Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 7

1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

1 Однажды собрались вокруг Него блюстители Закона и некоторые учители Таурата из Иерусалима.

2 Они обратили внимание, что некоторые ученики Исы принимали пищу ритуально нечистыми, то есть неомытыми, руками.

3 Блюстители Закона, и вообще иудеи, строго следуя обычаям своих предков, не садятся есть, не помыв установленным образом руки.

4 Они не едят ничего, принесённого с базара, пока не совершат ритуального омовения. Ими соблюдается также и множество других установлений, как, например, о мытье чаш, кувшинов и медной посуды.

5 Поэтому блюстители Закона и учители Таурата спросили Ису: – Почему Твои ученики не следуют обычаям предков? Почему они едят нечистыми руками, не омыв их согласно ритуалу?

6 Иса ответил им: – Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас, лицемерах:
«Этот народ чтит Меня на словах, но сердца их далеки от Меня.

7 Они поклоняются Мне впустую, потому что их учение состоит из человеческих предписаний». .

8 Оставив повеление Всевышнего, вы соблюдаете человеческое предание.

9 Вы ловко умеете подменять повеления Всевышнего вашими собственными традициями.

10 Ведь Всевышний сказал через Мусу: «Почитай отца и мать», . и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти». .

11 Вы же говорите, что если человек скажет отцу или матери: «То, чем я мог бы тебе помочь, – курбан (то есть мой дар Всевышнему)»,

12 тогда ему уже позволяется ничего не делать для своего отца или матери.

13 Вы отменяете слово Всевышнего собственным преданием, которое вы установили, и многое, подобное этому, вы делаете.

14 Иса снова подозвал к себе народ и сказал: – Выслушайте Меня все и постарайтесь понять.

15 Ничто из того, что входит в человека извне, не может осквернить его. Оскверняет человека то, что исходит из него.

17 Когда Иса оставил толпу и вошёл в дом, ученики спросили Его об этой притче.

18 – Так и вы тоже не понимаете? – сказал Он им. – Неужели вы не понимаете, что всё, что входит в человека извне, не может осквернить его?

19 Оно входит не в сердце человека, а в его желудок, а потом выходит вон. (Так Он объявил чистой любую пищу.)

20 Но то, что исходит из человека, – продолжал Он, – вот это и оскверняет его.

21 Потому что изнутри, из сердца человека исходят злые мысли, разврат, воровство, убийство,

22 супружеская неверность, жадность, злоба, коварство, распутство, завистливое око, . клевета, надменность и безрассудство.

23 Всё это зло исходит изнутри, и именно оно оскверняет человека.

24 Оттуда Иса отправился в окрестности Тира. Он остановился в одном доме и не хотел, чтобы кто-либо знал о Его приходе, но Ему всё равно не удалось сохранить это в тайне.

25 О приходе Исы узнала одна женщина, маленькая дочь которой была одержима нечистым духом. Эта женщина пришла и пала к Его ногам,

26 а она была язычницей, сирофиникиянкой. И она попросила Ису, чтобы Он изгнал демона из её дочери.

27 Иса сказал ей: – Пусть сначала наедятся дети, ведь нехорошо будет забрать хлеб у детей и бросить собакам. .

28 – Да, Повелитель, – ответила женщина, – но ведь и собаки едят под столом крошки, которые роняют дети.

29 – За твой ответ, – сказал ей Иса, – иди, демон вышел из твоей дочери.

30 Она пошла домой и увидела, что её дочь лежит в постели, а демон из неё вышел.

31 Возвращаясь из окрестностей Тира, Иса через Сидон вышел к Галилейскому озеру в области Десяти городов.

32 Там к Исе привели глухого и косноязычного человека и попросили возложить на него руку.

33 Иса отвёл его в сторону, вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул Себе на пальцы и прикоснулся ими к языку человека.

34 Потом Он поднял глаза к небу, тяжело вздохнул и сказал: – Иппаттах! Это означает: «Откройся!»

35 К человеку тотчас же вернулся слух, скованный язык стал двигаться, и он начал говорить ясно.

36 Иса запретил людям рассказывать об этом исцелении. Однако чем больше Он запрещал, тем больше они рассказывали.

37 Их удивлению не было предела. – Всё, что Он делает – хорошо, – говорили люди. – У Него и глухие начинают слышать, и немые – говорить!

Вiд Марка Розділ 7	Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка Глава 7
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,	1 Однажды собрались вокруг Него блюстители Закона и некоторые учители Таурата из Иерусалима.
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.	2 Они обратили внимание, что некоторые ученики Исы принимали пищу ритуально нечистыми, то есть неомытыми, руками.
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;	3 Блюстители Закона, и вообще иудеи, строго следуя обычаям своих предков, не садятся есть, не помыв установленным образом руки.
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.	4 Они не едят ничего, принесённого с базара, пока не совершат ритуального омовения. Ими соблюдается также и множество других установлений, как, например, о мытье чаш, кувшинов и медной посуды.
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“	5 Поэтому блюстители Закона и учители Таурата спросили Ису: – Почему Твои ученики не следуют обычаям предков? Почему они едят нечистыми руками, не омыв их согласно ритуалу?
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.	6 Иса ответил им: – Прав был Исаия, когда пророчествовал о вас, лицемерах: «Этот народ чтит Меня на словах, но сердца их далеки от Меня.
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.	7 Они поклоняются Мне впустую, потому что их учение состоит из человеческих предписаний». .
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.	8 Оставив повеление Всевышнего, вы соблюдаете человеческое предание.
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.	9 Вы ловко умеете подменять повеления Всевышнего вашими собственными традициями.
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.	10 Ведь Всевышний сказал через Мусу: «Почитай отца и мать», . и «Кто злословит отца или мать, тот должен быть предан смерти». .
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,	11 Вы же говорите, что если человек скажет отцу или матери: «То, чем я мог бы тебе помочь, – курбан (то есть мой дар Всевышнему)»,
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,	12 тогда ему уже позволяется ничего не делать для своего отца или матери.
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.	13 Вы отменяете слово Всевышнего собственным преданием, которое вы установили, и многое, подобное этому, вы делаете.
14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!	14 Иса снова подозвал к себе народ и сказал: – Выслушайте Меня все и постарайтесь понять.
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.	15 Ничто из того, что входит в человека извне, не может осквернить его. Оскверняет человека то, что исходит из него.
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“	16
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.	17 Когда Иса оставил толпу и вошёл в дом, ученики спросили Его об этой притче.
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?	18 – Так и вы тоже не понимаете? – сказал Он им. – Неужели вы не понимаете, что всё, что входит в человека извне, не может осквернить его?
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.	19 Оно входит не в сердце человека, а в его желудок, а потом выходит вон. (Так Он объявил чистой любую пищу.)
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.	20 Но то, что исходит из человека, – продолжал Он, – вот это и оскверняет его.
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,	21 Потому что изнутри, из сердца человека исходят злые мысли, разврат, воровство, убийство,
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.	22 супружеская неверность, жадность, злоба, коварство, распутство, завистливое око, . клевета, надменность и безрассудство.
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“	23 Всё это зло исходит изнутри, и именно оно оскверняет человека.
24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.	24 Оттуда Иса отправился в окрестности Тира. Он остановился в одном доме и не хотел, чтобы кто-либо знал о Его приходе, но Ему всё равно не удалось сохранить это в тайне.
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.	25 О приходе Исы узнала одна женщина, маленькая дочь которой была одержима нечистым духом. Эта женщина пришла и пала к Его ногам,
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.	26 а она была язычницей, сирофиникиянкой. И она попросила Ису, чтобы Он изгнал демона из её дочери.
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“	27 Иса сказал ей: – Пусть сначала наедятся дети, ведь нехорошо будет забрать хлеб у детей и бросить собакам. .
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.	28 – Да, Повелитель, – ответила женщина, – но ведь и собаки едят под столом крошки, которые роняют дети.
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“	29 – За твой ответ, – сказал ей Иса, – иди, демон вышел из твоей дочери.
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.	30 Она пошла домой и увидела, что её дочь лежит в постели, а демон из неё вышел.
31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.	31 Возвращаясь из окрестностей Тира, Иса через Сидон вышел к Галилейскому озеру в области Десяти городов.
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.	32 Там к Исе привели глухого и косноязычного человека и попросили возложить на него руку.
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.	33 Иса отвёл его в сторону, вложил Свои пальцы ему в уши, затем сплюнул Себе на пальцы и прикоснулся ими к языку человека.
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“	34 Потом Он поднял глаза к небу, тяжело вздохнул и сказал: – Иппаттах! Это означает: «Откройся!»
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!	35 К человеку тотчас же вернулся слух, скованный язык стал двигаться, и он начал говорить ясно.
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.	36 Иса запретил людям рассказывать об этом исцелении. Однако чем больше Он запрещал, тем больше они рассказывали.
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“	37 Их удивлению не было предела. – Всё, что Он делает – хорошо, – говорили люди. – У Него и глухие начинают слышать, и немые – говорить!

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Вiд Марка

Розділ 7

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Марка

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт