Дiї

Розділ 11

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.

Деяния апостолов

Глава 11

1 Услышали апостолы и братья в Иудее, что язычники также приняли слово Божие,

2 и, когда Петр вернулся в Иерусалим, те, кто считал обрезание обязательным, стали упрекать его:

3 «Ты ходил к необрезанным и даже ел с ними».

4 В ответ на это Петр рассказал им всё по порядку.

5 «Я был в городе Иоппии, — начал он, — и во время молитвы было мне видение: нечто, похожее на большую скатерть, которую держали за четыре конца, спускалось с неба. Эта скатерть опустилась прямо ко мне.

6 Я внимательно посмотрел и увидел на ней четвероногих земных животных, и диких зверей, и пресмыкающихся, и птиц небесных.

7 А также я услышал голос, который сказал мне: „Встань, Петр, заколи и ешь!“

8 Но я ответил: „Ни за что, Господи. Ничего поганого или нечистого я никогда в рот не брал“.

9 И во второй раз услышал я голос с неба, который сказал мне: „Что Бог очистил, того не считай нечистым“.

10 И так было трижды, и опять всё было поднято на небо.

11 Как раз в то время к дому, где мы остановились, подошли три человека, посланные ко мне из Кесарии.

12 Дух сказал мне, чтобы я без всякого сомнения шел с ними. И вот эти шесть из наших братьев тоже отправились со мной, и мы пришли в дом человека по имени Корнилий.

13 Он поведал нам о том, как увидел в своем доме ангела, который стал перед ним и сказал: „Пошли в Иоппию и пригласи Симона, называемого также Петром.

14 Он скажет тебе слова, которые приведут ко спасению тебя и весь твой дом“.

15 Когда я начал говорить, сошел на них Дух Святой, как вначале — на нас.

16 Вспомнил я тогда слова, что говорил Господь: „Иоанн крестил водою, вы же будете крещены Духом Святым“.

17 И понял я тогда, что Бог дал им такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа. Так кто же я такой, чтобы препятствовать Богу?»

18 Выслушав это, они успокоились и прославили Бога, говоря: «Видно, и язычникам дал Бог покаяние, что ведет к жизни».

19 Тем временем верующие, рассеявшиеся из-за гонения, случившегося после мученической кончины Стефана, дошли до Финикии, и Кипра, и Антиохии, возвещая спасительную весть лишь одним иудеям.

20 Однако некоторые из них, родом с Кипра и Кирены, придя в Антиохию, начали проповедовать и язычникам, возвещая им Благую Весть о Господе Иисусе.

21 Господь помогал им, и очень многие, уверовав, обратились к Господу.

22 Слух о них дошел до церкви в Иерусалиме, и Варнава был послан в Антиохию.

23 Он очень обрадовался, когда пришел туда и увидел, что сделал Бог Своей благодатью. И всех он убеждал оставаться верными и преданными Господу всем сердцем,

24 потому что был он человек добрый, исполненный Духа Святого и веры. Тогда многие люди пришли к Господу.

25 Потом пошел он в Тарс на поиски Савла

26 и, найдя, взял его с собой в Антиохию. Целый год они трудились в церкви и учили многих людей в том городе. Там, в Антиохии, учеников впервые стали называть христианами.

27 В те же дни в Антиохию из Иерусалима пришли несколько пророков.

28 Один из них, по имени Агав, встал и, вдохновленный свыше, предсказал сильный голод по всей земле (что и случилось во время правления Клавдия).

29 Решили тогда ученики, каждый по своему достатку, помочь братьям, живущим в Иудее.

30 Так они и поступили, отослав собранные деньги пресвитерам церкви с Варнавой и Савлом.

Дiї

Розділ 11

Деяния апостолов

Глава 11

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

1 Услышали апостолы и братья в Иудее, что язычники также приняли слово Божие,

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

2 и, когда Петр вернулся в Иерусалим, те, кто считал обрезание обязательным, стали упрекать его:

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

3 «Ты ходил к необрезанным и даже ел с ними».

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

4 В ответ на это Петр рассказал им всё по порядку.

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

5 «Я был в городе Иоппии, — начал он, — и во время молитвы было мне видение: нечто, похожее на большую скатерть, которую держали за четыре конца, спускалось с неба. Эта скатерть опустилась прямо ко мне.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

6 Я внимательно посмотрел и увидел на ней четвероногих земных животных, и диких зверей, и пресмыкающихся, и птиц небесных.

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

7 А также я услышал голос, который сказал мне: „Встань, Петр, заколи и ешь!“

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

8 Но я ответил: „Ни за что, Господи. Ничего поганого или нечистого я никогда в рот не брал“.

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

9 И во второй раз услышал я голос с неба, который сказал мне: „Что Бог очистил, того не считай нечистым“.

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

10 И так было трижды, и опять всё было поднято на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

11 Как раз в то время к дому, где мы остановились, подошли три человека, посланные ко мне из Кесарии.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

12 Дух сказал мне, чтобы я без всякого сомнения шел с ними. И вот эти шесть из наших братьев тоже отправились со мной, и мы пришли в дом человека по имени Корнилий.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

13 Он поведал нам о том, как увидел в своем доме ангела, который стал перед ним и сказал: „Пошли в Иоппию и пригласи Симона, называемого также Петром.

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

14 Он скажет тебе слова, которые приведут ко спасению тебя и весь твой дом“.

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

15 Когда я начал говорить, сошел на них Дух Святой, как вначале — на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

16 Вспомнил я тогда слова, что говорил Господь: „Иоанн крестил водою, вы же будете крещены Духом Святым“.

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

17 И понял я тогда, что Бог дал им такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа. Так кто же я такой, чтобы препятствовать Богу?»

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

18 Выслушав это, они успокоились и прославили Бога, говоря: «Видно, и язычникам дал Бог покаяние, что ведет к жизни».

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

19 Тем временем верующие, рассеявшиеся из-за гонения, случившегося после мученической кончины Стефана, дошли до Финикии, и Кипра, и Антиохии, возвещая спасительную весть лишь одним иудеям.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

20 Однако некоторые из них, родом с Кипра и Кирены, придя в Антиохию, начали проповедовать и язычникам, возвещая им Благую Весть о Господе Иисусе.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

21 Господь помогал им, и очень многие, уверовав, обратились к Господу.

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

22 Слух о них дошел до церкви в Иерусалиме, и Варнава был послан в Антиохию.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

23 Он очень обрадовался, когда пришел туда и увидел, что сделал Бог Своей благодатью. И всех он убеждал оставаться верными и преданными Господу всем сердцем,

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

24 потому что был он человек добрый, исполненный Духа Святого и веры. Тогда многие люди пришли к Господу.

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

25 Потом пошел он в Тарс на поиски Савла

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

26 и, найдя, взял его с собой в Антиохию. Целый год они трудились в церкви и учили многих людей в том городе. Там, в Антиохии, учеников впервые стали называть христианами.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

27 В те же дни в Антиохию из Иерусалима пришли несколько пророков.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

28 Один из них, по имени Агав, встал и, вдохновленный свыше, предсказал сильный голод по всей земле (что и случилось во время правления Клавдия).

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

29 Решили тогда ученики, каждый по своему достатку, помочь братьям, живущим в Иудее.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.

30 Так они и поступили, отослав собранные деньги пресвитерам церкви с Варнавой и Савлом.