使徒行傳

第28章

1 旣得救、知其島名米利大、

2 夷人以希有之仁待我、因雨而寒、熾火納我儕、

3 適保羅束薪置火、火熱、蝮出、繞其手、

4 夷人見蝮懸繞其手、相語曰、是誠殺人者、雖得救於海、理不容其生也、

5 保羅拂蝮於火、毫無所害、

6 夷人候其腫、卽仆地死、久之、見其無傷、反疑爲上帝、

7 島長名部伯流有田近此處、迎我儕止宿三日、以恩禮相待、

8 部伯流父患瘧、血痢而臥、保羅入祈禱、按手醫之、

9 自是島中有負病者、來而得醫、

10 皆優禮敬我、臨別以所需者相贈、

11 三月後、遇亞力山太舟、號丟士雙子、於島過冬、登之而行、

12 叙拉古居三日、

13 沿岸至利其翁、越一日、南風起、明日至部丟利、

14 遇兄弟請我同居七日、遂往羅馬、

15 羅馬兄弟聞之、出至亞比島市、及三館處迎我、保羅見之、謝上帝而心安、

16 旣至羅馬、百夫長以衆囚交將軍、惟聽保羅偕守卒一人、居於外、

17 越三日、保羅會猶太長者、旣集、謂之曰、兄弟、我未獲罪以色列民、違列祖例、然自耶路撒冷、解與羅馬人爲囚、

18 羅馬人審我、見無死罪、欲釋我、

19 惟猶太人不可、我不得已叩該撒、非有意訟我民也、

20 爲此、請爾曹相見互論、蓋我今繫以鐵索、特爲以色列民所望之事耳、

21 衆曰、我儕末受猶太言爾之書、兄弟至此、亦未言爾不道、

22 我願聞爾所見若何、蓋論此教、我知其隨在被誚矣、

23 旣定期、多人至館、保羅自朝至暮、證述上帝國之道、引摩西律、先知言、勸衆信耶穌、

24 其言、有信者、有不信者、

25 兩不相合、將散、保羅發言曰、昔聖神以先知以賽亞、告我列祖者、其言誠是、云、

26 往告此民曰、爾將耳聞而不聰、目視而不明、

27 蓋此民心頑、耳聾、目瞶、免其目視、耳聽、心悟、遷改而我醫之、

28 爾曹當知上帝救道、施及異邦人、彼將聽之也、

29 保羅言竟、猶太人歸、多相辯論、

30 保羅居自賃之屋二年、凡來見者受之、

31 傳上帝國道、言主耶穌基督事、侃侃如也、無能禁之矣、

Дiї

Розділ 28

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!

使徒行傳

第28章

Дiї

Розділ 28

1 旣得救、知其島名米利大、

1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що о́стрів той зветься Мелі́та.

2 夷人以希有之仁待我、因雨而寒、熾火納我儕、

2 Тубі́льці ж нам виявили надзвичайну лю́дяність, бо вони запалили огонь, — ішов бо дощ і був холод, — і прийняли́ нас усіх.

3 適保羅束薪置火、火熱、蝮出、繞其手、

3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й покла́в на огонь, змія́ вискочила через жар, — і почепилась на руку йому.

4 夷人見蝮懸繞其手、相語曰、是誠殺人者、雖得救於海、理不容其生也、

4 Як тубільці ж угледіли, що змія́ почепилась на руку йому, зачали́ говори́ти один о́дному: „Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, По́мста жити не дозволила!“

5 保羅拂蝮於火、毫無所害、

5 Він струснув ту звірюку в огонь, — і ніякої шко́ди не зазнав!

6 夷人候其腫、卽仆地死、久之、見其無傷、反疑爲上帝、

6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.

7 島長名部伯流有田近此處、迎我儕止宿三日、以恩禮相待、

7 Навкруги ж того місця знахо́дились до́бра начальника о́строва, на ім'я́ Пу́блія, — він прийняв нас, і три дні ласка́во гости́в.

8 部伯流父患瘧、血痢而臥、保羅入祈禱、按手醫之、

8 І сталось, що Пу́бліїв ба́тько лежав, слабий на пропа́сницю та на черві́нку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоро́вив його.

9 自是島中有負病者、來而得醫、

9 Якже трапилось це, то й інші на о́строві, що мали хвороби, прихо́дили та вздоровля́лись.

10 皆優禮敬我、臨別以所需者相贈、

10 Вони нас вшанували й великими по́честями, а як ми від'їжджали, понаклада́ли, чого було треба.

11 三月後、遇亞力山太舟、號丟士雙子、於島過冬、登之而行、

11 А по трьох місяцях ми відпливли́ на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоску́рів, і що на о́строві він перези́мував.

12 叙拉古居三日、

12 І, як ми допливли́ в Сіраку́зи, пробули там три дні.

13 沿岸至利其翁、越一日、南風起、明日至部丟利、

13 А звідти, пливучи́ понад берегом, прибули́ ми до Ре́ґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путео́лі,

14 遇兄弟請我同居七日、遂往羅馬、

14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули́ ми до Риму.

15 羅馬兄弟聞之、出至亞比島市、及三館處迎我、保羅見之、謝上帝而心安、

15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфо́ру та до Тритаве́рни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілі́шав.

16 旣至羅馬、百夫長以衆囚交將軍、惟聽保羅偕守卒一人、居於外、

16 А коли прибули́ ми до Риму, Павло́ві дозволено жити осібно, ураз із вояко́м, що його сторожи́в.

17 越三日、保羅會猶太長者、旣集、謂之曰、兄弟、我未獲罪以色列民、違列祖例、然自耶路撒冷、解與羅馬人爲囚、

17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: „Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звича́їв отцівських, та проте́ мене ви́дано з Єрусалиму ув'я́зненого в руки римля́н.

18 羅馬人審我、見無死罪、欲釋我、

18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було́.

19 惟猶太人不可、我不得已叩該撒、非有意訟我民也、

19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкли́катися на суд ке́сарів, але не для того, щоб наро́д свій у чо́мусь оска́ржити.

20 爲此、請爾曹相見互論、蓋我今繫以鐵索、特爲以色列民所望之事耳、

20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, — бо то за надію Ізраїлеву я обку́тий цими кайда́нами“.

21 衆曰、我儕末受猶太言爾之書、兄弟至此、亦未言爾不道、

21 А вони відказали йому: „Не оде́ржали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.

22 我願聞爾所見若何、蓋論此教、我知其隨在被誚矣、

22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відо́мо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються“

23 旣定期、多人至館、保羅自朝至暮、證述上帝國之道、引摩西律、先知言、勸衆信耶穌、

23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в госпо́ду. А він їм від ра́нку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідо́цтва давав, і переконував їх про Ісуса Зако́ном Мойсея й Пророками.

24 其言、有信者、有不信者、

24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.

25 兩不相合、將散、保羅發言曰、昔聖神以先知以賽亞、告我列祖者、其言誠是、云、

25 Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,

26 往告此民曰、爾將耳聞而不聰、目視而不明、

26 промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!

27 蓋此民心頑、耳聾、目瞶、免其目視、耳聽、心悟、遷改而我醫之、

27 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують на ву́ха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоро́вив!“

28 爾曹當知上帝救道、施及異邦人、彼將聽之也、

28 Тож нехай для вас буде відо́ме, що послано Боже спасіння оце до поган, — і почують вони!“

29 保羅言竟、猶太人歸、多相辯論、

29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.

30 保羅居自賃之屋二年、凡來見者受之、

30 І ці́лих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто прихо́див до нього,

31 傳上帝國道、言主耶穌基督事、侃侃如也、無能禁之矣、

31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборо́нно навчав про Господа Ісуса Христа!