約伯記

第5章

1 爾雖上籲、其誰聽之、成聖者衆、孰可賴之、

2 愚人忿戾、自取覆亡、頑民嫉妒、因而致死。

3 惡者根株雖厚、我知其不久必撥、

4 子孫有難、拯救無從、抱屈公庭、卒無昭雪。

5 田中所產、飢者攘之、荊棘靡留、室中所有、渴者奪之、貨財盡失。

6 患害之至、非若平地而生草萊、

7 鳥有翼以高飛、人有過而召禍、

8 是以必求上帝而赴訴焉。

9 上帝所爲、大不可測、異不勝數。

10 沛甘霖、潤土壤、

11 卑者升之、憂者恤之、

12 狡者敗其謀、使事不遂、

13 譎者巧於計、反害及身、謀愈狡者、敗愈速、

14 惡者晝遭晦冥、雖在日中、無異昏夜、遍捫不見。

15 貧者脫之於噬嗑、援之於強暴。

16 匱乏者不失望、不義者無敢言。

17 上帝所責者、必蒙福祉、全能之主譴爾躬、爾勿輕視。

18 先殘缺而後彌縫、先鞭扑而後醫痊、

19 六災七難、無不援手、不及爾身。

20 饑時救爾死亡、戰時免爾刀鋸、

21 得弭衆口之譏評、無懼輿人之虐遇。

22 臨饑厄而反笑、遇暴獸而不驚。

23 不噬於獸、不傷於石。

24 家庭之間、平安可卜、羣畜之數、綜核無差。

25 且也苗裔繁衍、子孫衆多、如草滋蔓、

26 爾壽期頤、然後入土、譬諸露積、屆期蓋藏。

27 我詳察此理、有知其不爽者、尚其聞而惺然焉。

Йов

Розділ 5

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“

約伯記

第5章

Йов

Розділ 5

1 爾雖上籲、其誰聽之、成聖者衆、孰可賴之、

1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?

2 愚人忿戾、自取覆亡、頑民嫉妒、因而致死。

2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!

3 惡者根株雖厚、我知其不久必撥、

3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.

4 子孫有難、拯救無從、抱屈公庭、卒無昭雪。

4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!

5 田中所產、飢者攘之、荊棘靡留、室中所有、渴者奪之、貨財盡失。

5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!

6 患害之至、非若平地而生草萊、

6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —

7 鳥有翼以高飛、人有過而召禍、

7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.

8 是以必求上帝而赴訴焉。

8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —

9 上帝所爲、大不可測、異不勝數。

9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,

10 沛甘霖、潤土壤、

10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,

11 卑者升之、憂者恤之、

11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.

12 狡者敗其謀、使事不遂、

12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,

13 譎者巧於計、反害及身、謀愈狡者、敗愈速、

13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —

14 惡者晝遭晦冥、雖在日中、無異昏夜、遍捫不見。

14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!

15 貧者脫之於噬嗑、援之於強暴。

15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,

16 匱乏者不失望、不義者無敢言。

16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!

17 上帝所責者、必蒙福祉、全能之主譴爾躬、爾勿輕視。

17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:

18 先殘缺而後彌縫、先鞭扑而後醫痊、

18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!

19 六災七難、無不援手、不及爾身。

19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:

20 饑時救爾死亡、戰時免爾刀鋸、

20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.

21 得弭衆口之譏評、無懼輿人之虐遇。

21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.

22 臨饑厄而反笑、遇暴獸而不驚。

22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.

23 不噬於獸、不傷於石。

23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.

24 家庭之間、平安可卜、羣畜之數、綜核無差。

24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.

25 且也苗裔繁衍、子孫衆多、如草滋蔓、

25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!

26 爾壽期頤、然後入土、譬諸露積、屆期蓋藏。

26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!

27 我詳察此理、有知其不爽者、尚其聞而惺然焉。

27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“