箴言

第10章

1 所羅門之箴言如左、生子智慧、父則喜樂、生子愚魯、母懷殷憂。

2 非義之利、無所裨益、躬行仁義、可免死亡。

3 義者處飢困而能亨、惡者有貨財而難保、悉耶和華所使也。

4 惰則致貧、勤則致富。

5 及夏而斂者可爲智、當秋而寢者人所羞。

6 義者行仁而受福、惡者強暴而受禍、

7 義者聲名、流芳弗替、惡者姓氏、遺臭無窮。

8 智者心靈、受人訓誨、愚者言多、必致隕越。

9 直躬而行者、無不當、所從邪曲者、罰難逭。

10 送目惑人、必致憂愁、愚者多言、必致隕越。

11 義人其言也善、福之基也、惡人其言也厲、禍之由也。

12 憾人者、搆人之釁、愛人者、隱人之惡。

13 有智者常談至道、無智者必受扑責。

14 智者聞言、藏之於衷、愚者多詞、害及乎人、

15 富人有財、常得範衛、貧人缺乏、臨於危亡。

16 義人無往不利、惡者動輒得咎、

17 祇承教誨、則從生道、不聽勸勉、必履歧途。

18 匿怨而友、播揚人惡、愚者之所爲也。

19 多言有咎、拑口爲智、

20 義人之言如金煆煉、惡者之心有若渣滓。

21 義者有道、可以養衆、愚人無慧、陷於死亡。

22 耶和華福之富之、不使懷憂。

23 愚者喜妄行、智者悅守道。

24 惡者所畏必至、義人所欲必得。

25 烈風一至、惡者歸於無有、義人立而不倚。

26 醋能傷齒、煙能蔽目、僕役怠惰以悞主亦若是。

27 畏耶和華者、得享遐齡、爲惡之人、必遭短折。

28 義人所冀者、必得其樂、惡人所懷者、必絕其望。

29 耶和華之道、益善而虧惡。

30 義者永不遷移、惡者不得恒業、

31 仁義之口、惟言智慧、頑嚚之舌、斷之勿疑。

32 義人知所當言、惡者吐詞不善。

Приповiстi

Розділ 10

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.

箴言

第10章

Приповiстi

Розділ 10

1 所羅門之箴言如左、生子智慧、父則喜樂、生子愚魯、母懷殷憂。

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

2 非義之利、無所裨益、躬行仁義、可免死亡。

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

3 義者處飢困而能亨、惡者有貨財而難保、悉耶和華所使也。

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

4 惰則致貧、勤則致富。

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

5 及夏而斂者可爲智、當秋而寢者人所羞。

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

6 義者行仁而受福、惡者強暴而受禍、

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

7 義者聲名、流芳弗替、惡者姓氏、遺臭無窮。

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

8 智者心靈、受人訓誨、愚者言多、必致隕越。

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

9 直躬而行者、無不當、所從邪曲者、罰難逭。

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

10 送目惑人、必致憂愁、愚者多言、必致隕越。

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

11 義人其言也善、福之基也、惡人其言也厲、禍之由也。

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 憾人者、搆人之釁、愛人者、隱人之惡。

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

13 有智者常談至道、無智者必受扑責。

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

14 智者聞言、藏之於衷、愚者多詞、害及乎人、

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

15 富人有財、常得範衛、貧人缺乏、臨於危亡。

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

16 義人無往不利、惡者動輒得咎、

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

17 祇承教誨、則從生道、不聽勸勉、必履歧途。

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

18 匿怨而友、播揚人惡、愚者之所爲也。

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

19 多言有咎、拑口爲智、

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 義人之言如金煆煉、惡者之心有若渣滓。

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

21 義者有道、可以養衆、愚人無慧、陷於死亡。

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

22 耶和華福之富之、不使懷憂。

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

23 愚者喜妄行、智者悅守道。

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

24 惡者所畏必至、義人所欲必得。

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

25 烈風一至、惡者歸於無有、義人立而不倚。

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

26 醋能傷齒、煙能蔽目、僕役怠惰以悞主亦若是。

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 畏耶和華者、得享遐齡、爲惡之人、必遭短折。

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

28 義人所冀者、必得其樂、惡人所懷者、必絕其望。

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

29 耶和華之道、益善而虧惡。

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

30 義者永不遷移、惡者不得恒業、

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

31 仁義之口、惟言智慧、頑嚚之舌、斷之勿疑。

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 義人知所當言、惡者吐詞不善。

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.