約伯記第8章 |
1 書亞人必達曰、 |
2 爾所言如風之狂、伊於何底、 |
3 上帝無不正、全能之主無不義。 |
4 意者汝子犯罪、故主遐棄之、 |
5 如爾勤求上帝、乞恩於全能之主、 |
6 躬行仁義、皭然無玷、上帝卽佑之、使爾全家孳孳爲善、振興可必。 |
7 始雖卑微、終必增益、 |
8 我生無幾日、如影靡定、知識未擴、所貴乎博稽古昔、取法前人、 |
9 |
10 彼將啟迪爾、以中所蘊藏告爾、 |
11 語曰、維彼萑葦、非澤可生乎、維彼蘆荻、無水能植乎、 |
12 青青之時、不待人刈、先百草而凋零。 |
13 忘上帝者亦若是、偽善之人、彼所希冀、倏忽成空。 |
14 其廬易圮、烏足恃、其業不存、奚以賴、與蜘網無異焉。 |
15 |
16 惡者惟草、雖暴以烈日、亦復蔓延於圃、 |
17 根繞壘、藤緣石、 |
18 忽被芟除、依然隙地、杳無蹤跡。 |
19 斯人福命之短亦若是、其後草復叢生、與此無異。 |
20 行善者上帝不棄、作惡者上帝不佑。 |
21 爾善是務、則使爾喜樂、使爾歡呼。 |
22 憾爾者自生愧怍、喪德者室廬無存。 |
ЙовРозділ 8 |
1 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
約伯記第8章 |
ЙовРозділ 8 |
1 書亞人必達曰、 |
1 |
2 爾所言如風之狂、伊於何底、 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
3 上帝無不正、全能之主無不義。 |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
4 意者汝子犯罪、故主遐棄之、 |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
5 如爾勤求上帝、乞恩於全能之主、 |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
6 躬行仁義、皭然無玷、上帝卽佑之、使爾全家孳孳爲善、振興可必。 |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
7 始雖卑微、終必增益、 |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
8 我生無幾日、如影靡定、知識未擴、所貴乎博稽古昔、取法前人、 |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
9 |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
10 彼將啟迪爾、以中所蘊藏告爾、 |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
11 語曰、維彼萑葦、非澤可生乎、維彼蘆荻、無水能植乎、 |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
12 青青之時、不待人刈、先百草而凋零。 |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
13 忘上帝者亦若是、偽善之人、彼所希冀、倏忽成空。 |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
14 其廬易圮、烏足恃、其業不存、奚以賴、與蜘網無異焉。 |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
15 |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
16 惡者惟草、雖暴以烈日、亦復蔓延於圃、 |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
17 根繞壘、藤緣石、 |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
18 忽被芟除、依然隙地、杳無蹤跡。 |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
19 斯人福命之短亦若是、其後草復叢生、與此無異。 |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
20 行善者上帝不棄、作惡者上帝不佑。 |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
21 爾善是務、則使爾喜樂、使爾歡呼。 |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
22 憾爾者自生愧怍、喪德者室廬無存。 |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |