| 馬太福音第8章 | 
| 1 耶穌下山、羣衆隨之、 | 
| 2 有癩者就而拜曰、主肯、必能潔我、 | 
| 3 耶穌手按之曰、我肯、爾可潔、癩卽潔、 | 
| 4 耶穌曰、愼勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮爲衆證、〇 | 
| 5  | 
| 6 主我僕癱瘋、偃臥在窒、憊甚、 | 
| 7 耶穌曰、我往醫之、 | 
| 8 對曰、主臨我舍、不敢當、第發一言、僕必愈、 | 
| 9 蓋我權屬人、兵權屬我、命去則去、命來則來、令僕行是、則行是、 | 
| 10 耶穌聞而奇之、謂從者曰、吾誠告爾、以色列中、未見如是之信也、 | 
| 11 吾譆汝、自東自西、衆其將至、與亞伯拉罕、以撒、雅各、席坐於天國、 | 
| 12 而國之赤子、則逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、 | 
| 13 耶穌謂百夫長曰、往哉、以爾之信、成矣、卽時僕愈、〇 | 
| 14  | 
| 15 按其手、瘧卽退、婦起而供事焉、〇 | 
| 16  | 
| 17 應先知以賽亞言云、其任我恙、肩我病、〇 | 
| 18  | 
| 19 有士子就曰、先生不論何之、我欲從爾、 | 
| 20 耶穌曰、狐狸有穴、飛鳥有巢、惟人之子、無枕首之所也、 | 
| 21 又一門徒曰、主容我歸葬父、 | 
| 22 耶穌曰、從我、任夫死人葬其死人、〇 | 
| 23  | 
| 24 海盪甚、浪蔽舟、耶穌寢、 | 
| 25 門徒就而醒之、曰、主、救我、亡矣、 | 
| 26 曰、小信者乎、何懼耶、卽起、斥風與海遂大平息、 | 
| 27 衆奇曰、彼何人斯、風與海亦順之也、〇 | 
| 28  | 
| 29 呼曰、上帝子耶穌、我與爾何與、時未至、爾來苦我乎、 | 
| 30 遠有羣豕方食、 | 
| 31 鬼求曰、若逐我、則許我入豕羣、 | 
| 32 曰、往鬼出、遂入豕羣、全羣突落山坡、投海、死於水、 | 
| 33 牧者奔入邑、以其事、及患鬼者之故告人、 | 
| 34 舉邑出見耶穌、請離其境、 | 
| Вiд МатвiяРозділ 8 | 
| 1  | 
| 2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“ | 
| 3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. | 
| 4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“. | 
| 5  | 
| 6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“. | 
| 7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“. | 
| 8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга! | 
| 9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“. | 
| 10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри! | 
| 11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. | 
| 12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“! | 
| 13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його. | 
| 14  | 
| 15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала! | 
| 16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в, | 
| 17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“. | 
| 18  | 
| 19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“ | 
| 20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“. | 
| 21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“. | 
| 22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“ | 
| 23  | 
| 24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав. | 
| 25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“ | 
| 26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала. | 
| 27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“ | 
| 28  | 
| 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“ | 
| 30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й. | 
| 31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“. | 
| 32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді. | 
| 33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих. | 
| 34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю! | 
| 馬太福音第8章 | Вiд МатвiяРозділ 8 | 
| 1 耶穌下山、羣衆隨之、 | 1  | 
| 2 有癩者就而拜曰、主肯、必能潔我、 | 2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“ | 
| 3 耶穌手按之曰、我肯、爾可潔、癩卽潔、 | 3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. | 
| 4 耶穌曰、愼勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮爲衆證、〇 | 4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“. | 
| 5  | 5  | 
| 6 主我僕癱瘋、偃臥在窒、憊甚、 | 6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“. | 
| 7 耶穌曰、我往醫之、 | 7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“. | 
| 8 對曰、主臨我舍、不敢當、第發一言、僕必愈、 | 8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга! | 
| 9 蓋我權屬人、兵權屬我、命去則去、命來則來、令僕行是、則行是、 | 9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“. | 
| 10 耶穌聞而奇之、謂從者曰、吾誠告爾、以色列中、未見如是之信也、 | 10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри! | 
| 11 吾譆汝、自東自西、衆其將至、與亞伯拉罕、以撒、雅各、席坐於天國、 | 11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. | 
| 12 而國之赤子、則逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、 | 12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“! | 
| 13 耶穌謂百夫長曰、往哉、以爾之信、成矣、卽時僕愈、〇 | 13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його. | 
| 14  | 14  | 
| 15 按其手、瘧卽退、婦起而供事焉、〇 | 15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала! | 
| 16  | 16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в, | 
| 17 應先知以賽亞言云、其任我恙、肩我病、〇 | 17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“. | 
| 18  | 18  | 
| 19 有士子就曰、先生不論何之、我欲從爾、 | 19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“ | 
| 20 耶穌曰、狐狸有穴、飛鳥有巢、惟人之子、無枕首之所也、 | 20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“. | 
| 21 又一門徒曰、主容我歸葬父、 | 21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“. | 
| 22 耶穌曰、從我、任夫死人葬其死人、〇 | 22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“ | 
| 23  | 23  | 
| 24 海盪甚、浪蔽舟、耶穌寢、 | 24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав. | 
| 25 門徒就而醒之、曰、主、救我、亡矣、 | 25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“ | 
| 26 曰、小信者乎、何懼耶、卽起、斥風與海遂大平息、 | 26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала. | 
| 27 衆奇曰、彼何人斯、風與海亦順之也、〇 | 27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“ | 
| 28  | 28  | 
| 29 呼曰、上帝子耶穌、我與爾何與、時未至、爾來苦我乎、 | 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“ | 
| 30 遠有羣豕方食、 | 30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й. | 
| 31 鬼求曰、若逐我、則許我入豕羣、 | 31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“. | 
| 32 曰、往鬼出、遂入豕羣、全羣突落山坡、投海、死於水、 | 32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді. | 
| 33 牧者奔入邑、以其事、及患鬼者之故告人、 | 33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих. | 
| 34 舉邑出見耶穌、請離其境、 | 34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю! |