Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 19

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?

3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!

4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.

5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?

6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!

7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!

8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!

10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.

11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:

12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.

13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,

14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.

15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.

16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.

17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.

18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.

19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!

22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?

23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,

24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!

25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!

28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“

Книга Иова

Глава 19

1 И начал Иов, и сказал:

2 Доколе будете мучить душу мою, и разить меня речами?

3 Вот уже раз десять вы срамили меня, не стыдитесь обращаться со мною, как с изумленным.

4 Если бы я и действительно сделал проступок, то проступок мой и оставайся при мне.

5 Если в самом деле хотите великими показать себя против меня: то докажите позор мой против меня.

6 Но знайте, что Бог превратил меня, и обложил меня Своею сетью.

7 Вот я кричу: `обида!`, и нет ответа; вопию, и нет суда.

8 Он преградил мне дорогу, так что не могу пройти, и положил тьму на стези мои.

9 Совлек с меня славу мою, и снял венец с главы моей.

10 Расшатал меня со всех сторон, так что я готов погибнуть, и исторгает надежду мою, как дерево.

11 И пылает гнев Его на меня; и Он представляет Себе меня, как врага Своего.

12 Все совокупно пришли полки Его, и угладили дорогу свою ко мне, и расположились вокруг шатра моего.

13 Братьев моих Он удалил от меня; и знающие меня только чуждаются меня.

14 Ближние мои отстали, и знакомые мои забыли меня.

15 Пришлые в доме моем и служанки мои считают меня чужим; я стал в глазах их иноплеменником.

16 Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими умоляю его.

17 Дыхание мое опротивело жене моей; и единоутробным моим неприятны ласки мои.

18 И дети малые презирают меня; поднимаюсь, и свое говорят против меня.

19 Гнушаются мною все соучастники тайн моих, и сии, возлюбленные мною, обратились против меня.

20 С кожею моею и с плотью моею срослись кости мои, и остаюсь только с кожею на зубах моих. {т.е. всего лишился; не осталось у меня ничего целого и здорового.}

21 Помилуйте меня, помилуйте меня о вы, други мои; ибо рука Божия коснулась меня.

22 Почто вы преследуете меня, как Бог, и не можете насытиться моею плотью?

23 О, если бы слова мои были записаны, если бы они были начертаны в книге,

24 Железным резцом на скале были вырезаны, и оловом вылиты на вечное время:

25 `А я знаю, Искупитель мой жив, и Он явится наконец над землею.

26 Пусть эта кожа распадется на части, отрешившись от плоти моей, - я увижу Бога.

27 Я увижу Его - я сам; мои глаза увидят Его, не глаза другого; истаевает сердце мое чаянием в груди моей.

28 Так! зачем, скажете, мы преследовали его? И справедливость откроется на моей стороне.

29 В тот день убойтесь меча; ибо жестокость есть грех, меча достойный, чтобы вы знали, что есть суд.

Йов Розділ 19	Книга Иова Глава 19
1 А Йов відповів та й сказав:	1 И начал Иов, и сказал:
2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?	2 Доколе будете мучить душу мою, и разить меня речами?
3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!	3 Вот уже раз десять вы срамили меня, не стыдитесь обращаться со мною, как с изумленным.
4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.	4 Если бы я и действительно сделал проступок, то проступок мой и оставайся при мне.
5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?	5 Если в самом деле хотите великими показать себя против меня: то докажите позор мой против меня.
6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!	6 Но знайте, что Бог превратил меня, и обложил меня Своею сетью.
7 Ось „ґвалт!“ я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!	7 Вот я кричу: `обида!`, и нет ответа; вопию, и нет суда.
8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!	8 Он преградил мне дорогу, так что не могу пройти, и положил тьму на стези мои.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!	9 Совлек с меня славу мою, и снял венец с главы моей.
10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.	10 Расшатал меня со всех сторон, так что я готов погибнуть, и исторгает надежду мою, как дерево.
11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:	11 И пылает гнев Его на меня; и Он представляет Себе меня, как врага Своего.
12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.	12 Все совокупно пришли полки Его, и угладили дорогу свою ко мне, и расположились вокруг шатра моего.
13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,	13 Братьев моих Он удалил от меня; и знающие меня только чуждаются меня.
14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.	14 Ближние мои отстали, и знакомые мои забыли меня.
15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.	15 Пришлые в доме моем и служанки мои считают меня чужим; я стал в глазах их иноплеменником.
16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.	16 Зову слугу моего, и он не откликается; устами моими умоляю его.
17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.	17 Дыхание мое опротивело жене моей; и единоутробным моим неприятны ласки мои.
18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.	18 И дети малые презирают меня; поднимаюсь, и свое говорят против меня.
19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.	19 Гнушаются мною все соучастники тайн моих, и сии, возлюбленные мною, обратились против меня.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.	20 С кожею моею и с плотью моею срослись кости мои, и остаюсь только с кожею на зубах моих. {т.е. всего лишился; не осталось у меня ничего целого и здорового.}
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!	21 Помилуйте меня, помилуйте меня о вы, други мои; ибо рука Божия коснулась меня.
22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?	22 Почто вы преследуете меня, как Бог, и не можете насытиться моею плотью?
23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,	23 О, если бы слова мои были записаны, если бы они были начертаны в книге,
24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!	24 Железным резцом на скале были вырезаны, и оловом вылиты на вечное время:
25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху	25 `А я знаю, Искупитель мой жив, и Он явится наконец над землею.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,	26 Пусть эта кожа распадется на части, отрешившись от плоти моей, - я увижу Бога.
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!	27 Я увижу Его - я сам; мои глаза увидят Его, не глаза другого; истаевает сердце мое чаянием в груди моей.
28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“	28 Так! зачем, скажете, мы преследовали его? И справедливость откроется на моей стороне.
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“	29 В тот день убойтесь меча; ибо жестокость есть грех, меча достойный, чтобы вы знали, что есть суд.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 19

Книга Иова

Глава 19

Йов

Розділ 19

Книга Иова

Глава 19

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 19

Книга Иова

Глава 19

Йов

Розділ 19

Книга Иова

Глава 19

Старий
завіт

Новий
завіт