Дiї

Розділ 11

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.

Деяния апостолов

Глава 11

1 Апостолы и братья в Иудее услышали о том, что язычники тоже приняли слово Божье.

2 Поэтому, когда Петр пришел в Иерусалим, верующие из обрезанных стали упрекать его.

3 — Ты ходил к необрезанным и ел с ними, — говорили они.

4 Тогда Петр начал подробно объяснять им, как все произошло.

5 — Я был в городе Яффе и молился, — сказал он, — и в это время у меня было видение: нечто вроде большого полотна, которое за четыре конца спускалось с неба прямо туда, где я находился.

6 Заглянув в него, я увидел четвероногих животных и зверей, пресмыкающихся и птиц.

7 Потом я услышал голос, который говорил мне: «Встань, Петр, заколи и ешь».

8 Я же ответил: «Ни в коем случае, Господи! Никогда я не брал в рот ничего оскверненного или нечистого».

9 Голос с неба сказал мне во второй раз: «Не называй нечистым то, что Бог очистил».

10 Так повторялось три раза, и затем полотно было опять поднято на небо.

11 В тот же момент у дома, где я находился, остановились три человека, посланные ко мне из Кесарии.

12 Дух велел мне идти с ними, не раздумывая. Вот эти шесть братьев тоже пошли со мной, и мы пришли в дом того, кто меня позвал.

13 Он рассказал нам о том, как он видел у себя ангела. Ангел сказал ему: «Пошли людей в Яффу за Симоном, которого называют Петром,

14 и он расскажет вам о том, как ты и все твои домашние будете спасены».

15 Когда я начал говорить, на них сошел Святой Дух так же, как Он сошел вначале и на нас.

16 Тогда я вспомнил слова Господа: «Иоанн крестил водой, а вы будете крещены Святым Духом».

17 Поэтому, если Бог дал им тот же дар, что и нам, поверившим в Господа Иисуса Христа, то кто я такой, чтобы препятствовать Богу?

18 Когда они это выслушали, у них не осталось больше возражений, и они прославили Бога, говоря: — Значит, Бог дал покаяние и язычникам, чтобы они получили жизнь!

19 А верующие, рассеянные гонением, которое началось из-за Стефана, дошли до Финикии, Кипра и Антиохии, проповедуя только иудеям.

20 Однако некоторые из них, уроженцы Кипра и Кирены, пришли в Антиохию и начали рассказывать Радостную Весть о Господе Иисусе также и грекам.

21 Рука Господня была с ними, и очень многие поверили и обратились к Господу.

22 Весть об этом дошла и до церкви в Иерусалиме. Оттуда послали в Антиохию Варнаву.

23 Когда Варнава прибыл и увидел милость Божью, он обрадовался и убеждал всех оставаться в своих сердцах верными Господу.

24 Варнава был добрым человеком, полным Святого Духа и веры, и множество людей пришло к вере в Господа.

25 Затем Варнава пошел в Тарс, чтобы разыскать там Савла.

26 И когда он нашел его, то привел его в Антиохию. Целый год они оставались в антиохийской церкви и учили множество народа. Именно в Антиохии учеников стали впервые называть христианами.

27 В это время из Иерусалима в Антиохию пришли несколько пророков.

28 Один из них, по имени Агав, встал и Духом предсказал, что по всей земле будет страшный голод, что и случилось во время правления Клавдия.

29 Поэтому ученики решили послать помощь братьям, живущим в Иудее, каждый по своим возможностям.

30 Так они и сделали, послав Варнаву и Савла доставить собранные деньги и вручить их старейшинам.

Дiї

Розділ 11

Деяния апостолов

Глава 11

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

1 Апостолы и братья в Иудее услышали о том, что язычники тоже приняли слово Божье.

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

2 Поэтому, когда Петр пришел в Иерусалим, верующие из обрезанных стали упрекать его.

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

3 — Ты ходил к необрезанным и ел с ними, — говорили они.

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

4 Тогда Петр начал подробно объяснять им, как все произошло.

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

5 — Я был в городе Яффе и молился, — сказал он, — и в это время у меня было видение: нечто вроде большого полотна, которое за четыре конца спускалось с неба прямо туда, где я находился.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

6 Заглянув в него, я увидел четвероногих животных и зверей, пресмыкающихся и птиц.

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

7 Потом я услышал голос, который говорил мне: «Встань, Петр, заколи и ешь».

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

8 Я же ответил: «Ни в коем случае, Господи! Никогда я не брал в рот ничего оскверненного или нечистого».

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

9 Голос с неба сказал мне во второй раз: «Не называй нечистым то, что Бог очистил».

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

10 Так повторялось три раза, и затем полотно было опять поднято на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

11 В тот же момент у дома, где я находился, остановились три человека, посланные ко мне из Кесарии.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

12 Дух велел мне идти с ними, не раздумывая. Вот эти шесть братьев тоже пошли со мной, и мы пришли в дом того, кто меня позвал.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

13 Он рассказал нам о том, как он видел у себя ангела. Ангел сказал ему: «Пошли людей в Яффу за Симоном, которого называют Петром,

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

14 и он расскажет вам о том, как ты и все твои домашние будете спасены».

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

15 Когда я начал говорить, на них сошел Святой Дух так же, как Он сошел вначале и на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

16 Тогда я вспомнил слова Господа: «Иоанн крестил водой, а вы будете крещены Святым Духом».

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

17 Поэтому, если Бог дал им тот же дар, что и нам, поверившим в Господа Иисуса Христа, то кто я такой, чтобы препятствовать Богу?

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

18 Когда они это выслушали, у них не осталось больше возражений, и они прославили Бога, говоря: — Значит, Бог дал покаяние и язычникам, чтобы они получили жизнь!

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

19 А верующие, рассеянные гонением, которое началось из-за Стефана, дошли до Финикии, Кипра и Антиохии, проповедуя только иудеям.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

20 Однако некоторые из них, уроженцы Кипра и Кирены, пришли в Антиохию и начали рассказывать Радостную Весть о Господе Иисусе также и грекам.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

21 Рука Господня была с ними, и очень многие поверили и обратились к Господу.

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

22 Весть об этом дошла и до церкви в Иерусалиме. Оттуда послали в Антиохию Варнаву.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

23 Когда Варнава прибыл и увидел милость Божью, он обрадовался и убеждал всех оставаться в своих сердцах верными Господу.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

24 Варнава был добрым человеком, полным Святого Духа и веры, и множество людей пришло к вере в Господа.

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

25 Затем Варнава пошел в Тарс, чтобы разыскать там Савла.

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

26 И когда он нашел его, то привел его в Антиохию. Целый год они оставались в антиохийской церкви и учили множество народа. Именно в Антиохии учеников стали впервые называть христианами.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

27 В это время из Иерусалима в Антиохию пришли несколько пророков.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

28 Один из них, по имени Агав, встал и Духом предсказал, что по всей земле будет страшный голод, что и случилось во время правления Клавдия.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

29 Поэтому ученики решили послать помощь братьям, живущим в Иудее, каждый по своим возможностям.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.

30 Так они и сделали, послав Варнаву и Савла доставить собранные деньги и вручить их старейшинам.