ДiїРозділ 12 |
1 |
2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового. |
3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків. |
4 |
5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього. |
6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях. |
7 |
8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“. |
9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить. |
10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього. |
11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“. |
12 |
13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да, |
14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть! |
15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“ |
16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися. |
17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов. |
18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром. |
19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в. |
20 |
21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив. |
22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“ |
23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер. |
24 |
25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком. |
Деяния апостоловГлава 12 |
1 |
2 Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна. |
3 Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов. |
4 Петра арестовали, заточили в темницу и выставили охрану из четырех смен караула по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу. |
5 Петр был под стражей в темнице, а церковь горячо молилась о нем Богу. |
6 |
7 Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Ангел толкнул Петра в бок и разбудил его. |
8 |
9 |
10 Они прошли мимо первой стражи, потом мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез. |
11 Когда Петр пришел в себя, он сказал: |
12 |
13 Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода. |
14 Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот. |
15 |
16 |
17 Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из темницы. |
18 |
19 Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. |
20 Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой Бласта, управляющего царским двором, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия. |
21 В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел в судейское кресло и обратился к ним с речью. |
22 Народ стал восклицать: |
23 |
24 |
25 Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились из Иерусалима, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком. |
ДiїРозділ 12 |
Деяния апостоловГлава 12 |
1 |
1 |
2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового. |
2 Он приказал убить мечом Иакова, брата Иоанна. |
3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків. |
3 Когда он увидел, что иудеи этим довольны, он арестовал и Петра. Это произошло во время праздника Пресных хлебов. |
4 |
4 Петра арестовали, заточили в темницу и выставили охрану из четырех смен караула по четыре человека в каждой. Ирод намеревался после Пасхи вывести Петра к народу. |
5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього. |
5 Петр был под стражей в темнице, а церковь горячо молилась о нем Богу. |
6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях. |
6 |
7 |
7 Внезапно явился ангел Господа, и камеру осиял свет. Ангел толкнул Петра в бок и разбудил его. |
8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“. |
8 |
9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить. |
9 |
10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього. |
10 Они прошли мимо первой стражи, потом мимо второй и подошли к железным воротам, ведущим в город. Ворота сами открылись перед ними, и они вышли. Они прошли одну улицу, и вдруг ангел исчез. |
11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“. |
11 Когда Петр пришел в себя, он сказал: |
12 |
12 |
13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да, |
13 Петр постучал в ворота, и на стук вышла служанка Рода. |
14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть! |
14 Она узнала Петра по голосу и, забыв от радости открыть ворота, побежала обратно сказать, что Петр стоит у ворот. |
15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“ |
15 |
16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися. |
16 |
17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов. |
17 Петр жестом попросил их молчать и рассказал, как Господь вывел его из темницы. |
18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром. |
18 |
19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в. |
19 Ирод искал его, но поскольку розыски не принесли результата, он допросил стражников и велел казнить их. |
20 |
20 Ирод был рассержен на жителей Тира и Сидона, и те, согласившись между собой, явились к нему и, заручившись поддержкой Бласта, управляющего царским двором, попросили мира, потому что их область зависела от области царя в поставке продовольствия. |
21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив. |
21 В назначенный день Ирод надел царскую мантию, сел в судейское кресло и обратился к ним с речью. |
22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“ |
22 Народ стал восклицать: |
23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер. |
23 |
24 |
24 |
25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком. |
25 Варнава и Савл выполнили возложенную на них миссию и возвратились из Иерусалима, взяв с собой Иоанна, которого еще называли Марком. |