帖撒羅尼迦前書

第4章

1 要之兄弟乎、我賴主耶穌、求爾勸爾、旣受我教、如何當行、而悅於上帝、宜加勉焉、

2 爾知我受主耶穌命、以授爾、

3 潔淨勿淫者、上帝旨也、

4 各宜貞潔自守、

5 毋縱慾、如異邦人不識上帝、

6 繚不可縱、傷乃良朋、主必伸其寃、我素丁寕告爾、

7 上帝命我爲潔淨、毋爲邪穢、

8 如拒此、不第拒人乃拒上帝、

9 且上帝以蹶聖神賜於我儕、言及友誼、無庸我書、因上帝示爾、彼此相友、

10 爾亦汎愛、逼馬其頓兄弟、我勸爾愛日以博、

11 恬靜是務、己事是圖、躬自操作、一如我命、

12 行所當行、以待會外之人、而己無匱乏、

13 我欲兄弟知、已死者勿爲之憂、效絕望者所爲、

14 若我信耶穌死而甦我、亦當信上帝、將使宗耶穌而死者、與耶穌俱至、

15 我奉主命而言、迨主臨日、我儕尚生存、必不先諸死者起、

16 至上天使大聲而呼、吹上帝角時、主由天降、前宗基督死者心先甦、

17 厥後、我儕生存者、忽同升雲際空中、迎主與主永偕爾、

18 當以期言相慰藉。

1-е до солунян

Розділ 4

1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!

2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.

3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!

帖撒羅尼迦前書

第4章

1-е до солунян

Розділ 4

1 要之兄弟乎、我賴主耶穌、求爾勸爾、旣受我教、如何當行、而悅於上帝、宜加勉焉、

1 А далі, бра́ття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли́ ви від нас, як належить поводитись вам та дого́джувати Богові, — як ви й поводитеся, — щоб у тому ще більше зроста́ли!

2 爾知我受主耶穌命、以授爾、

2 Бо ви знаєте, які вам нака́зи дали ми Господом Ісусом.

3 潔淨勿淫者、上帝旨也、

3 Бо це воля Божа, — освя́чення ваше: щоб ви береглись від розпусти,

4 各宜貞潔自守、

4 щоб кожен із вас умів тримати начи́ння своє в святості й честі,

5 毋縱慾、如異邦人不識上帝、

5 а не в при́страсній по́хоті, як і „погани, що Бога не знають“.

6 繚不可縱、傷乃良朋、主必伸其寃、我素丁寕告爾、

6 Щоб ніхто не кривдив і не визи́скував брата свого в якійбудь справі, бо ме́сник Госпо́дь за все це, як і перше казали ми вам та засві́дчили.

7 上帝命我爲潔淨、毋爲邪穢、

7 Бо покликав нас Бог не на нечи́стість, але на освя́чення.

8 如拒此、不第拒人乃拒上帝、

8 Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.

9 且上帝以蹶聖神賜於我儕、言及友誼、無庸我書、因上帝示爾、彼此相友、

9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога на́вчені люби́ти один о́дного,

10 爾亦汎愛、逼馬其頓兄弟、我勸爾愛日以博、

10 бо чините те всім брата́м у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,

11 恬靜是務、己事是圖、躬自操作、一如我命、

11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,

12 行所當行、以待會外之人、而己無匱乏、

12 щоб ви перед чужими пристойно пово́дилися, і щоб ні від ко́го не залежали!

13 我欲兄弟知、已死者勿爲之憂、效絕望者所爲、

13 Не хо́чу ж я, браття, щоб не відали ви про покі́йних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.

14 若我信耶穌死而甦我、亦當信上帝、將使宗耶穌而死者、與耶穌俱至、

14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.

15 我奉主命而言、迨主臨日、我儕尚生存、必不先諸死者起、

15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до прихо́ду Господнього, — ми не попередимо покі́йних.

16 至上天使大聲而呼、吹上帝角時、主由天降、前宗基督死者心先甦、

16 Сам бо Господь із нака́зом, при голосі арха́нгола та при Божій сурмі́ зійде з неба, і перше воскре́снуть умерлі в Христі,

17 厥後、我儕生存者、忽同升雲際空中、迎主與主永偕爾、

17 потім ми, що живемо́ й зоста́лись, бу́демо схо́плені ра́зом із ними на хмарах на зу́стріч Господню на повітрі, і так за́всіди бу́демо з Господом.

18 當以期言相慰藉。

18 Отож, потішайте один о́дного цими словами!