Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第22章

1 耶穌又設譬、語衆曰、

2 天國猶人君、爲子設婚筵、

3 遣僕召所請者赴筵、不至、

4 又遣僕曰、告所請者云、我餐已具、牛與肥畜已宰、百物備、可就筵矣、

5 彼不顧而去、一往於田、一往於市、

6 其餘執僕、凌辱殺之、

7 君聞之怒、遣軍滅其兇、焚其邑、

8 語僕曰、昏筵已備、所請者不堪、

9 可往路之通衢、不論所遇、請赴筵焉、

10 僕出途間、集所遇善者惡者、婚筵賓滿矣、

11 君入觀賓、見一人不衣禮服、語之曰、

12 客不衣禮服、胡爲乎來、賓默然、

13 君語僕曰、繫其手足、執而逐於絕域幽暗、彼有哀哭切齒者矣、

14 蓋被招者多、見選者少也、〇

15 法利賽人出而共謀、欲卽其言罟陷之、

16 遂遣其徒、同希律黨、就之云、先生、我知爾乃眞者、以誠傳上帝道、不偏視人、不以貌取人者也、

17 納稅該撒〔該撒羅馬國君之號〕宜否、爾意何如、請告我、

18 耶穌識其詐曰、偽善者乎、何試我耶、

19 稅金予我觀之、遂取金錢一、予之、

20 耶穌曰、是像與號誰乎、

21 曰、該撒、曰、然則以該撤之物納該撒、以上帝之物納上帝矣、

22 聞者奇而去、〇

23 撒吐該人、言無復生者、就而問曰、

24 先生、摩西云、人無子而死、弟當娶其婦、生子以嗣兄、

25 我中有兄弟七人、長者娶而死、無子、則遺婦與弟、

26 其二、其三、至其七亦然、

27 厥後、婦亦死、

28 至復生時、七人中、婦爲誰之妻乎、蓋管納之矣、

29 耶穌曰、爾不識經、及上帝之權、故謬也、

30 夫復生之際不嫁不娶、如上帝之使者在天、

31 論死者復生、豈未讀上帝所論爾云、

32 我乃亞伯拉罕之上帝、以撒之上帝、雅各之上帝也、是上帝非死者之上帝、乃生者之上帝也、

33 衆聞之、奇其訓、〇

34 法利賽人聞耶穌使撒吐該人無辭以對、遂集、

35 其一人爲教法師、問而試之曰、

36 先生、律法諸誡、孰爲大、

37 耶穌曰、當一心、一性、一意、愛主爾之上帝、

38 此誡之首而大者、

39 其次愛人如己亦猶是、

40 二者、乃律法先知之綱領也、〇

41 法利賽人集時、耶穌問曰、

42 爾意基督爲何如人、是誰之裔乎、

43 曰、大闢之裔也、曰、大闢感於聖神、何稱基督爲主耶、

44 大闢有言曰、主謂我主云、坐我右、我將以爾敵置爾足下焉、

45 夫大闢旣稱基督爲主、則基督如何爲大闢裔乎、

46 衆無辭以對、自是無敢復問者、

Вiд Матвiя

Розділ 22

1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:

2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.

3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.

4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“

5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.

6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.

7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.

9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.

10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.

11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,

12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.

13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.

14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.

16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.

17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“

18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?

19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.

20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“

21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.

22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,

24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.

25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.

26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.

27 А по всіх вмерла й жінка.

28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.

29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.

30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.

31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:

32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.

33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.

34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.

35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:

36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“

37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.

38 Це найбільша й найперша заповідь.

39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.

40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.

41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.

43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.

45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“

46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

馬太福音第22章	Вiд Матвiя Розділ 22
1 耶穌又設譬、語衆曰、	1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
2 天國猶人君、爲子設婚筵、	2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
3 遣僕召所請者赴筵、不至、	3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
4 又遣僕曰、告所請者云、我餐已具、牛與肥畜已宰、百物備、可就筵矣、	4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
5 彼不顧而去、一往於田、一往於市、	5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
6 其餘執僕、凌辱殺之、	6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
7 君聞之怒、遣軍滅其兇、焚其邑、	7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8 語僕曰、昏筵已備、所請者不堪、	8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
9 可往路之通衢、不論所遇、請赴筵焉、	9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
10 僕出途間、集所遇善者惡者、婚筵賓滿矣、	10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
11 君入觀賓、見一人不衣禮服、語之曰、	11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
12 客不衣禮服、胡爲乎來、賓默然、	12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
13 君語僕曰、繫其手足、執而逐於絕域幽暗、彼有哀哭切齒者矣、	13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
14 蓋被招者多、見選者少也、〇	14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
15 法利賽人出而共謀、欲卽其言罟陷之、	15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
16 遂遣其徒、同希律黨、就之云、先生、我知爾乃眞者、以誠傳上帝道、不偏視人、不以貌取人者也、	16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
17 納稅該撒〔該撒羅馬國君之號〕宜否、爾意何如、請告我、	17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
18 耶穌識其詐曰、偽善者乎、何試我耶、	18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
19 稅金予我觀之、遂取金錢一、予之、	19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
20 耶穌曰、是像與號誰乎、	20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
21 曰、該撒、曰、然則以該撤之物納該撒、以上帝之物納上帝矣、	21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
22 聞者奇而去、〇	22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23 撒吐該人、言無復生者、就而問曰、	23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
24 先生、摩西云、人無子而死、弟當娶其婦、生子以嗣兄、	24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
25 我中有兄弟七人、長者娶而死、無子、則遺婦與弟、	25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
26 其二、其三、至其七亦然、	26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
27 厥後、婦亦死、	27 А по всіх вмерла й жінка.
28 至復生時、七人中、婦爲誰之妻乎、蓋管納之矣、	28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
29 耶穌曰、爾不識經、及上帝之權、故謬也、	29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
30 夫復生之際不嫁不娶、如上帝之使者在天、	30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
31 論死者復生、豈未讀上帝所論爾云、	31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
32 我乃亞伯拉罕之上帝、以撒之上帝、雅各之上帝也、是上帝非死者之上帝、乃生者之上帝也、	32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
33 衆聞之、奇其訓、〇	33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
34 法利賽人聞耶穌使撒吐該人無辭以對、遂集、	34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35 其一人爲教法師、問而試之曰、	35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36 先生、律法諸誡、孰爲大、	36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37 耶穌曰、當一心、一性、一意、愛主爾之上帝、	37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38 此誡之首而大者、	38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 其次愛人如己亦猶是、	39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40 二者、乃律法先知之綱領也、〇	40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41 法利賽人集時、耶穌問曰、	41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42 爾意基督爲何如人、是誰之裔乎、	42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43 曰、大闢之裔也、曰、大闢感於聖神、何稱基督爲主耶、	43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44 大闢有言曰、主謂我主云、坐我右、我將以爾敵置爾足下焉、	44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45 夫大闢旣稱基督爲主、則基督如何爲大闢裔乎、	45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46 衆無辭以對、自是無敢復問者、	46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

舊約

新約

馬太福音

第22章

Вiд Матвiя

Розділ 22

馬太福音

第22章

Вiд Матвiя

Розділ 22