Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Аюб

Глава 42

1 Тогда Аюб ответил Вечному:

2 – Я знаю: Ты можешь всё, и невозможно противиться Тебе.

3 Ты спросил: «Кто этот невежда, омрачающий Мой замысел?»Да, я говорил о том, чего не понимал, о делах для меня чудесных, которых я не знал.

4 Ты сказал:«Внимай Мне, и Я буду говорить; Я буду спрашивать, а ты отвечай».

5 Я только слышал о Тебе, а теперь мои глаза видят Тебя.

6 Поэтому я отступаю и раскаиваюсь в прахе и пепле.

7 Сказав это Аюбу, Вечный обратился к Елифазу из Темана: – Я разгневан на тебя и на двух твоих друзей за то, что вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб.

8 Поэтому возьмите семь молодых быков и семь баранов, пойдите к Моему рабу Аюбу и принесите за себя жертву всесожжения. Мой раб Аюб помолится за вас, и Я приму его молитву и не поступлю с вами по вашей глупости. Вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб.

9 Елифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы сделали, как велел им Вечный. И Вечный принял молитву Аюба.

10 После того как Аюб помолился за своих друзей, Вечный вернул ему благополучие и дал ему вдвое больше того, что было у него прежде.

11 Все его братья и сёстры, и все, кто знал его прежде, пришли и ели с ним у него в доме. Они жалели и утешали его за все испытания, которые послал ему Вечный. Каждый из них дал ему по мере серебра и по золотому кольцу.

12 А Вечный благословил последующие дни Аюба больше, нежели прежние. У него теперь было тринадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар волов и тысяча ослиц.

13 Ещё у него было семеро сыновей и три дочери.

14 Первую он назвал Иемима, вторую Кеция, а третью Керен-Гаппух.

15 Нигде на земле не было женщин столь прекрасных, как дочери Аюба. Их отец дал им наследство наравне с братьями.

16 После этого Аюб прожил ещё сто сорок лет. Он видел своих потомков до четвёртого поколения.

17 И умер он в старости, насытившись жизнью.

Йов

Розділ 42

Аюб

Глава 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

1 Тогда Аюб ответил Вечному:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

2 – Я знаю: Ты можешь всё, и невозможно противиться Тебе.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

3 Ты спросил: «Кто этот невежда, омрачающий Мой замысел?»Да, я говорил о том, чего не понимал, о делах для меня чудесных, которых я не знал.

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

4 Ты сказал:«Внимай Мне, и Я буду говорить; Я буду спрашивать, а ты отвечай».

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

5 Я только слышал о Тебе, а теперь мои глаза видят Тебя.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

6 Поэтому я отступаю и раскаиваюсь в прахе и пепле.

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

7 Сказав это Аюбу, Вечный обратился к Елифазу из Темана: – Я разгневан на тебя и на двух твоих друзей за то, что вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

8 Поэтому возьмите семь молодых быков и семь баранов, пойдите к Моему рабу Аюбу и принесите за себя жертву всесожжения. Мой раб Аюб помолится за вас, и Я приму его молитву и не поступлю с вами по вашей глупости. Вы говорили обо Мне не так верно, как Мой раб Аюб.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

9 Елифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы сделали, как велел им Вечный. И Вечный принял молитву Аюба.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

10 После того как Аюб помолился за своих друзей, Вечный вернул ему благополучие и дал ему вдвое больше того, что было у него прежде.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

11 Все его братья и сёстры, и все, кто знал его прежде, пришли и ели с ним у него в доме. Они жалели и утешали его за все испытания, которые послал ему Вечный. Каждый из них дал ему по мере серебра и по золотому кольцу.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

12 А Вечный благословил последующие дни Аюба больше, нежели прежние. У него теперь было тринадцать тысяч овец, шесть тысяч верблюдов, тысяча пар волов и тысяча ослиц.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

13 Ещё у него было семеро сыновей и три дочери.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

14 Первую он назвал Иемима, вторую Кеция, а третью Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

15 Нигде на земле не было женщин столь прекрасных, как дочери Аюба. Их отец дал им наследство наравне с братьями.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

16 После этого Аюб прожил ещё сто сорок лет. Он видел своих потомков до четвёртого поколения.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

17 И умер он в старости, насытившись жизнью.