希伯來書第6章 |
|
1 基督道之始、我姑舍是、但練達是務、不復言創基、若悔改妄行、信從上帝、 |
|
2 施洗按手、復生恒報、諸道是也、 |
|
3 惟上帝許我、我則行是、 |
|
4 乃有始則明道、蒙天賜賚、共享聖神、 |
|
5 知上帝至理、季世有妙用、 |
|
6 後竟背教、其不克悔改自新、猶復釘上帝子於十字架、而顯辱之、 |
|
7 譬如土壤、時雨潤之、百物生之、農夫利之、上帝培之、 |
|
8 若其叢生荊棘、則人棄之、終必被詛、而爇以火、 |
|
9 我言此、望良朋、無若背教者、亦望爾得救、 |
|
10 蓋上帝至公、必不爾忘、爾素爲生名施仁勤勞、以供事聖徒、今所行亦如是、 |
|
11 我願爾衆、至終慇懃、以懷厚望、 |
|
12 爾勿惰慢、昔諸信主恒忍者、彼獲所許之福、爾其則傚、 |
|
13 且未有大於上帝者、其許亞伯拉罕時、指己而誓、 |
|
14 曰、吾必大資爾福祉、昌熾爾子孫、 |
|
15 亞伯拉罕恒忍以待、故獲所許、 |
|
16 凡人之誓、必指大於己者、誓所以堅其信、而違言息矣、 |
|
17 上帝欲使將得福之人、知其旨不易、故實之以誓、 |
|
18 上帝眞實無妄、旣許之而復誓之、皆不可易、吾素避難、冀得所許之福、大可慰藉、 |
|
19 我所望福、藏于幔內、猶心之有錨、鞏固不移、 |
|
20 耶穌先我入之、永立爲祭司長、依麥基洗德之班聯、 |
До євреївРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. |
|
3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. |
|
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, |
|
5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, |
|
6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. |
|
7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. |
|
8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. |
|
9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. |
|
10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. |
|
11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, |
|
12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. |
|
13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, |
|
14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ |
|
15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. |
|
16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. |
|
17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, |
|
18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, |
|
19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, |
|
20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. |
希伯來書第6章 |
До євреївРозділ 6 |
|
1 基督道之始、我姑舍是、但練達是務、不復言創基、若悔改妄行、信從上帝、 |
1 |
|
2 施洗按手、復生恒報、諸道是也、 |
2 Науки про хрищення, про поклада́ння рук, про воскресі́ння мертвих та вічний суд. |
|
3 惟上帝許我、我則行是、 |
3 Зробимо й це, коли Бог дозволить. |
|
4 乃有始則明道、蒙天賜賚、共享聖神、 |
4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого, |
|
5 知上帝至理、季世有妙用、 |
5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку, |
|
6 後竟背教、其不克悔改自新、猶復釘上帝子於十字架、而顯辱之、 |
6 та й відпали, знов відновляти покая́нням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають. |
|
7 譬如土壤、時雨潤之、百物生之、農夫利之、上帝培之、 |
7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і виро́щує, — вона благословення від Бога приймає. |
|
8 若其叢生荊棘、則人棄之、終必被詛、而爇以火、 |
8 Але та, що приносить те́рня й будя́ччя, — непотрібна вона та близька́ до прокля́ття, а кінець її — спа́лення. |
|
9 我言此、望良朋、無若背教者、亦望爾得救、 |
9 Та ми сподіва́ємось, любі, кращого про вас, що спасі́ння тримаєтеся, хоч говоримо й так. |
|
10 蓋上帝至公、必不爾忘、爾素爲生名施仁勤勞、以供事聖徒、今所行亦如是、 |
10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите. |
|
11 我願爾衆、至終慇懃、以懷厚望、 |
11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця, |
|
12 爾勿惰慢、昔諸信主恒忍者、彼獲所許之福、爾其則傚、 |
12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обі́тниці вспадко́вує вірою та терпеливістю. |
|
13 且未有大於上帝者、其許亞伯拉罕時、指己而誓、 |
13 Бо Бог, обі́тницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим покля́стися, поклявся Сам Собою, |
|
14 曰、吾必大資爾福祉、昌熾爾子孫、 |
14 говорячи: „Поблагословити — Я ко́нче тебе поблагословлю́, та розмножити — розмножу тебе!“ |
|
15 亞伯拉罕恒忍以待、故獲所許、 |
15 І, терплячи довго отак, Авраа́м оде́ржав обі́тницю. |
|
16 凡人之誓、必指大於己者、誓所以堅其信、而違言息矣、 |
16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на стве́рдження кінчає всяку їхню суперечку. |
|
17 上帝欲使將得福之人、知其旨不易、故實之以誓、 |
17 Тому й Бог, хотівши перева́жно показати спадкоє́мцям обі́тниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви, |
|
18 上帝眞實無妄、旣許之而復誓之、皆不可易、吾素避難、冀得所許之福、大可慰藉、 |
18 щоб у двох тих незмінних реча́х, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами, |
|
19 我所望福、藏于幔內、猶心之有錨、鞏固不移、 |
19 що вони для душі як котви́ця, міцна та безпечна, що аж до сере́дини входить за заслону, |
|
20 耶穌先我入之、永立爲祭司長、依麥基洗德之班聯、 |
20 куди, як предте́ча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседе́ковим. |