ДiїРозділ 11 |
1 |
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання, |
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“ |
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: |
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. |
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. |
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“ |
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“ |
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“ |
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. |
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз. |
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. |
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром, |
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“. |
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас. |
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“. |
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“ |
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“ |
19 |
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса. |
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! |
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву. |
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. |
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа! |
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати. |
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів. |
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї. |
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був. |
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. |
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших. |
Деяния апостоловГлава 11 |
1 |
2 и, когда Петр вернулся в Иерусалим, те, кто считал обрезание обязательным, стали упрекать его: |
3 «Ты ходил к необрезанным и даже ел с ними». |
4 |
5 «Я был в городе Иоппии, — начал он, — и во время молитвы было мне видение: нечто, похожее на большую скатерть, которую держали за четыре конца, спускалось с неба. Эта скатерть опустилась прямо ко мне. |
6 Я внимательно посмотрел и увидел на ней четвероногих земных животных, и диких зверей, и пресмыкающихся, и птиц небесных. |
7 А также я услышал голос, который сказал мне: |
8 |
9 |
10 И так было трижды, и опять всё было поднято на небо. |
11 |
12 Дух сказал мне, чтобы я без всякого сомнения шел с ними. И вот эти шесть из наших братьев тоже отправились со мной, и мы пришли в дом человека по имени Корнилий. |
13 Он поведал нам о том, как увидел в своем доме ангела, который стал перед ним и сказал: „Пошли в Иоппию и пригласи Симона, называемого также Петром. |
14 Он скажет тебе слова, которые приведут ко спасению тебя и весь твой дом“. |
15 |
16 Вспомнил я тогда слова, что говорил Господь: |
17 И понял я тогда, что Бог дал им такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа. Так кто же я такой, чтобы препятствовать Богу?» |
18 |
19 |
20 Однако некоторые из них, родом с Кипра и Кирены, придя в Антиохию, начали проповедовать и язычникам, возвещая им Благую Весть о Господе Иисусе. |
21 Господь помогал им, и очень многие, уверовав, обратились к Господу. |
22 |
23 Он очень обрадовался, когда пришел туда и увидел, что сделал Бог Своей благодатью. И всех он убеждал оставаться верными и преданными Господу всем сердцем, |
24 потому что был он человек добрый, исполненный Духа Святого и веры. Тогда многие люди пришли к Господу. |
25 |
26 и, найдя, взял его с собой в Антиохию. Целый год они трудились в церкви и учили многих людей в том городе. Там, в Антиохии, учеников впервые стали называть христианами. |
27 |
28 Один из них, по имени Агав, встал и, вдохновленный свыше, предсказал сильный голод по всей земле (что и случилось во время правления Клавдия). |
29 Решили тогда ученики, каждый по своему достатку, помочь братьям, живущим в Иудее. |
30 Так они и поступили, отослав собранные деньги пресвитерам церкви с Варнавой и Савлом. |
ДiїРозділ 11 |
Деяния апостоловГлава 11 |
1 |
1 |
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання, |
2 и, когда Петр вернулся в Иерусалим, те, кто считал обрезание обязательным, стали упрекать его: |
3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“ |
3 «Ты ходил к необрезанным и даже ел с ними». |
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: |
4 |
5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. |
5 «Я был в городе Иоппии, — начал он, — и во время молитвы было мне видение: нечто, похожее на большую скатерть, которую держали за четыре конца, спускалось с неба. Эта скатерть опустилась прямо ко мне. |
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. |
6 Я внимательно посмотрел и увидел на ней четвероногих земных животных, и диких зверей, и пресмыкающихся, и птиц небесных. |
7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“ |
7 А также я услышал голос, который сказал мне: |
8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“ |
8 |
9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“ |
9 |
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. |
10 И так было трижды, и опять всё было поднято на небо. |
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз. |
11 |
12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. |
12 Дух сказал мне, чтобы я без всякого сомнения шел с ними. И вот эти шесть из наших братьев тоже отправились со мной, и мы пришли в дом человека по имени Корнилий. |
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром, |
13 Он поведал нам о том, как увидел в своем доме ангела, который стал перед ним и сказал: „Пошли в Иоппию и пригласи Симона, называемого также Петром. |
14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“. |
14 Он скажет тебе слова, которые приведут ко спасению тебя и весь твой дом“. |
15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас. |
15 |
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“. |
16 Вспомнил я тогда слова, что говорил Господь: |
17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“ |
17 И понял я тогда, что Бог дал им такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа. Так кто же я такой, чтобы препятствовать Богу?» |
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“ |
18 |
19 |
19 |
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса. |
20 Однако некоторые из них, родом с Кипра и Кирены, придя в Антиохию, начали проповедовать и язычникам, возвещая им Благую Весть о Господе Иисусе. |
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! |
21 Господь помогал им, и очень многие, уверовав, обратились к Господу. |
22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву. |
22 |
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. |
23 Он очень обрадовался, когда пришел туда и увидел, что сделал Бог Своей благодатью. И всех он убеждал оставаться верными и преданными Господу всем сердцем, |
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа! |
24 потому что был он человек добрый, исполненный Духа Святого и веры. Тогда многие люди пришли к Господу. |
25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати. |
25 |
26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів. |
26 и, найдя, взял его с собой в Антиохию. Целый год они трудились в церкви и учили многих людей в том городе. Там, в Антиохии, учеников впервые стали называть христианами. |
27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї. |
27 |
28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був. |
28 Один из них, по имени Агав, встал и, вдохновленный свыше, предсказал сильный голод по всей земле (что и случилось во время правления Клавдия). |
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. |
29 Решили тогда ученики, каждый по своему достатку, помочь братьям, живущим в Иудее. |
30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших. |
30 Так они и поступили, отослав собранные деньги пресвитерам церкви с Варнавой и Савлом. |