列王紀上第2章 |
|
1 大闢逝世之期將至、囑其子所羅門曰、 |
|
2 我將逝世、無異凡民、强乃志、爲豪傑、 |
|
3 當供爾上帝耶和華之役、行由其道、守其禁令禮儀、循其典章法度、遵摩西律例所載、則無論所往、凡有作爲、可納福祉。 |
|
4 昔耶和華有應許、若我子孫所爲謹恪、一心一意行於其前、真實毋妄、則不絶我嗣、踐以色列國位。如爾恪守斯命、則其前言必不食也。 |
|
5 彼於綏安之日、殘害人命、與戰鬬之際無異、以人血染所束之紳、所着之履、其事皆爾所知。 |
|
6 循爾智慧以行、不使其皓然白首、安然歸墓。 |
|
7 昔我避爾兄押沙龍時、基列人巴西來衆子來迓、故當待之以恩、視若上賓。 |
|
8 我往馬哈念時、巴戶林地便雅憫族其喇子示每詛我以厲詞、逮我歸約但之時、彼來晉接、故我指耶和華而誓、必不戮之以刃。 |
|
9 惟爾有智、知所當爲、必視示每若負罪戾、使其皓然白首、流血歸墓。 |
|
10 大闢旣薨、與祖父同葬於大闢邑。 |
|
11 大闢轄以色列族歷四十載、在希伯崙歷七年、在耶路撒冷歷三十三年。 |
|
12 所羅門繼父大闢之位、其國鞏固。 |
|
13 哈及子亞多尼雅見所羅門母拔示巴。拔示巴曰、汝爲平康而至乎。曰、然。 |
|
14 曰、我有事以告。曰、請言其詳。 |
|
15 曰、國祚屬我、向者以色列族歸心於我、使我卽位、乃爾所知。然耶和華反以國錫我兄弟。 |
|
16 今我有事求爾、請毋相辭、曰、爾試言之。 |
|
17 曰、所羅門王、凡事必從爾命、故請爾求之、以書念女亞庇煞、與我爲妻。 |
|
18 拔示巴曰、諾、我必爲爾求王。 |
|
19 拔示巴遂入覲所羅門王、爲亞多尼雅而求。王起晉接、以拜其母、復坐於位、更爲設坐、使王母坐於右。 |
|
20 母曰、我有事求爾、請勿相辭。王曰、我母所求、必無不從。 |
|
21 請以書念女亞庇煞、給爾兄亞多尼雅爲妻。 |
|
22 所羅門王曰、母爲亞多尼雅求予以書念女亞庇煞、果何故歟。彼爲我兄、盍求國祚歸之、彼有祭司亞庇亞塔、及西魯雅子約押以爲輔翼。 |
|
23 遂指耶和華而誓、曰、因亞多尼雅言此、必喪其命、不然願上帝罰我。 |
|
24 耶和華旣踐其前言、使我繼父大闢之位、以國祚賜我、我指之而誓、亞多尼雅見戮、必於今日。 |
|
25 遂使耶和耶大子庇拿雅擊之、以斃其命。 |
|
26 王告祭司亞庇亞塔曰、昔爾舁耶和華上帝之匱、在我父大闢前、恒與我父同憂、今雖當死、我不於此時殺爾、盍歸故土亞拿突。 |
|
27 遂驅亞庇亞塔、不使爲耶和華之祭司。於是耶和華在示羅、諭以利家之言應矣。 |
|
28 昔約押不從押沙龍、後從亞多尼雅、今聞王所爲、則遁於耶和華會幕、而執壇角。 |
|
29 或以此事告所羅門、所羅門遣耶何耶大子庇拿雅擊之。 |
|
30 庇拿雅至耶和華會幕、告約押曰、王使爾出。曰、否、我必死於此。庇拿雅以約押言反告於王。 |
|
31 王曰、可如其言而行、擊而葬之、於是約押流無辜之血、其罪不歸於我、亦不歸我父家。 |
|
32 彼刃擊二人、較己尤善、卽以色列軍長尼耳子押尼耳、猶大族軍長益帖子亞馬撒、我父大闢不之知也、今耶和華必以是罪歸之。 |
|
33 此罪必永歸約押、及其苗裔、惟耶和華必賜平安於大闢眷聚、爰其苗裔、至於國家永世靡曁。 |
|
34 耶何耶大子庇拿雅遂往擊約押、殺之、葬於私宅、地鄰曠野。 |
|
35 王使耶何耶大子庇拿雅代約押爲軍長、使祭司撒督代亞庇亞塔。 |
|
36 王召示每、諭之曰、爾當建室於耶路撒冷、杜門勿出。 |
|
37 如爾出而濟汲淪溪、當日必死、死則罪歸乎爾。 |
|
38 示每曰、斯言甚善、我主我王所命、臣必遵行。示每恒居耶路撒冷、 |
|
39 越三年、示每二僕遁於迦特王馬迦子亞吉所、或告示每曰、爾僕在迦特。 |
|
40 示每備驢啟行、往迦特見亞吉、索取其僕、攜之而歸。 |
|
41 或以示每所爲、告於所羅門。 |
|
42 王召之曰、我曾使爾指耶和華而發誓、又戒爾云、如爾出外遨遊、當日必死。爾對曰、所言甚善、是事非有之乎。 |
|
43 何爾不守所誓、不遵我命乎。 |
|
44 又曰、昔爾以惡待我父大闢、爾心所知、今耶和華必因是惡而報施焉。 |
|
45 惟王必蒙祝嘏、大闢之國祚、在耶和華前、必恒久弗替。 |
|
46 王命耶何耶大子庇拿雅出擊之、以斃其命、於是國祚以定、歸於所羅門。 |
1-а царiвРозділ 2 |
|
1 |
|
2 „Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем. |
|
3 І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся, |
|
4 щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім! |
|
5 А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його. |
|
6 І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу. |
|
7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом. |
|
8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем! |
|
9 А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“. |
|
10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті. |
|
11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки. |
|
12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́. |
|
13 |
|
14 І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“ |
|
15 І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому. |
|
16 А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“ А вона сказала йому: „Говори!“ |
|
17 І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“. |
|
18 І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“. |
|
19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його. |
|
20 І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“. |
|
21 І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“. |
|
22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“! |
|
23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово... |
|
24 А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“ |
|
25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер... |
|
26 А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“. |
|
27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв. |
|
28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника... |
|
29 І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“ |
|
30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“. |
|
31 І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька. |
|
32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська. |
|
33 І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“. |
|
34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині. |
|
35 А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара. |
|
36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди. |
|
37 І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“ |
|
38 І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів. |
|
39 І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“ |
|
40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату. |
|
41 А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся. |
|
42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув. |
|
43 І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“ |
|
44 І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову. |
|
45 А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“. |
|
46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці. |
列王紀上第2章 |
1-а царiвРозділ 2 |
|
1 大闢逝世之期將至、囑其子所羅門曰、 |
1 |
|
2 我將逝世、無異凡民、强乃志、爲豪傑、 |
2 „Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцни́й та станеш мужем. |
|
3 當供爾上帝耶和華之役、行由其道、守其禁令禮儀、循其典章法度、遵摩西律例所載、則無論所往、凡有作爲、可納福祉。 |
3 І будеш ти стерегти́ нака́зи Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти́ постанови Його, заповіді Його, та устави Його й сві́дчення Його, як писано в Мойсеєвім Зако́ні, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди зве́рнешся, |
|
4 昔耶和華有應許、若我子孫所爲謹恪、一心一意行於其前、真實毋妄、則不絶我嗣、踐以色列國位。如爾恪守斯命、則其前言必不食也。 |
4 щоб ви́повнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу ніко́му від тебе на троні Ізраїлевім! |
|
5 彼於綏安之日、殘害人命、與戰鬬之際無異、以人血染所束之紳、所着之履、其事皆爾所知。 |
5 А також ти знаєш, що́ зробив мені Йоа́в, син Церуїн, що́ зробив він двом провідника́м Ізраїлевих військ, — Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і попля́мив воєнною кров'ю свого пояса, що на сте́гнах його, та санда́лі свої, що на нога́х його. |
|
6 循爾智慧以行、不使其皓然白首、安然歸墓。 |
6 І ти зро́биш за своєю мудрістю, і не даси зни́зитися сивині́ його мирно до шео́лу. |
|
7 昔我避爾兄押沙龍時、基列人巴西來衆子來迓、故當待之以恩、視若上賓。 |
7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом. |
|
8 我往馬哈念時、巴戶林地便雅憫族其喇子示每詛我以厲詞、逮我歸約但之時、彼來晉接、故我指耶和華而誓、必不戮之以刃。 |
8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокля́в був мене гострим прокля́ттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йорда́ну стрі́нути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем! |
|
9 惟爾有智、知所當爲、必視示每若負罪戾、使其皓然白首、流血歸墓。 |
9 А тепер не прощай йому́, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що́ зробити йому, — і ти сивину́ його зведе́ш у крові до шео́лу“. |
|
10 大闢旣薨、與祖父同葬於大闢邑。 |
10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похо́ваний у Давидовім Місті. |
|
11 大闢轄以色列族歷四十載、在希伯崙歷七年、在耶路撒冷歷三十三年。 |
11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки. |
|
12 所羅門繼父大闢之位、其國鞏固。 |
12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царюва́ння було дуже міцне́. |
|
13 哈及子亞多尼雅見所羅門母拔示巴。拔示巴曰、汝爲平康而至乎。曰、然。 |
13 |
|
14 曰、我有事以告。曰、請言其詳。 |
14 І сказав: „Справа в мене до те́бе“. А вона відказала: „Говори!“ |
|
15 曰、國祚屬我、向者以色列族歸心於我、使我卽位、乃爾所知。然耶和華反以國錫我兄弟。 |
15 І він сказав: „Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і доста́лось моєму братові, бо від Господа це сталось йому. |
|
16 今我有事求爾、請毋相辭、曰、爾試言之。 |
16 А тепер одне бажа́ння жадаю я від тебе: Не відмовляй мені!“ А вона сказала йому: „Говори!“ |
|
17 曰、所羅門王、凡事必從爾命、故請爾求之、以書念女亞庇煞、與我爲妻。 |
17 І він сказав: „Скажи цареві Соломонові, — бо він не відмовить тобі, — щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку“. |
|
18 拔示巴曰、諾、我必爲爾求王。 |
18 І сказала Вірсавія: „Добре, — я скажу́ про тебе царе́ві“. |
|
19 拔示巴遂入覲所羅門王、爲亞多尼雅而求。王起晉接、以拜其母、復坐於位、更爲設坐、使王母坐於右。 |
19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по прави́ці його. |
|
20 母曰、我有事求爾、請勿相辭。王曰、我母所求、必無不從。 |
20 І сказала вона: „Одне мале жада́ння бажаю я від тебе, — не відмов мені“. І сказав їй цар: „Жадай, мати моя, бо я не відмо́влю тобі“. |
|
21 請以書念女亞庇煞、給爾兄亞多尼雅爲妻。 |
21 І сказала вона: „Нехай шунаммітка Авішаґ буде да́на братові твоєму Адонії за жінку“. |
|
22 所羅門王曰、母爲亞多尼雅求予以書念女亞庇煞、果何故歟。彼爲我兄、盍求國祚歸之、彼有祭司亞庇亞塔、及西魯雅子約押以爲輔翼。 |
22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: „І на́що ти про́сиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, ста́рший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина“! |
|
23 遂指耶和華而誓、曰、因亞多尼雅言此、必喪其命、不然願上帝罰我。 |
23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: „Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово... |
|
24 耶和華旣踐其前言、使我繼父大闢之位、以國祚賜我、我指之而誓、亞多尼雅見戮、必於今日。 |
24 А тепер, — як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, — сьогодні буде вбитий Адо́нія!“ |
|
25 遂使耶和耶大子庇拿雅擊之、以斃其命。 |
25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, — і він ура́зив його, і той помер... |
|
26 王告祭司亞庇亞塔曰、昔爾舁耶和華上帝之匱、在我父大闢前、恒與我父同憂、今雖當死、我不於此時殺爾、盍歸故土亞拿突。 |
26 А священикові Евіятарові цар сказав: „Іди до Анатоту на поля́ свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько“. |
|
27 遂驅亞庇亞塔、不使爲耶和華之祭司。於是耶和華在示羅、諭以利家之言應矣。 |
27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб ви́повнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло́ на дім Іліїв. |
|
28 昔約押不從押沙龍、後從亞多尼雅、今聞王所爲、則遁於耶和華會幕、而執壇角。 |
28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопи́вся за роги же́ртівника... |
|
29 或以此事告所羅門、所羅門遣耶何耶大子庇拿雅擊之。 |
29 І доне́сено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: „Іди, — урази́ його!“ |
|
30 庇拿雅至耶和華會幕、告約押曰、王使爾出。曰、否、我必死於此。庇拿雅以約押言反告於王。 |
30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: „Так сказав цар: Вийди!“ А той відказав: „Ні, я тут помру!“ І передав Беная цареві це слово, говорячи: „Так сказав Йоав, і так відповів мені“. |
|
31 王曰、可如其言而行、擊而葬之、於是約押流無辜之血、其罪不歸於我、亦不歸我父家。 |
31 І сказав йому цар: „Зроби, як я говорив, і врази́ його. І поховаєш його, і зді́ймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька. |
|
32 彼刃擊二人、較己尤善、卽以色列軍長尼耳子押尼耳、猶大族軍長益帖子亞馬撒、我父大闢不之知也、今耶和華必以是罪歸之。 |
32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він ура́зив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мече́м, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника́ Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника́ Юдиного війська. |
|
33 此罪必永歸約押、及其苗裔、惟耶和華必賜平安於大闢眷聚、爰其苗裔、至於國家永世靡曁。 |
33 І нехай зве́рнеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки“. |
|
34 耶何耶大子庇拿雅遂往擊約押、殺之、葬於私宅、地鄰曠野。 |
34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вра́зив його, та й убив його. І був він похо́ваний у своїм домі в пустині. |
|
35 王使耶何耶大子庇拿雅代約押爲軍長、使祭司撒督代亞庇亞塔。 |
35 А цар, замість нього, настанови́в над ві́йськом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара. |
|
36 王召示每、諭之曰、爾當建室於耶路撒冷、杜門勿出。 |
36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: „Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не ви́йдеш звідти ані сюди, ані туди. |
|
37 如爾出而濟汲淪溪、當日必死、死則罪歸乎爾。 |
37 І буде того дня, як ти ви́йдеш і пере́йдеш поток Кедро́н, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!“ |
|
38 示每曰、斯言甚善、我主我王所命、臣必遵行。示每恒居耶路撒冷、 |
38 І сказав Шім'ї до царя: „Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій'.“ І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів. |
|
39 越三年、示每二僕遁於迦特王馬迦子亞吉所、或告示每曰、爾僕在迦特。 |
39 І сталося в кінці трьох років, і втекли́ двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І доне́сли Шім'ї, говорячи: „Ось раби́ твої в Ґаті!“ |
|
40 示每備驢啟行、往迦特見亞吉、索取其僕、攜之而歸。 |
40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату. |
|
41 或以示每所爲、告於所羅門。 |
41 А Соломонові доне́сено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся. |
|
42 王召之曰、我曾使爾指耶和華而發誓、又戒爾云、如爾出外遨遊、當日必死。爾對曰、所言甚善、是事非有之乎。 |
42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: „Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти ви́йдеш і пі́деш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув. |
|
43 何爾不守所誓、不遵我命乎。 |
43 І чому́ ти не додержувався Господньої прися́ги та нака́за, що я наказав був тобі?“ |
|
44 又曰、昔爾以惡待我父大闢、爾心所知、今耶和華必因是惡而報施焉。 |
44 І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову. |
|
45 惟王必蒙祝嘏、大闢之國祚、在耶和華前、必恒久弗替。 |
45 А цар Соломон — благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки“. |
|
46 王命耶何耶大子庇拿雅出擊之、以斃其命、於是國祚以定、歸於所羅門。 |
46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вра́зив його, — і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці. |