ЙовРозділ 36 |
|
1 |
|
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́. |
|
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість. |
|
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́. |
|
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця. |
|
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. |
|
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються. |
|
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́, |
|
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. |
|
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння. |
|
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах. |
|
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́. |
|
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. |
|
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми. |
|
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо. |
|
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б. |
|
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну. |
|
18 |
|
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили? |
|
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́. |
|
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав. |
|
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він? |
|
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“ |
|
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди, |
|
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека. |
|
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ! |
|
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його, |
|
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей. |
|
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його? |
|
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває, |
|
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає. |
|
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі. |
|
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба. |
JobChapter 36 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
ЙовРозділ 36 |
JobChapter 36 |
|
1 |
1 |
|
2 „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́. |
2 |
|
3 Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість. |
3 |
|
4 Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́. |
4 |
|
5 Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця. |
5 |
|
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. |
6 |
|
7 Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються. |
7 |
|
8 А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́, |
8 |
|
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. |
9 |
|
10 Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння. |
10 |
|
11 Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах. |
11 |
|
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́. |
12 |
|
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. |
13 |
|
14 У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми. |
14 |
|
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо. |
15 |
|
16 Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б. |
16 |
|
17 Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну. |
17 |
|
18 |
18 |
|
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили? |
19 |
|
20 Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́. |
20 |
|
21 Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав. |
21 |
|
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він? |
22 |
|
23 Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“ |
23 |
|
24 Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди, |
24 |
|
25 що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека. |
25 |
|
26 Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ! |
26 |
|
27 Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його, |
27 |
|
28 що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей. |
28 |
|
29 Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його? |
29 |
|
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває, |
30 |
|
31 бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає. |
31 |
|
32 Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі. |
32 |
|
33 Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба. |
33 |