Вiд МаркаРозділ 7 |
1 |
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими. |
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук; |
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду. |
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“ |
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. |
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. |
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“. |
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння. |
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“. |
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів, |
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері, |
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“. |
14 |
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює. |
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“ |
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу. |
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її? |
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“. |
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює. |
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства, |
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум. |
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“ |
24 |
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому. |
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав. |
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“ |
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“. |
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“ |
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї. |
31 |
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. |
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́. |
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“ |
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно! |
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували. |
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“ |
MarkChapter 7 |
1 THEN there gathered unto him Pharisees and scribes, who had come from Jerusalem. |
2 And they saw some of his disciples eating bread with their hands unwashed; and they reproached them. |
3 For all the Jews, even the Pharisees, unless their hands are washed carefully would not eat, because they strictly observe the tradition of the elders. |
4 Even the things from the market, if they are not washed, they would not eat them. And there are a great many other things, which they have accepted to obey, such as the washing of cups and pots, and copper utensils, and the bedding of dead men. |
5 And the scribes and Pharisees asked him, Why do your disciples not walk according to the tradition of the elders, but eat bread with their hands unwashed? |
6 He said to them, The prophet Isaiah well prophesied about you, O hypocrites, as it is written, This people honor me with their lips, but their heart is far away from me. |
7 And they worship me in vain, when they teach the doctrines of the commandments of men. |
8 For you have ignored the commandment of God, and you observe the tradition of men, such as the washing of cups and pots, and a great many other things like these. |
9 He said to them, Well you do injustice to the commandment of God so as to sustain your own tradition. |
10 For Moses said, Honor your father and your mother; and he who curses father or mother, let him be put to death. |
11 But you say, If a man may say to his father or his mother, What is left over is Corban (my offering); |
12 And yet you do not let him do anything for his father or mother. |
13 So you dishonor the word of God for the sake of the tradition which you have established; and you do a great many like these. |
14 Then Jesus called all the people and said to them, Hear me, all of you, and understand. |
15 There is nothing outside of a man, if it should enter into him, which can defile him; but what goes out of him, that defiles the man. |
16 Who has ears to hear, let him hear. |
17 When Jesus entered into the house because of the people, his disciples asked him concerning that parable. |
18 And he said to them, So even you are puzzled. Do you not know that whatever enters into a man from outside cannot defile him? |
19 Because it does not enter into his heart, but into his stomach, and then is thrown out through the intestines, thereby purifying the food. |
20 It is what goes out of man which defiles the man. |
21 For from within, from the heart of men go out evil thoughts, such as fornication, adultery, theft, murder, |
22 Extortion, wickedness, deceit, lust, an evil eye, blasphemy, pride, foolishness; |
23 All these evils go out from within, and they defile the man. |
24 Jesus moved away from thence, and came to the borders of Tyre and Sidon, and he entered into a house, and did not want any one to know about him. And yet he could not hide himself. |
25 For immediately a woman heard about him, whose daughter had an unclean spirit; and she came and fell at his feet. |
26 But the woman was a heathen, from Phoenicia in Syria; and she besought him to cast out the demon from her daughter. |
27 And Jesus said to her, Let the children be first filled; for it is not right to take the children's bread and throw it to the dogs. |
28 But she answered and said to him, Yes, my Lord; even the dogs eat the children's crumbs under the trays. |
29 Jesus said to her, Go your way; just because of this word, the demon has gone out of your daughter. |
30 So she went to her house, and found her daughter lying in bed, and the demon gone out of her. |
31 Again Jesus went out from the border of Tyre and Sidon, and came to the sea of Galilee, to the border of the ten cities. |
32 And they brought to him a deaf and dumb man; and they asked him to lay his hand on him. |
33 So he drew him aside from the people, and put his fingers into his ears, then he spat, and touched his tongue; |
34 And he looked up to heaven, and sighed, and he said to him, Ethpatakh, which means, Be opened. |
35 And in that very hour his ears were opened, and the knot of his tongue was loosened, and he spoke plainly. |
36 And he warned them not to tell this to any man; but the more he warned them, so much the more they published it. |
37 And they were greatly astonished, saying, He does everything so well. He makes the deaf hear, and the dumb to speak. |
Вiд МаркаРозділ 7 |
MarkChapter 7 |
1 |
1 THEN there gathered unto him Pharisees and scribes, who had come from Jerusalem. |
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими. |
2 And they saw some of his disciples eating bread with their hands unwashed; and they reproached them. |
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук; |
3 For all the Jews, even the Pharisees, unless their hands are washed carefully would not eat, because they strictly observe the tradition of the elders. |
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду. |
4 Even the things from the market, if they are not washed, they would not eat them. And there are a great many other things, which they have accepted to obey, such as the washing of cups and pots, and copper utensils, and the bedding of dead men. |
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“ |
5 And the scribes and Pharisees asked him, Why do your disciples not walk according to the tradition of the elders, but eat bread with their hands unwashed? |
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. |
6 He said to them, The prophet Isaiah well prophesied about you, O hypocrites, as it is written, This people honor me with their lips, but their heart is far away from me. |
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“. |
7 And they worship me in vain, when they teach the doctrines of the commandments of men. |
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“. |
8 For you have ignored the commandment of God, and you observe the tradition of men, such as the washing of cups and pots, and a great many other things like these. |
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння. |
9 He said to them, Well you do injustice to the commandment of God so as to sustain your own tradition. |
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“. |
10 For Moses said, Honor your father and your mother; and he who curses father or mother, let him be put to death. |
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів, |
11 But you say, If a man may say to his father or his mother, What is left over is Corban (my offering); |
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері, |
12 And yet you do not let him do anything for his father or mother. |
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“. |
13 So you dishonor the word of God for the sake of the tradition which you have established; and you do a great many like these. |
14 |
14 Then Jesus called all the people and said to them, Hear me, all of you, and understand. |
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює. |
15 There is nothing outside of a man, if it should enter into him, which can defile him; but what goes out of him, that defiles the man. |
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“ |
16 Who has ears to hear, let him hear. |
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу. |
17 When Jesus entered into the house because of the people, his disciples asked him concerning that parable. |
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її? |
18 And he said to them, So even you are puzzled. Do you not know that whatever enters into a man from outside cannot defile him? |
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“. |
19 Because it does not enter into his heart, but into his stomach, and then is thrown out through the intestines, thereby purifying the food. |
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює. |
20 It is what goes out of man which defiles the man. |
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства, |
21 For from within, from the heart of men go out evil thoughts, such as fornication, adultery, theft, murder, |
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум. |
22 Extortion, wickedness, deceit, lust, an evil eye, blasphemy, pride, foolishness; |
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“ |
23 All these evils go out from within, and they defile the man. |
24 |
24 Jesus moved away from thence, and came to the borders of Tyre and Sidon, and he entered into a house, and did not want any one to know about him. And yet he could not hide himself. |
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому. |
25 For immediately a woman heard about him, whose daughter had an unclean spirit; and she came and fell at his feet. |
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав. |
26 But the woman was a heathen, from Phoenicia in Syria; and she besought him to cast out the demon from her daughter. |
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“ |
27 And Jesus said to her, Let the children be first filled; for it is not right to take the children's bread and throw it to the dogs. |
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“. |
28 But she answered and said to him, Yes, my Lord; even the dogs eat the children's crumbs under the trays. |
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“ |
29 Jesus said to her, Go your way; just because of this word, the demon has gone out of your daughter. |
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї. |
30 So she went to her house, and found her daughter lying in bed, and the demon gone out of her. |
31 |
31 Again Jesus went out from the border of Tyre and Sidon, and came to the sea of Galilee, to the border of the ten cities. |
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. |
32 And they brought to him a deaf and dumb man; and they asked him to lay his hand on him. |
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́. |
33 So he drew him aside from the people, and put his fingers into his ears, then he spat, and touched his tongue; |
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“ |
34 And he looked up to heaven, and sighed, and he said to him, Ethpatakh, which means, Be opened. |
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно! |
35 And in that very hour his ears were opened, and the knot of his tongue was loosened, and he spoke plainly. |
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували. |
36 And he warned them not to tell this to any man; but the more he warned them, so much the more they published it. |
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“ |
37 And they were greatly astonished, saying, He does everything so well. He makes the deaf hear, and the dumb to speak. |