Дiї

Розділ 12

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

Деяния апостолов

Глава 12

1 Примерно в это же время царь Ирод арестовал некоторых членов церкви, чтобы сделать им зло.

2 Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна.

3 Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов.

4 Петра арестовали, заточили в темницу и выставили охрану из четырех смен караула по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу.

5 Петр был под стражей в темнице, а церковь горячо молилась о нем Богу.

6 В ночь перед тем, как Ирод должен был вывести его на суд, Петр спал между двумя солдатами, скованный двумя цепями, а стражники у входа стерегли темницу.

7 Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Ангел толкнул Петра в бок и разбудил его. — Вставай быстрее! — сказал он, и цепи упали с рук Петра.

8 Ангел сказал: — Подпояшься и обуй сандалии. Петр сделал это. — Обернись плащом и иди за мной, — сказал ангел.

9 Петр вышел за ангелом из темницы, не понимая, что все, что делает ангел, происходит наяву. Ему казалось, что он видит видение.

10 Они прошли мимо первой стражи, потом мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез.

11 Когда Петр пришел в себя, он сказал: — Теперь я действительно знаю, что Господь послал Своего ангела и избавил меня от руки Ирода и спас от того зла, которое желал мне иудейский народ.

12 Поняв, что произошло, Петр пошел в дом Марии, матери Иоанна, которого еще называли Марком, где собралось для молитвы много народа.

13 Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода.

14 Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот.

15 — Ты не в своем уме! — сказали ей. Но она продолжала настаивать. — Это его ангел, — решили они.

16 Петр между тем продолжал стучать, и когда они наконец открыли ворота и увидели его, то пришли в изумление.

17 Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из темницы. — Расскажите об этом Иакову и другим братьям, — сказал он им и ушел оттуда в другое место.

18 Наутро среди солдат произошло большое замешательство, никто не знал, что случилось с Петром.

19 Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. Затем Ирод отправился из Иудеи в Кесарию и оставался там некоторое время.

20 Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой Бласта, управляющего царским двором, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия.

21 В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел в судейское кресло и обратился к ним с речью.

22 Народ стал восклицать: — Это голос бога, а не человека!

23 Но в тот же момент ангел Господа поразил Ирода, потому что он не воздал славы Богу, и Ирод, изъеденный червями, умер.

24 Слово Божье между тем распространялось все дальше и дальше.

25 Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились из Иерусалима, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком.

Дiї

Розділ 12

Деяния апостолов

Глава 12

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

1 Примерно в это же время царь Ирод арестовал некоторых членов церкви, чтобы сделать им зло.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

2 Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

3 Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

4 Петра арестовали, заточили в темницу и выставили охрану из четырех смен караула по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

5 Петр был под стражей в темнице, а церковь горячо молилась о нем Богу.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

6 В ночь перед тем, как Ирод должен был вывести его на суд, Петр спал между двумя солдатами, скованный двумя цепями, а стражники у входа стерегли темницу.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

7 Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Ангел толкнул Петра в бок и разбудил его. — Вставай быстрее! — сказал он, и цепи упали с рук Петра.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

8 Ангел сказал: — Подпояшься и обуй сандалии. Петр сделал это. — Обернись плащом и иди за мной, — сказал ангел.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

9 Петр вышел за ангелом из темницы, не понимая, что все, что делает ангел, происходит наяву. Ему казалось, что он видит видение.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

10 Они прошли мимо первой стражи, потом мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

11 Когда Петр пришел в себя, он сказал: — Теперь я действительно знаю, что Господь послал Своего ангела и избавил меня от руки Ирода и спас от того зла, которое желал мне иудейский народ.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

12 Поняв, что произошло, Петр пошел в дом Марии, матери Иоанна, которого еще называли Марком, где собралось для молитвы много народа.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

13 Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода.

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

14 Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот.

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

15 — Ты не в своем уме! — сказали ей. Но она продолжала настаивать. — Это его ангел, — решили они.

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

16 Петр между тем продолжал стучать, и когда они наконец открыли ворота и увидели его, то пришли в изумление.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

17 Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из темницы. — Расскажите об этом Иакову и другим братьям, — сказал он им и ушел оттуда в другое место.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

18 Наутро среди солдат произошло большое замешательство, никто не знал, что случилось с Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

19 Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. Затем Ирод отправился из Иудеи в Кесарию и оставался там некоторое время.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

20 Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой Бласта, управляющего царским двором, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

21 В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел в судейское кресло и обратился к ним с речью.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

22 Народ стал восклицать: — Это голос бога, а не человека!

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

23 Но в тот же момент ангел Господа поразил Ирода, потому что он не воздал славы Богу, и Ирод, изъеденный червями, умер.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

24 Слово Божье между тем распространялось все дальше и дальше.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

25 Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились из Иерусалима, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком.