但以理書

第2章

1 尼布甲尼撒二年,王獲夢,中心憂疑,不得寢,

2 召諸博士賢人,巫覡太史,旣至王前,王命占夢,

3 曰,我獲一夢,中心鬱陶,欲知其夢而無由,

4 太史以亞蘭方言,呼王千歲曰,請以夢告僕,僕占其兆,

5 王曰,我已有命,如爾不以夢告我,示我以兆,必剖爾體,使爾室爲厠,

6 如以夢告我,示我以兆,必大賫爾,尊榮爾,言之勿遲,

7 曰,請王以夢告僕,僕占其兆,

8 王曰,我知爾明知我命,故爲遲延,

9 爾第欲欺余,不以夢告我,作緩圖之想,然我命已出,決無再更,爾當以夢告我,則我知爾能占其兆,

10 太史對曰,斯事天下無有能知者,且未聞君王牧伯,以此詰博士賢人太史者也,

11 王所問,人難以對,其惟上帝能之,而上帝不與人交。

12 王大怒,命取巴比倫諸哲士,置之大辟。

13 王詔旣頒,將戮哲士,遍索但以理,及其同儕,亦將加戮,

14 侍衛長亞畧出,欲殺巴比倫諸哲士,但以理婉詞問亞畧曰,王命孔亟,曷故,亞畧以實告,

15 併於上節

16 但以理見王,求緩其期,當以夢兆入告,

17 但以理歸告同儕哈拿尼亞,米沙利,亞薩哩亞曰、

18 宜求天上上帝施恩,以此祕奧,默示我儕,以免我儕與巴比倫哲士,同就駢戮,

19 旣夕,上帝於異象中,以祕奧示但以理,但以理視天上上帝,

20 曰,上帝智能俱備,當頌美之,永世靡曁,

21 主限時日,升降君王,使賢者有智,哲者明慧,

22 以祕奧之事示人,光暗無不灼知,

23 我祝謝列祖之上帝,賜我智能,以王夢示我,應我所求,

24 亞畧奉王命,將殺諸哲士,但以理見之云,勿戮,引我見王,我必以夢兆告王,

25 亞畧亟使但以理見王,奏曰,我得猶大俘囚之中一人,能以夢兆告王,

26 但以理又名伯底沙撒,王問曰,我夢與兆,爾能詳述乎。

27 對曰,王所問之事,哲人賢者,博士太史,不能告王,

28 惟天上上帝,以祕奧示人,今將以末日之事告王,王臥於榻中,中宵得夢,我試言之,

29 王寢時,思未來事,上帝能顯諸隱,以末日之事示王,

30 非我較天下人有智,惟上帝以此祕奧示我,遣我以兆告王,使王追憶前事,

31 王夢巨像,極其輝煌,立於王前,甚可畏懼,

32 像首鑄以兼金,胸臂以銀爲之,腹與股則皆銅所作,

33 其脛爲鐵,其足半鐵半泥,

34 又見一石,非人手所鑿,聖像半鐵半泥之足而碎之,

35 時鐵泥銅銀,與金俱碎,若夏時穀場之糠,爲風飄揚,頓失無所,擊像之石,成爲大山,遍盈天下,

36 其夢若是,今以其兆告王,

37 天上上帝,賜爾秉國之鈞,能力俱備,榮光丕著,爲諸王之王,

38 天下居民,野獸飛鳥,歸王掌握,所夢金首,卽爾是也,

39 後有國振興,不能與爾國頡頏,又後一國若銅,主治天下,

40 最後一國,剛強若鐵,鐵能服百物而碎之,衆國皆爲所破,

41 爾見足指半鐵半泥,其國必分,爾見鐵雜於泥,其國之半,亦剛強若鐵,

42 足指半泥半鐵,其國亦半強半弱,

43 爾見鐵與泥相雜,其國人必與異邦人和參,彼此不合,猶鐵不與泥合,

44 當彼列王之時,天上上帝,更使一國振興,永世靡曁,不爲他國所取,蠶食列邦,恒存不廢,

45 爾見石由山出,非人手所鑿,凡鐵銅金銀與泥,皆爲其所摧,此乃至大之上帝,以未至之事示王,其夢乃定,其兆不易,

46 王聞言,俯伏拜但以理,命獻禮物香品,以崇奉之,

47 告但以理曰,爾之上帝,能以斯祕奧,宣示於爾,誠爲上帝之上帝,諸王之主,能闡幽微,物無遁情,

48 王於是尊崇但以理,加以重賫,封爲巴比倫方伯,衆哲士長,

49 但以理求王使沙得臘,米煞,亞伯尼坷,治理巴比倫之事,但以理待命御閽。

Даниїл

Розділ 2

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.

但以理書

第2章

Даниїл

Розділ 2

1 尼布甲尼撒二年,王獲夢,中心憂疑,不得寢,

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 召諸博士賢人,巫覡太史,旣至王前,王命占夢,

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 曰,我獲一夢,中心鬱陶,欲知其夢而無由,

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 太史以亞蘭方言,呼王千歲曰,請以夢告僕,僕占其兆,

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 王曰,我已有命,如爾不以夢告我,示我以兆,必剖爾體,使爾室爲厠,

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 如以夢告我,示我以兆,必大賫爾,尊榮爾,言之勿遲,

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 曰,請王以夢告僕,僕占其兆,

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 王曰,我知爾明知我命,故爲遲延,

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 爾第欲欺余,不以夢告我,作緩圖之想,然我命已出,決無再更,爾當以夢告我,則我知爾能占其兆,

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 太史對曰,斯事天下無有能知者,且未聞君王牧伯,以此詰博士賢人太史者也,

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 王所問,人難以對,其惟上帝能之,而上帝不與人交。

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 王大怒,命取巴比倫諸哲士,置之大辟。

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 王詔旣頒,將戮哲士,遍索但以理,及其同儕,亦將加戮,

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 侍衛長亞畧出,欲殺巴比倫諸哲士,但以理婉詞問亞畧曰,王命孔亟,曷故,亞畧以實告,

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 併於上節

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 但以理見王,求緩其期,當以夢兆入告,

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 但以理歸告同儕哈拿尼亞,米沙利,亞薩哩亞曰、

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 宜求天上上帝施恩,以此祕奧,默示我儕,以免我儕與巴比倫哲士,同就駢戮,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 旣夕,上帝於異象中,以祕奧示但以理,但以理視天上上帝,

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 曰,上帝智能俱備,當頌美之,永世靡曁,

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 主限時日,升降君王,使賢者有智,哲者明慧,

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 以祕奧之事示人,光暗無不灼知,

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 我祝謝列祖之上帝,賜我智能,以王夢示我,應我所求,

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 亞畧奉王命,將殺諸哲士,但以理見之云,勿戮,引我見王,我必以夢兆告王,

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 亞畧亟使但以理見王,奏曰,我得猶大俘囚之中一人,能以夢兆告王,

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 但以理又名伯底沙撒,王問曰,我夢與兆,爾能詳述乎。

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 對曰,王所問之事,哲人賢者,博士太史,不能告王,

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 惟天上上帝,以祕奧示人,今將以末日之事告王,王臥於榻中,中宵得夢,我試言之,

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 王寢時,思未來事,上帝能顯諸隱,以末日之事示王,

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 非我較天下人有智,惟上帝以此祕奧示我,遣我以兆告王,使王追憶前事,

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 王夢巨像,極其輝煌,立於王前,甚可畏懼,

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 像首鑄以兼金,胸臂以銀爲之,腹與股則皆銅所作,

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 其脛爲鐵,其足半鐵半泥,

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 又見一石,非人手所鑿,聖像半鐵半泥之足而碎之,

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 時鐵泥銅銀,與金俱碎,若夏時穀場之糠,爲風飄揚,頓失無所,擊像之石,成爲大山,遍盈天下,

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 其夢若是,今以其兆告王,

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 天上上帝,賜爾秉國之鈞,能力俱備,榮光丕著,爲諸王之王,

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 天下居民,野獸飛鳥,歸王掌握,所夢金首,卽爾是也,

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 後有國振興,不能與爾國頡頏,又後一國若銅,主治天下,

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 最後一國,剛強若鐵,鐵能服百物而碎之,衆國皆爲所破,

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 爾見足指半鐵半泥,其國必分,爾見鐵雜於泥,其國之半,亦剛強若鐵,

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 足指半泥半鐵,其國亦半強半弱,

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 爾見鐵與泥相雜,其國人必與異邦人和參,彼此不合,猶鐵不與泥合,

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 當彼列王之時,天上上帝,更使一國振興,永世靡曁,不爲他國所取,蠶食列邦,恒存不廢,

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 爾見石由山出,非人手所鑿,凡鐵銅金銀與泥,皆爲其所摧,此乃至大之上帝,以未至之事示王,其夢乃定,其兆不易,

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 王聞言,俯伏拜但以理,命獻禮物香品,以崇奉之,

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 告但以理曰,爾之上帝,能以斯祕奧,宣示於爾,誠爲上帝之上帝,諸王之主,能闡幽微,物無遁情,

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 王於是尊崇但以理,加以重賫,封爲巴比倫方伯,衆哲士長,

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 但以理求王使沙得臘,米煞,亞伯尼坷,治理巴比倫之事,但以理待命御閽。

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.