| 箴言第17章 | 
| 1 盛饌列几、而人與爭、不如一方之餅、反得安然食之。 | 
| 2 子不肖而家宰賢、督率諸子、分其遺業。 | 
| 3 金銀爲洪爐所鍛鍊、人心爲耶和華所鑒察。 | 
| 4 強暴者喜強暴、虛誕者喜虛誕。 | 
| 5 欺凌貧乏、則侮造化之主、幸人禍患、必受刑罰。 | 
| 6 老者受子孫之榮、子孫得祖父之蔭。 | 
| 7 位卑而言高、非宜也、位高而言卑、亦非宜也。 | 
| 8 禮物如寶玉、無往不利。 | 
| 9 蓋人愆尤、以修和好、洩人機事、以間良朋。 | 
| 10 加百杖於愚人、受之易忘、獻一箴於智者、念之弗失。 | 
| 11 謀叛之人、自取其戾、隸追及之、加以酷刑。 | 
| 12 寧遇失子之猛熊、莫遘橫逆之頑夫。 | 
| 13 以惡報善者、災害不離其家。 | 
| 14 釁隙之開、若江河之潰、故爭競將起、必弭之。 | 
| 15 以惡爲善、以善爲惡、俱耶和華所疾。 | 
| 16 愚者得金、何益之有、蓋使市智慧、而念不及此。 | 
| 17 友朋敦誼、兄弟急難。 | 
| 18 爲友中保、以物質人、是爲不智。 | 
| 19 好勇鬬狠、陷於罪戾、志驕心傲、致於敗亡。 | 
| 20 頑嚚其心、福於何有、惡言自口、災必及之。 | 
| 21 生子愚昧、必懷殷憂。 | 
| 22 心樂則沉痾可起、心憂則骨髓漸枯。 | 
| 23 惡人納賄賂、誣直作曲。 | 
| 24 智者見道於目前、愚者放心於天外、 | 
| 25 愚魯之子、貽父母憂。 | 
| 26 庶人爲善、反遭刑罰、民牧秉公、反加扑責、俱非所宜。 | 
| 27 智者之言簡潔、哲者之心溫和。 | 
| 28 無論賢愚、緘口乃智。 | 
| ПриповiстiРозділ 17 | 
| 1  | 
| 2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док. | 
| 3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує. | 
| 4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного. | 
| 5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини. | 
| 6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́. | 
| 7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва. | 
| 8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́. | 
| 9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів. | 
| 10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів. | 
| 11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. | 
| 12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його. | 
| 13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому. | 
| 14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її! | 
| 15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні. | 
| 16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема? | 
| 17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом. | 
| 18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого. | 
| 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. | 
| 20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло. | 
| 21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого. | 
| 22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті. | 
| 23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя. | 
| 24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі. | 
| 25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість. | 
| 26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість! | 
| 27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на. | 
| 28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним. | 
| 箴言第17章 | ПриповiстiРозділ 17 | 
| 1 盛饌列几、而人與爭、不如一方之餅、反得安然食之。 | 1  | 
| 2 子不肖而家宰賢、督率諸子、分其遺業。 | 2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док. | 
| 3 金銀爲洪爐所鍛鍊、人心爲耶和華所鑒察。 | 3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує. | 
| 4 強暴者喜強暴、虛誕者喜虛誕。 | 4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного. | 
| 5 欺凌貧乏、則侮造化之主、幸人禍患、必受刑罰。 | 5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини. | 
| 6 老者受子孫之榮、子孫得祖父之蔭。 | 6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́. | 
| 7 位卑而言高、非宜也、位高而言卑、亦非宜也。 | 7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва. | 
| 8 禮物如寶玉、無往不利。 | 8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́. | 
| 9 蓋人愆尤、以修和好、洩人機事、以間良朋。 | 9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів. | 
| 10 加百杖於愚人、受之易忘、獻一箴於智者、念之弗失。 | 10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів. | 
| 11 謀叛之人、自取其戾、隸追及之、加以酷刑。 | 11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. | 
| 12 寧遇失子之猛熊、莫遘橫逆之頑夫。 | 12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його. | 
| 13 以惡報善者、災害不離其家。 | 13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому. | 
| 14 釁隙之開、若江河之潰、故爭競將起、必弭之。 | 14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її! | 
| 15 以惡爲善、以善爲惡、俱耶和華所疾。 | 15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні. | 
| 16 愚者得金、何益之有、蓋使市智慧、而念不及此。 | 16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема? | 
| 17 友朋敦誼、兄弟急難。 | 17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом. | 
| 18 爲友中保、以物質人、是爲不智。 | 18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого. | 
| 19 好勇鬬狠、陷於罪戾、志驕心傲、致於敗亡。 | 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. | 
| 20 頑嚚其心、福於何有、惡言自口、災必及之。 | 20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло. | 
| 21 生子愚昧、必懷殷憂。 | 21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого. | 
| 22 心樂則沉痾可起、心憂則骨髓漸枯。 | 22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті. | 
| 23 惡人納賄賂、誣直作曲。 | 23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя. | 
| 24 智者見道於目前、愚者放心於天外、 | 24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі. | 
| 25 愚魯之子、貽父母憂。 | 25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість. | 
| 26 庶人爲善、反遭刑罰、民牧秉公、反加扑責、俱非所宜。 | 26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість! | 
| 27 智者之言簡潔、哲者之心溫和。 | 27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на. | 
| 28 無論賢愚、緘口乃智。 | 28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним. |