但以理書第2章 |
1 尼布甲尼撒二年,王獲夢,中心憂疑,不得寢, |
2 召諸博士賢人,巫覡太史,旣至王前,王命占夢, |
3 曰,我獲一夢,中心鬱陶,欲知其夢而無由, |
4 太史以亞蘭方言,呼王千歲曰,請以夢告僕,僕占其兆, |
5 王曰,我已有命,如爾不以夢告我,示我以兆,必剖爾體,使爾室爲厠, |
6 如以夢告我,示我以兆,必大賫爾,尊榮爾,言之勿遲, |
7 曰,請王以夢告僕,僕占其兆, |
8 王曰,我知爾明知我命,故爲遲延, |
9 爾第欲欺余,不以夢告我,作緩圖之想,然我命已出,決無再更,爾當以夢告我,則我知爾能占其兆, |
10 太史對曰,斯事天下無有能知者,且未聞君王牧伯,以此詰博士賢人太史者也, |
11 王所問,人難以對,其惟上帝能之,而上帝不與人交。 |
12 王大怒,命取巴比倫諸哲士,置之大辟。 |
13 王詔旣頒,將戮哲士,遍索但以理,及其同儕,亦將加戮, |
14 侍衛長亞畧出,欲殺巴比倫諸哲士,但以理婉詞問亞畧曰,王命孔亟,曷故,亞畧以實告, |
15 |
16 但以理見王,求緩其期,當以夢兆入告, |
17 但以理歸告同儕哈拿尼亞,米沙利,亞薩哩亞曰、 |
18 宜求天上上帝施恩,以此祕奧,默示我儕,以免我儕與巴比倫哲士,同就駢戮, |
19 旣夕,上帝於異象中,以祕奧示但以理,但以理視天上上帝, |
20 曰,上帝智能俱備,當頌美之,永世靡曁, |
21 主限時日,升降君王,使賢者有智,哲者明慧, |
22 以祕奧之事示人,光暗無不灼知, |
23 我祝謝列祖之上帝,賜我智能,以王夢示我,應我所求, |
24 亞畧奉王命,將殺諸哲士,但以理見之云,勿戮,引我見王,我必以夢兆告王, |
25 亞畧亟使但以理見王,奏曰,我得猶大俘囚之中一人,能以夢兆告王, |
26 但以理又名伯底沙撒,王問曰,我夢與兆,爾能詳述乎。 |
27 對曰,王所問之事,哲人賢者,博士太史,不能告王, |
28 惟天上上帝,以祕奧示人,今將以末日之事告王,王臥於榻中,中宵得夢,我試言之, |
29 王寢時,思未來事,上帝能顯諸隱,以末日之事示王, |
30 非我較天下人有智,惟上帝以此祕奧示我,遣我以兆告王,使王追憶前事, |
31 王夢巨像,極其輝煌,立於王前,甚可畏懼, |
32 像首鑄以兼金,胸臂以銀爲之,腹與股則皆銅所作, |
33 其脛爲鐵,其足半鐵半泥, |
34 又見一石,非人手所鑿,聖像半鐵半泥之足而碎之, |
35 時鐵泥銅銀,與金俱碎,若夏時穀場之糠,爲風飄揚,頓失無所,擊像之石,成爲大山,遍盈天下, |
36 其夢若是,今以其兆告王, |
37 天上上帝,賜爾秉國之鈞,能力俱備,榮光丕著,爲諸王之王, |
38 天下居民,野獸飛鳥,歸王掌握,所夢金首,卽爾是也, |
39 後有國振興,不能與爾國頡頏,又後一國若銅,主治天下, |
40 最後一國,剛強若鐵,鐵能服百物而碎之,衆國皆爲所破, |
41 爾見足指半鐵半泥,其國必分,爾見鐵雜於泥,其國之半,亦剛強若鐵, |
42 足指半泥半鐵,其國亦半強半弱, |
43 爾見鐵與泥相雜,其國人必與異邦人和參,彼此不合,猶鐵不與泥合, |
44 當彼列王之時,天上上帝,更使一國振興,永世靡曁,不爲他國所取,蠶食列邦,恒存不廢, |
45 爾見石由山出,非人手所鑿,凡鐵銅金銀與泥,皆爲其所摧,此乃至大之上帝,以未至之事示王,其夢乃定,其兆不易, |
46 王聞言,俯伏拜但以理,命獻禮物香品,以崇奉之, |
47 告但以理曰,爾之上帝,能以斯祕奧,宣示於爾,誠爲上帝之上帝,諸王之主,能闡幽微,物無遁情, |
48 王於是尊崇但以理,加以重賫,封爲巴比倫方伯,衆哲士長, |
49 但以理求王使沙得臘,米煞,亞伯尼坷,治理巴比倫之事,但以理待命御閽。 |
ДаниїлРозділ 2 |
1 |
2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям. |
3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“ |
4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“. |
5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни. |
6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“. |
7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“. |
8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне. |
9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“. |
10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я. |
11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“. |
12 |
13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти. |
14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в. |
15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу. |
16 |
17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію, |
18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в. |
19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога. |
20 |
21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним. |
22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним. |
23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“. |
24 |
25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“. |
26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“ |
27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́. |
28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони: |
29 |
30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця. |
31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й. |
32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді, |
33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини. |
34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх. |
35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю. |
36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем. |
37 |
38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота. |
39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею. |
40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває. |
41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною. |
42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва. |
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною. |
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки. |
45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“ |
46 |
47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“ |
48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми. |
49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́. |
但以理書第2章 |
ДаниїлРозділ 2 |
1 尼布甲尼撒二年,王獲夢,中心憂疑,不得寢, |
1 |
2 召諸博士賢人,巫覡太史,旣至王前,王命占夢, |
2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям. |
3 曰,我獲一夢,中心鬱陶,欲知其夢而無由, |
3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“ |
4 太史以亞蘭方言,呼王千歲曰,請以夢告僕,僕占其兆, |
4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“. |
5 王曰,我已有命,如爾不以夢告我,示我以兆,必剖爾體,使爾室爲厠, |
5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни. |
6 如以夢告我,示我以兆,必大賫爾,尊榮爾,言之勿遲, |
6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“. |
7 曰,請王以夢告僕,僕占其兆, |
7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“. |
8 王曰,我知爾明知我命,故爲遲延, |
8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне. |
9 爾第欲欺余,不以夢告我,作緩圖之想,然我命已出,決無再更,爾當以夢告我,則我知爾能占其兆, |
9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“. |
10 太史對曰,斯事天下無有能知者,且未聞君王牧伯,以此詰博士賢人太史者也, |
10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я. |
11 王所問,人難以對,其惟上帝能之,而上帝不與人交。 |
11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“. |
12 王大怒,命取巴比倫諸哲士,置之大辟。 |
12 |
13 王詔旣頒,將戮哲士,遍索但以理,及其同儕,亦將加戮, |
13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти. |
14 侍衛長亞畧出,欲殺巴比倫諸哲士,但以理婉詞問亞畧曰,王命孔亟,曷故,亞畧以實告, |
14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в. |
15 |
15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу. |
16 但以理見王,求緩其期,當以夢兆入告, |
16 |
17 但以理歸告同儕哈拿尼亞,米沙利,亞薩哩亞曰、 |
17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію, |
18 宜求天上上帝施恩,以此祕奧,默示我儕,以免我儕與巴比倫哲士,同就駢戮, |
18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в. |
19 旣夕,上帝於異象中,以祕奧示但以理,但以理視天上上帝, |
19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога. |
20 曰,上帝智能俱備,當頌美之,永世靡曁, |
20 |
21 主限時日,升降君王,使賢者有智,哲者明慧, |
21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним. |
22 以祕奧之事示人,光暗無不灼知, |
22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним. |
23 我祝謝列祖之上帝,賜我智能,以王夢示我,應我所求, |
23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“. |
24 亞畧奉王命,將殺諸哲士,但以理見之云,勿戮,引我見王,我必以夢兆告王, |
24 |
25 亞畧亟使但以理見王,奏曰,我得猶大俘囚之中一人,能以夢兆告王, |
25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“. |
26 但以理又名伯底沙撒,王問曰,我夢與兆,爾能詳述乎。 |
26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“ |
27 對曰,王所問之事,哲人賢者,博士太史,不能告王, |
27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́. |
28 惟天上上帝,以祕奧示人,今將以末日之事告王,王臥於榻中,中宵得夢,我試言之, |
28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони: |
29 王寢時,思未來事,上帝能顯諸隱,以末日之事示王, |
29 |
30 非我較天下人有智,惟上帝以此祕奧示我,遣我以兆告王,使王追憶前事, |
30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця. |
31 王夢巨像,極其輝煌,立於王前,甚可畏懼, |
31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й. |
32 像首鑄以兼金,胸臂以銀爲之,腹與股則皆銅所作, |
32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді, |
33 其脛爲鐵,其足半鐵半泥, |
33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини. |
34 又見一石,非人手所鑿,聖像半鐵半泥之足而碎之, |
34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх. |
35 時鐵泥銅銀,與金俱碎,若夏時穀場之糠,爲風飄揚,頓失無所,擊像之石,成爲大山,遍盈天下, |
35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю. |
36 其夢若是,今以其兆告王, |
36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем. |
37 天上上帝,賜爾秉國之鈞,能力俱備,榮光丕著,爲諸王之王, |
37 |
38 天下居民,野獸飛鳥,歸王掌握,所夢金首,卽爾是也, |
38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота. |
39 後有國振興,不能與爾國頡頏,又後一國若銅,主治天下, |
39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею. |
40 最後一國,剛強若鐵,鐵能服百物而碎之,衆國皆爲所破, |
40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває. |
41 爾見足指半鐵半泥,其國必分,爾見鐵雜於泥,其國之半,亦剛強若鐵, |
41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною. |
42 足指半泥半鐵,其國亦半強半弱, |
42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва. |
43 爾見鐵與泥相雜,其國人必與異邦人和參,彼此不合,猶鐵不與泥合, |
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною. |
44 當彼列王之時,天上上帝,更使一國振興,永世靡曁,不爲他國所取,蠶食列邦,恒存不廢, |
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки. |
45 爾見石由山出,非人手所鑿,凡鐵銅金銀與泥,皆爲其所摧,此乃至大之上帝,以未至之事示王,其夢乃定,其兆不易, |
45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“ |
46 王聞言,俯伏拜但以理,命獻禮物香品,以崇奉之, |
46 |
47 告但以理曰,爾之上帝,能以斯祕奧,宣示於爾,誠爲上帝之上帝,諸王之主,能闡幽微,物無遁情, |
47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“ |
48 王於是尊崇但以理,加以重賫,封爲巴比倫方伯,衆哲士長, |
48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми. |
49 但以理求王使沙得臘,米煞,亞伯尼坷,治理巴比倫之事,但以理待命御閽。 |
49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́. |