約伯記第11章 |
1 拿馬人鎻法曰、 |
2 聽此長言、不可無以對、如是多口、豈得稱爲義。 |
3 爾而誇詡、焉得不辯、爾而姍笑、在所當責。 |
4 爾自謂道清體潔、主不能摘其疵。 |
5 我願上帝與爾辯論、 |
6 使爾知其智慧、不可窺測、較爾所知者、倍蓰無算、因悟上帝罰爾、不足以蔽其辜。 |
7 上帝非可忖度、全能之主、豈得盡知。 |
8 大哉上帝之智乎、雖上窮碧落、下及黃泉、周行陸地、徧歷滄海、亦終莫之能測。 |
9 |
10 如上帝孰人而禁之、當衆而鞫之、孰能禦焉。 |
11 上帝灼知虛妄、明察惡人、其外若置諸罔見而實則無所不知也。 |
12 斯世之人、冥頑不靈、空空如也、自其誕生、已若野驢之子。 |
13 爾如洗心、祈禱上帝、 |
14 改諸不善、不與惡人居、 |
15 則仰無愧、屹立不懼、 |
16 患難可忘、同於逝水、 |
17 爾在世必愈於日之方中、今卽幽暗、終必光如平旦。 |
18 後福堪期、雖恥於今日、必樂於他年。 |
19 爾可安寢、警爾者寡、諛爾者衆、 |
20 維彼惡人、其目必盲、逋逃無藪、彼之失望、與氣之垂盡無異也。 |
ЙовРозділ 11 |
1 |
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? |
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? |
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ |
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, |
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! |
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? |
8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? |
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! |
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? |
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? |
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! |
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — |
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — |
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! |
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. |
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. |
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — |
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. |
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ |
約伯記第11章 |
ЙовРозділ 11 |
1 拿馬人鎻法曰、 |
1 |
2 聽此長言、不可無以對、如是多口、豈得稱爲義。 |
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? |
3 爾而誇詡、焉得不辯、爾而姍笑、在所當責。 |
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? |
4 爾自謂道清體潔、主不能摘其疵。 |
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ |
5 我願上帝與爾辯論、 |
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, |
6 使爾知其智慧、不可窺測、較爾所知者、倍蓰無算、因悟上帝罰爾、不足以蔽其辜。 |
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! |
7 上帝非可忖度、全能之主、豈得盡知。 |
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? |
8 大哉上帝之智乎、雖上窮碧落、下及黃泉、周行陸地、徧歷滄海、亦終莫之能測。 |
8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? |
9 |
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! |
10 如上帝孰人而禁之、當衆而鞫之、孰能禦焉。 |
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? |
11 上帝灼知虛妄、明察惡人、其外若置諸罔見而實則無所不知也。 |
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? |
12 斯世之人、冥頑不靈、空空如也、自其誕生、已若野驢之子。 |
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! |
13 爾如洗心、祈禱上帝、 |
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — |
14 改諸不善、不與惡人居、 |
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — |
15 則仰無愧、屹立不懼、 |
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! |
16 患難可忘、同於逝水、 |
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. |
17 爾在世必愈於日之方中、今卽幽暗、終必光如平旦。 |
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. |
18 後福堪期、雖恥於今日、必樂於他年。 |
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — |
19 爾可安寢、警爾者寡、諛爾者衆、 |
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. |
20 維彼惡人、其目必盲、逋逃無藪、彼之失望、與氣之垂盡無異也。 |
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ |