CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мар. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Марка

Розділ 7

1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 7

1 Und2532 es kamen zu4314 ihm846 die Pharisäer5330 und2532 etliche5100 von575 den Schriftgelehrten1122, die von Jerusalem2414 kommen2064 waren4863.

2 Und2532 da sie846 sahen1492 etliche5100 seiner Jünger3101 mit gemeinen2839, das ist5123, mit ungewaschenen449 Händen5495 das Brot740 essen2068, versprachen sie es3201.

3 Denn1063 die Pharisäer5330 und2532 alle3956 Juden2453 essen2068 nicht3756, sie waschen3538 denn3362 die Hände5495 manchmal4435; halten2902 also die Aufsätze3862 der Ältesten4245.

4 Und2532 wenn3362 sie vom Markt58 kommen, essen2068 sie nicht3756, sie waschen909 sich907 denn. Und2532 des Dings ist2076 viel4183, das3739 sie zu halten2902 haben angenommen3880, von575 Trinkgefäßen4221 und2532 Krügen und2532 ehernen Gefäßen5473 und Tischen2825 zu waschen.

5 Da1899 fragten1905 ihn846 nun die Pharisäer5330 und2532 Schriftgelehrten1122: Warum1302 wandeln4043 deine4675 Jünger3101 nicht3756 nach2596 den Aufsätzen3862 der Ältesten4245, sondern235 essen2068 das Brot740 mit ungewaschenen449 Händen5495?

6 Er3778 aber1161 antwortete611 und sprach2036 zu ihnen: Wohl2573 fein hat von4012 euch5216 Heuchlern5273 Jesaja2268 geweissagt4395, wie5613 geschrieben1125 steht: Dies Volk2992 ehret mich1700 mit den Lippen5491, aber1161 ihr846 Herz2588 ist568 ferne4206 von575 mir3165.

7 Vergeblich3155 aber1161 ist‘s, daß sie4576 mir3165 dienen, dieweil sie lehren1321 solche Lehre1319, die nichts ist denn Menschengebot1778.

8 Ihr verlasset863 Gottes2316 Gebot1785 und1063 haltet2902 der Menschen444 Aufsätze3862, von Krügen3582 und2532 Trinkgefäßen4221 zu waschen909; und2532 desgleichen243 tut4160 ihr viel4183.

9 Und2532 er sprach3004 zu ihnen: Wohl2573 fein habt114 ihr846 Gottes2316 Gebot1785 aufgehoben, auf daß2443 ihr eure5216 Aufsätze3862 haltet5083.

10 Denn1063 Mose3475 hat gesagt2036: Du sollst deinen4675 Vater3962 und2532 deine4675 Mutter3384 ehren5091; und2532: Wer Vater3962 oder2228 Mutter3384 flucht2551, der soll des Todes2288 sterben5053:

11 Ihr5210 aber1161 lehret: Wenn1437 einer444 spricht3004 zum1537 Vater3962 oder2228 Mutter3384: Korban2878, das3603 ist2076, wenn1437 ich‘s opfere, so ist5623 dir‘s viel nützer, der tut wohl.

12 Und2532 so laßt ihr846 hinfort863 ihn nichts3765 tun4160 seinem Vater3962 oder2228 seiner Mutter3384

13 und2532 hebet auf Gottes2316 Wort3056 durch eure5216 Aufsätze3862, die3739 ihr aufgesetzt habt3860; und desgleichen5108 tut4160 ihr viel4183.

14 Und2532 er846 rief zu sich4341 das ganze3956 Volk3793 und2532 sprach3004 zu ihnen: Höret191 mir3450 alle3956 zu und vernehmet‘s!

15 Es ist2076 nichts3762 außer dem Menschen444, was ihn846 könnte gemein machen2840, so es in1519 ihn846 gehet1607; sondern235 was von575 ihm846 ausgehet, das1565 ist‘s1410, was den444 Menschen gemein macht2840.

16 Hat2192 jemand1536 Ohren3775 zu hören191, der höre191!

17 Und2532 da3753 er846 von575 dem Volk3793 ins1519 Haus3624 kam1525, fragten1905 ihn seine846 Jünger301 um4012 dieses Gleichnis3850

18 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Seid5210 ihr846 denn auch so3779 unverständig801? Vernehmet ihr2075 noch nicht3756, daß3754 alles, was außen1855 ist und2532 in1519 den444 Menschen gehet, das3956 kann1410 ihn nicht gemein machen2840?

19 Denn3754 es846 gehet nicht3756 in1519 sein Herz2588, sondern235 in den Bauch2836 und2532 gehet aus1607 durch den natürlichen Gang856, der alle3956 Speise1033 ausfeget.

20 Und1161 er sprach: Was aus1607 dem1537 Menschen444 gehet, das1565 macht2840 den444 Menschen gemein.

21 Denn1063 von1537 innen2081, aus1607 dem Herzen2588 der Menschen444, gehen heraus böse2556 Gedanken1261, Ehebruch3430, Hurerei4202, Mord5408,

22 Dieberei2829, Geiz4124, Schalkheit4189; List1388, Unzucht766, Schalksauge4190, Gotteslästerung988, Hoffart5243, Unvernunft877.

23 Alle3956 diese5023 bösen4190 Stücke gehen1607 von innen2081 heraus und2532 machen2840 den444 Menschen gemein.

24 Und2532 er stund auf450 und ging565 von1564 dannen in1519 die Grenze von Tyrus5184 und Sidon4605 und ging in ein1525 Haus3614 und wollte2309 es niemand3762 wissen1097 lassen und konnte1410 doch nicht3756 verborgen sein2990.

25 Denn1063 ein Weib1135 hatte2192 von4012 ihm846 gehört191, deren Töchterlein2365 einen unsauberen169 Geist4151 hatte. Und sie846 kam2064 und fiel nieder4363 zu4314 seinen846 Füßen4228

26 (und1161 es war2258 ein griechisch Weib1135 aus1544 Syrophönizien4949); und2532 sie bat2065 ihn, daß2443 er846 den Teufel1140 von1537 ihrer Tochter2364 austriebe.

27 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1063 ihr846: Laß863 zuvor die Kinder5043 satt werden5526! Es ist2076 nicht3756 fein2570, daß man der2532 Kinder5043 Brot740 nehme2983 und4412 werfe es vor906 die Hunde2952.

28 Sie846 antwortete611 aber1161 und2532 sprach3004 zu ihm: Ja3483, HErr2962; aber1063 doch essen2068 die Hündlein2952 unter5270 dem Tisch5132 von575 den Brosamen5589 der Kinder3813.

29 Und2532 er sprach2036 zu ihr846: Um1223 des5126 Worts3056 willen so gehe5217 hin; der Teufel1140 ist1831 von1537 deiner4675 Tochter2364 ausgefahren.

30 Und2532 sie ging565 hin in1519 ihr Haus3624 und2532 fand2147, daß der Teufel1140 war1831 ausgefahren und die Tochter2364 auf1909 dem Bette2825 liegend906.

31 Und2532 da er wieder3825 ausging1831 von1537 den Grenzen3725 Tyrus5184 und2532 Sidon4605, kam2064 er an4314 das Galiläische1056 Meer2281, mitten3319 unter die Grenze der zehn Städte1179.

32 Und2532 sie5342 brachten zu ihm846 einen Tauben, der stumm2974 war3424; und2532 sie846 baten3870 ihn, daß2443 er846 die Hand5495 auf ihn legte2007.

33 Und2532 er846 nahm618 ihn von575 dem Volk3793 besonders2398 und2532 legte906 ihm846 die Finger1147 in1519 die Ohren3775 und spützete und rührete seine846 Zunge1100.

34 Und2532 sah auf308 gen Himmel3772, seufzete und2532 sprach3004 zu ihm846: Hephatha2188! das3603 ist2076: Tu dich auf1519!

35 Und2532 alsbald2112 taten sich seine846 Ohren189 auf1272, und2532 das Band1199 seiner846 Zunge1100 ward los3089 und2532 redete2980 recht3723.

36 Und2532 er846 verbot1291 ihnen, sie1161 sollten es niemand3367 sagen2036. Je4054 mehr3123 er aber2443 verbot1291, je mehr sie3745 es ausbreiteten2784.

37 Und2532 verwunderten sich1605 über die Maßen5249 und sprachen3004: Er hat4160 alles3956 wohl2573 gemacht: die Tauben2974 macht4160 er hörend191 und die Sprachlosen216 redend2980.

Вiд Марка

Розділ 7

Das Evangelium nach Markus

Kapitel 7

1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

1 Und2532 es kamen zu4314 ihm846 die Pharisäer5330 und2532 etliche5100 von575 den Schriftgelehrten1122, die von Jerusalem2414 kommen2064 waren4863.

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

2 Und2532 da sie846 sahen1492 etliche5100 seiner Jünger3101 mit gemeinen2839, das ist5123, mit ungewaschenen449 Händen5495 das Brot740 essen2068, versprachen sie es3201.

3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

3 Denn1063 die Pharisäer5330 und2532 alle3956 Juden2453 essen2068 nicht3756, sie waschen3538 denn3362 die Hände5495 manchmal4435; halten2902 also die Aufsätze3862 der Ältesten4245.

4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

4 Und2532 wenn3362 sie vom Markt58 kommen, essen2068 sie nicht3756, sie waschen909 sich907 denn. Und2532 des Dings ist2076 viel4183, das3739 sie zu halten2902 haben angenommen3880, von575 Trinkgefäßen4221 und2532 Krügen und2532 ehernen Gefäßen5473 und Tischen2825 zu waschen.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

5 Da1899 fragten1905 ihn846 nun die Pharisäer5330 und2532 Schriftgelehrten1122: Warum1302 wandeln4043 deine4675 Jünger3101 nicht3756 nach2596 den Aufsätzen3862 der Ältesten4245, sondern235 essen2068 das Brot740 mit ungewaschenen449 Händen5495?

6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

6 Er3778 aber1161 antwortete611 und sprach2036 zu ihnen: Wohl2573 fein hat von4012 euch5216 Heuchlern5273 Jesaja2268 geweissagt4395, wie5613 geschrieben1125 steht: Dies Volk2992 ehret mich1700 mit den Lippen5491, aber1161 ihr846 Herz2588 ist568 ferne4206 von575 mir3165.

7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

7 Vergeblich3155 aber1161 ist‘s, daß sie4576 mir3165 dienen, dieweil sie lehren1321 solche Lehre1319, die nichts ist denn Menschengebot1778.

8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

8 Ihr verlasset863 Gottes2316 Gebot1785 und1063 haltet2902 der Menschen444 Aufsätze3862, von Krügen3582 und2532 Trinkgefäßen4221 zu waschen909; und2532 desgleichen243 tut4160 ihr viel4183.

9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

9 Und2532 er sprach3004 zu ihnen: Wohl2573 fein habt114 ihr846 Gottes2316 Gebot1785 aufgehoben, auf daß2443 ihr eure5216 Aufsätze3862 haltet5083.

10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

10 Denn1063 Mose3475 hat gesagt2036: Du sollst deinen4675 Vater3962 und2532 deine4675 Mutter3384 ehren5091; und2532: Wer Vater3962 oder2228 Mutter3384 flucht2551, der soll des Todes2288 sterben5053:

11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

11 Ihr5210 aber1161 lehret: Wenn1437 einer444 spricht3004 zum1537 Vater3962 oder2228 Mutter3384: Korban2878, das3603 ist2076, wenn1437 ich‘s opfere, so ist5623 dir‘s viel nützer, der tut wohl.

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

12 Und2532 so laßt ihr846 hinfort863 ihn nichts3765 tun4160 seinem Vater3962 oder2228 seiner Mutter3384

13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

13 und2532 hebet auf Gottes2316 Wort3056 durch eure5216 Aufsätze3862, die3739 ihr aufgesetzt habt3860; und desgleichen5108 tut4160 ihr viel4183.

14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

14 Und2532 er846 rief zu sich4341 das ganze3956 Volk3793 und2532 sprach3004 zu ihnen: Höret191 mir3450 alle3956 zu und vernehmet‘s!

15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

15 Es ist2076 nichts3762 außer dem Menschen444, was ihn846 könnte gemein machen2840, so es in1519 ihn846 gehet1607; sondern235 was von575 ihm846 ausgehet, das1565 ist‘s1410, was den444 Menschen gemein macht2840.

16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

16 Hat2192 jemand1536 Ohren3775 zu hören191, der höre191!

17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

17 Und2532 da3753 er846 von575 dem Volk3793 ins1519 Haus3624 kam1525, fragten1905 ihn seine846 Jünger301 um4012 dieses Gleichnis3850

18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

18 Und2532 er846 sprach3004 zu ihnen: Seid5210 ihr846 denn auch so3779 unverständig801? Vernehmet ihr2075 noch nicht3756, daß3754 alles, was außen1855 ist und2532 in1519 den444 Menschen gehet, das3956 kann1410 ihn nicht gemein machen2840?

19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

19 Denn3754 es846 gehet nicht3756 in1519 sein Herz2588, sondern235 in den Bauch2836 und2532 gehet aus1607 durch den natürlichen Gang856, der alle3956 Speise1033 ausfeget.

20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

20 Und1161 er sprach: Was aus1607 dem1537 Menschen444 gehet, das1565 macht2840 den444 Menschen gemein.

21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

21 Denn1063 von1537 innen2081, aus1607 dem Herzen2588 der Menschen444, gehen heraus böse2556 Gedanken1261, Ehebruch3430, Hurerei4202, Mord5408,

22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

22 Dieberei2829, Geiz4124, Schalkheit4189; List1388, Unzucht766, Schalksauge4190, Gotteslästerung988, Hoffart5243, Unvernunft877.

23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

23 Alle3956 diese5023 bösen4190 Stücke gehen1607 von innen2081 heraus und2532 machen2840 den444 Menschen gemein.

24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

24 Und2532 er stund auf450 und ging565 von1564 dannen in1519 die Grenze von Tyrus5184 und Sidon4605 und ging in ein1525 Haus3614 und wollte2309 es niemand3762 wissen1097 lassen und konnte1410 doch nicht3756 verborgen sein2990.

25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

25 Denn1063 ein Weib1135 hatte2192 von4012 ihm846 gehört191, deren Töchterlein2365 einen unsauberen169 Geist4151 hatte. Und sie846 kam2064 und fiel nieder4363 zu4314 seinen846 Füßen4228

26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

26 (und1161 es war2258 ein griechisch Weib1135 aus1544 Syrophönizien4949); und2532 sie bat2065 ihn, daß2443 er846 den Teufel1140 von1537 ihrer Tochter2364 austriebe.

27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

27 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu1063 ihr846: Laß863 zuvor die Kinder5043 satt werden5526! Es ist2076 nicht3756 fein2570, daß man der2532 Kinder5043 Brot740 nehme2983 und4412 werfe es vor906 die Hunde2952.

28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

28 Sie846 antwortete611 aber1161 und2532 sprach3004 zu ihm: Ja3483, HErr2962; aber1063 doch essen2068 die Hündlein2952 unter5270 dem Tisch5132 von575 den Brosamen5589 der Kinder3813.

29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

29 Und2532 er sprach2036 zu ihr846: Um1223 des5126 Worts3056 willen so gehe5217 hin; der Teufel1140 ist1831 von1537 deiner4675 Tochter2364 ausgefahren.

30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

30 Und2532 sie ging565 hin in1519 ihr Haus3624 und2532 fand2147, daß der Teufel1140 war1831 ausgefahren und die Tochter2364 auf1909 dem Bette2825 liegend906.

31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

31 Und2532 da er wieder3825 ausging1831 von1537 den Grenzen3725 Tyrus5184 und2532 Sidon4605, kam2064 er an4314 das Galiläische1056 Meer2281, mitten3319 unter die Grenze der zehn Städte1179.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

32 Und2532 sie5342 brachten zu ihm846 einen Tauben, der stumm2974 war3424; und2532 sie846 baten3870 ihn, daß2443 er846 die Hand5495 auf ihn legte2007.

33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

33 Und2532 er846 nahm618 ihn von575 dem Volk3793 besonders2398 und2532 legte906 ihm846 die Finger1147 in1519 die Ohren3775 und spützete und rührete seine846 Zunge1100.

34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

34 Und2532 sah auf308 gen Himmel3772, seufzete und2532 sprach3004 zu ihm846: Hephatha2188! das3603 ist2076: Tu dich auf1519!

35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

35 Und2532 alsbald2112 taten sich seine846 Ohren189 auf1272, und2532 das Band1199 seiner846 Zunge1100 ward los3089 und2532 redete2980 recht3723.

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

36 Und2532 er846 verbot1291 ihnen, sie1161 sollten es niemand3367 sagen2036. Je4054 mehr3123 er aber2443 verbot1291, je mehr sie3745 es ausbreiteten2784.

37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

37 Und2532 verwunderten sich1605 über die Maßen5249 und sprachen3004: Er hat4160 alles3956 wohl2573 gemacht: die Tauben2974 macht4160 er hörend191 und die Sprachlosen216 redend2980.