Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Книга Иова

Глава 37

1 «Меня пугают раскаты грома, и от отблесков молнии сердце моё трепещет.

2 Слушайте, слушайте все!

3 Господь посылает молнии, чтоб осветить всё небо, и этот свет озаряет землю всю.

4 И после вспышек молний слышен грохочущий голос Господа. Когда сверкают молнии, громоподобный голос звучит Господний.

5 Прекрасен голос Господа, Он совершает великие дела, которые понять мы неспособны.

6 Господь скажет снегу: „Пади на землю”. Он велит дождю: „Пролейся”.

7 Господь поступает так, чтобы все, сотворённые Им, знали, что Он всё это может совершить.

8 Звери прячутся в логовищах и остаются в них.

9 Смерчи приходят с юга, а холодные ветры дуют с севера.

10 От дыхания Господа образуется лёд, и замораживает океаны Он.

11 Наполняет Господь водою тучи и рассылает повсюду.

12 Повелевает Он тучам плыть над землёю, и тучи делают всё, что Господь велит.

13 Господь насылает тучи, чтоб наказать людей наводнением или дать людям воду, чтобы любовь Свою им показать.

14 Иов, остановись и послушай о прекрасных делах Господних.

15 Знаешь ли ты, Иов, как Господь управляет тучами, как Он заставляет молнии сверкать?

16 Знаешь ли ты, как в небе держатся тучи? Они — лишь один пример чудес Господних, Который знает всё обо всём.

17 Но ты не знаешь этого, Иов, ты знаешь только то, что потом покрываешься и липнет на тебе одежда. Всё тихо и спокойно, когда с юга прилетают горячие ветры.

18 Иов, ты можешь Господу помочь раскинуть небеса, чтобы они сияли как ослепительные зеркала?

19 Скажи нам, Иов, что Господу необходимо нам сказать? Мы не можем придумать, так как у нас недостаточно знаний.

20 Я бы Господу не сказал, что я хочу с Ним говорить. Это то же самое, что просить о смерти.

21 Человек не может на солнце смотреть — слишком ярко оно сияет в небе, когда ветер разнёс облака.

22 Так и золотая слава Господняя со Святой горы сияет. Он окружён ослепляющим светом.

23 Мы знаем, что Всемогущий воистину велик, Он добр и справедлив.

24 Поэтому и почитают люди Бога, но Бог не любит гордецов, считающих себя мудрее всех».

Йов Розділ 37	Книга Иова Глава 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.	1 «Меня пугают раскаты грома, и от отблесков молнии сердце моё трепещет.
2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —	2 Слушайте, слушайте все!
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.	3 Господь посылает молнии, чтоб осветить всё небо, и этот свет озаряет землю всю.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.	4 И после вспышек молний слышен грохочущий голос Господа. Когда сверкают молнии, громоподобный голос звучит Господний.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.	5 Прекрасен голос Господа, Он совершает великие дела, которые понять мы неспособны.
6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“	6 Господь скажет снегу: „Пади на землю”. Он велит дождю: „Пролейся”.
7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.	7 Господь поступает так, чтобы все, сотворённые Им, знали, что Он всё это может совершить.
8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.	8 Звери прячутся в логовищах и остаются в них.
9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.	9 Смерчи приходят с юга, а холодные ветры дуют с севера.
10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.	10 От дыхания Господа образуется лёд, и замораживает океаны Он.
11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,	11 Наполняет Господь водою тучи и рассылает повсюду.
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —	12 Повелевает Он тучам плыть над землёю, и тучи делают всё, что Господь велит.
13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.	13 Господь насылает тучи, чтоб наказать людей наводнением или дать людям воду, чтобы любовь Свою им показать.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!	14 Иов, остановись и послушай о прекрасных делах Господних.
15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?	15 Знаешь ли ты, Иов, как Господь управляет тучами, как Он заставляет молнии сверкать?
16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,	16 Знаешь ли ты, как в небе держатся тучи? Они — лишь один пример чудес Господних, Который знает всё обо всём.
17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?	17 Но ты не знаешь этого, Иов, ты знаешь только то, что потом покрываешься и липнет на тебе одежда. Всё тихо и спокойно, когда с юга прилетают горячие ветры.
18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?	18 Иов, ты можешь Господу помочь раскинуть небеса, чтобы они сияли как ослепительные зеркала?
19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.	19 Скажи нам, Иов, что Господу необходимо нам сказать? Мы не можем придумать, так как у нас недостаточно знаний.
20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?	20 Я бы Господу не сказал, что я хочу с Ним говорить. Это то же самое, что просить о смерти.
21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.	21 Человек не может на солнце смотреть — слишком ярко оно сияет в небе, когда ветер разнёс облака.
22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.	22 Так и золотая слава Господняя со Святой горы сияет. Он окружён ослепляющим светом.
23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.	23 Мы знаем, что Всемогущий воистину велик, Он добр и справедлив.
24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.	24 Поэтому и почитают люди Бога, но Бог не любит гордецов, считающих себя мудрее всех».

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

Книга Иова

Глава 37

Старий
завіт

Новий
завіт