箴言第10章 |
1 所羅門之箴言如左、生子智慧、父則喜樂、生子愚魯、母懷殷憂。 |
2 非義之利、無所裨益、躬行仁義、可免死亡。 |
3 義者處飢困而能亨、惡者有貨財而難保、悉耶和華所使也。 |
4 惰則致貧、勤則致富。 |
5 及夏而斂者可爲智、當秋而寢者人所羞。 |
6 義者行仁而受福、惡者強暴而受禍、 |
7 義者聲名、流芳弗替、惡者姓氏、遺臭無窮。 |
8 智者心靈、受人訓誨、愚者言多、必致隕越。 |
9 直躬而行者、無不當、所從邪曲者、罰難逭。 |
10 送目惑人、必致憂愁、愚者多言、必致隕越。 |
11 義人其言也善、福之基也、惡人其言也厲、禍之由也。 |
12 憾人者、搆人之釁、愛人者、隱人之惡。 |
13 有智者常談至道、無智者必受扑責。 |
14 智者聞言、藏之於衷、愚者多詞、害及乎人、 |
15 富人有財、常得範衛、貧人缺乏、臨於危亡。 |
16 義人無往不利、惡者動輒得咎、 |
17 祇承教誨、則從生道、不聽勸勉、必履歧途。 |
18 匿怨而友、播揚人惡、愚者之所爲也。 |
19 多言有咎、拑口爲智、 |
20 義人之言如金煆煉、惡者之心有若渣滓。 |
21 義者有道、可以養衆、愚人無慧、陷於死亡。 |
22 耶和華福之富之、不使懷憂。 |
23 愚者喜妄行、智者悅守道。 |
24 惡者所畏必至、義人所欲必得。 |
25 烈風一至、惡者歸於無有、義人立而不倚。 |
26 醋能傷齒、煙能蔽目、僕役怠惰以悞主亦若是。 |
27 畏耶和華者、得享遐齡、爲惡之人、必遭短折。 |
28 義人所冀者、必得其樂、惡人所懷者、必絕其望。 |
29 耶和華之道、益善而虧惡。 |
30 義者永不遷移、惡者不得恒業、 |
31 仁義之口、惟言智慧、頑嚚之舌、斷之勿疑。 |
32 義人知所當言、惡者吐詞不善。 |
ПриповiстiРозділ 10 |
1 |
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює. |
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине. |
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує. |
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній. |
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство. |
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине. |
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́. |
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений. |
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́. |
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство. |
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни. |
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много. |
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі. |
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні. |
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх. |
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить. |
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий. |
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний. |
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний. |
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму. |
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою. |
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній. |
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться. |
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву. |
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає. |
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться. |
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине. |
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям. |
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі. |
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий. |
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство. |
箴言第10章 |
ПриповiстiРозділ 10 |
1 所羅門之箴言如左、生子智慧、父則喜樂、生子愚魯、母懷殷憂。 |
1 |
2 非義之利、無所裨益、躬行仁義、可免死亡。 |
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює. |
3 義者處飢困而能亨、惡者有貨財而難保、悉耶和華所使也。 |
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине. |
4 惰則致貧、勤則致富。 |
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує. |
5 及夏而斂者可爲智、當秋而寢者人所羞。 |
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній. |
6 義者行仁而受福、惡者強暴而受禍、 |
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство. |
7 義者聲名、流芳弗替、惡者姓氏、遺臭無窮。 |
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине. |
8 智者心靈、受人訓誨、愚者言多、必致隕越。 |
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́. |
9 直躬而行者、無不當、所從邪曲者、罰難逭。 |
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений. |
10 送目惑人、必致憂愁、愚者多言、必致隕越。 |
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́. |
11 義人其言也善、福之基也、惡人其言也厲、禍之由也。 |
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство. |
12 憾人者、搆人之釁、愛人者、隱人之惡。 |
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни. |
13 有智者常談至道、無智者必受扑責。 |
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много. |
14 智者聞言、藏之於衷、愚者多詞、害及乎人、 |
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі. |
15 富人有財、常得範衛、貧人缺乏、臨於危亡。 |
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні. |
16 義人無往不利、惡者動輒得咎、 |
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх. |
17 祇承教誨、則從生道、不聽勸勉、必履歧途。 |
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить. |
18 匿怨而友、播揚人惡、愚者之所爲也。 |
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий. |
19 多言有咎、拑口爲智、 |
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний. |
20 義人之言如金煆煉、惡者之心有若渣滓。 |
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний. |
21 義者有道、可以養衆、愚人無慧、陷於死亡。 |
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму. |
22 耶和華福之富之、不使懷憂。 |
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою. |
23 愚者喜妄行、智者悅守道。 |
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній. |
24 惡者所畏必至、義人所欲必得。 |
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться. |
25 烈風一至、惡者歸於無有、義人立而不倚。 |
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву. |
26 醋能傷齒、煙能蔽目、僕役怠惰以悞主亦若是。 |
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає. |
27 畏耶和華者、得享遐齡、爲惡之人、必遭短折。 |
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться. |
28 義人所冀者、必得其樂、惡人所懷者、必絕其望。 |
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине. |
29 耶和華之道、益善而虧惡。 |
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям. |
30 義者永不遷移、惡者不得恒業、 |
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі. |
31 仁義之口、惟言智慧、頑嚚之舌、斷之勿疑。 |
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий. |
32 義人知所當言、惡者吐詞不善。 |
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство. |