob347 versucht974 werden bis ans Ende5331, darum daß er sich8666 zu unrechten205 Leuten582 kehret.

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

37 Er hat über seine Sünde6588 dazu noch3254 gelästert; darum laß Ihn zwischen uns geschlagen werden und2403 danach viel7235 wider GOtt410 plaudern.