歷代志下

第9章

1 示巴女王聽見所羅門的名聲,就來到耶路撒冷,要用難解的話試問所羅門;跟隨她的人甚多,又有駱駝馱著香料、寶石,和許多金子。她來見了所羅門,就把心裏所有的與所羅門談論[communed with him]

2 所羅門將她所問的都答上了,沒有一句不明白、不能答的。

3 示巴女王見所羅門的智慧和他所建造的宮室、

4 席上的珍饈美味、群臣分列而坐、僕人兩旁侍立,以及他們的衣服裝飾、酒政,和酒政的衣服裝飾,又見他上耶和華殿的臺階,就詫異得靈不附體[no more spirit in her]

5 對王說:「我在本國裏所聽見論到你的事和你的智慧實在是真的。

6 我先不信那些話,及至我來親眼見了,才知道你的大智慧;人所告訴我的,不料[behold]還不到一半;你的實跡越過我所聽見的名聲。

7 你的群臣、你的僕人常侍立在你面前聽你智慧的話是有福的。

8 耶和華─你的神是應當稱頌的,他喜悅你,使你坐他的國位,為耶和華─你的神作王;因為你的神愛以色列[Israel],要永遠堅立他們,所以立你作他們的王,使你秉公行義。」

9 於是示巴女王將一百二十他連得金子和寶石,與極多的香料送給所羅門王;她送給王的香料,以後再沒有這樣的。

10 希蘭的僕人和所羅門的僕人從俄斐運了金子來,也運了檀香[algum]木和寶石來。

11 王用檀香木為耶和華殿和王宮作臺,又為歌唱的人作琴瑟;猶大地從來沒有見過這樣的。

12 所羅門王按示巴女王所帶來的,還她禮物,另外照她一切所要所求的,都送給她。於是女王和她臣僕轉回本國去了。

13 所羅門每年所得的金子共有六百六十六他連得,

14 另外還有商人所進的金子,並且阿拉伯諸王與屬國的省長都帶金銀給所羅門。

15 所羅門王用錘出來的金子打成擋牌二百面,每面用金子六百舍客勒;

16 又用錘出來的金子打成盾牌三百面,每面用金子三百舍客勒,都放在黎巴嫩林宮裏。

17 王用象牙製造一個大寶座,用[pure]金包裹。

18 寶座有六層臺階,又有金腳凳,與寶座相連。寶座兩旁有扶手,靠近扶手有兩個獅子站立。

19 六層臺階上有十二個獅子站立,每層有兩個:左邊一個,右邊一個;在列國中沒有這樣作的。

20 所羅門王一切的飲器都是金的,黎巴嫩林宮裏的一切器皿都是[pure]金的,沒有一樣是銀子作的[none were of silver]。所羅門年間,銀子算不了甚麼。

21 因為王的船隻與希蘭的僕人一同往他施去;他施船隻三年一次裝載金、銀、象牙、猿猴、孔雀回來。

22 所羅門王的財寶與智慧勝過地上[earth]的列王。

23 地上[all the earth]的王都求見所羅門,要聽神安置在他心裏的[put in his heart]智慧的話。

24 他們各帶貢物,就是金器、銀器、衣服、軍械、香料、騾馬,每年有一定之例。

25 所羅門有套車的馬四千棚,有馬兵一萬二千,安置在屯車的城邑和耶路撒冷,就是王那裏。

26 所羅門統管諸王,從大河到非利士地,直到埃及的邊界。

27 王在耶路撒冷使銀子多如石頭,香柏木多如低地[low plains]的桑樹。

28 有人從埃及和各國為所羅門趕馬群來。

29 所羅門其餘的事,自始至終,不都寫在先知拿單的書上和示羅人亞希雅的預言書上,並先見易多論尼八兒子耶羅波安的異象[visions]書上嗎?

30 所羅門在耶路撒冷作以色列眾人的王共四十年。

31 所羅門與他列祖同睡,葬在他父大衛城裏。他兒子羅波安接續他作王。

2-а хронiки

Розділ 9

1 А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.

2 І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,

4 і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!

5 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.

6 І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!

7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“

9 І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!

10 І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.

11 І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.

13 І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,

14 окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,

16 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

17 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом.

18 У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.

19 І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!

20 І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце.

24 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло.

25 І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.

26 І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!

28 А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина.

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

31 І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

歷代志下

第9章

2-а хронiки

Розділ 9

1 示巴女王聽見所羅門的名聲,就來到耶路撒冷,要用難解的話試問所羅門;跟隨她的人甚多,又有駱駝馱著香料、寶石,和許多金子。她來見了所羅門,就把心裏所有的與所羅門談論[communed with him]

1 А цариця Шеви почула була́ про славу Соломонову, і прийшла ви́пробувати Соломона зага́дками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим бага́тством, — із верблю́дами, що не́сли па́хощі та бе́зліч золота й дорогого камі́ння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було́ на серці її.

2 所羅門將她所問的都答上了,沒有一句不明白、不能答的。

2 І Соломон вияснив їй усі її за́пити, і не було за́питу, незна́ного Соломонові, якого не порішив би він їй.

3 示巴女王見所羅門的智慧和他所建造的宮室、

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудува́в,

4 席上的珍饈美味、群臣分列而坐、僕人兩旁侍立,以及他們的衣服裝飾、酒政,和酒政的衣服裝飾,又見他上耶和華殿的臺階,就詫異得靈不附體[no more spirit in her]

4 і їжу сто́лу його, і ме́шкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і ча́шників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він ухо́дить до Господнього дому, — і не могла вона з дива вийти!

5 對王說:「我在本國裏所聽見論到你的事和你的智慧實在是真的。

5 І сказала вона до царя: „Правдою було те, що я чула в своїм кра́ї про твої діла та про твою мудрість.

6 我先不信那些話,及至我來親眼見了,才知道你的大智慧;人所告訴我的,不料[behold]還不到一半;你的實跡越過我所聽見的名聲。

6 І не повірила я їхнім слова́м, аж поки сама́ не прийшла та не побачили мої очі, — і ось не була́ предста́влена мені й половина великости твоєї мудрости: ти переви́щив славу, про яку я чула!

7 你的群臣、你的僕人常侍立在你面前聽你智慧的話是有福的。

7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слу́ги, що за́вжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 耶和華─你的神是應當稱頌的,他喜悅你,使你坐他的國位,為耶和華─你的神作王;因為你的神愛以色列[Israel],要永遠堅立他們,所以立你作他們的王,使你秉公行義。」

8 Нехай буде благослове́нний Госпо́дь, Бог твій, що вподо́бав тебе́, щоб посадити тебе́ на Свого тро́на за царя у Го́спода, Бога твого, через любов Бога твого до Ізра́їля, щоб утверди́ти його навіки. І Він настанови́в тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!“

9 於是示巴女王將一百二十他連得金子和寶石,與極多的香料送給所羅門王;她送給王的香料,以後再沒有這樣的。

9 І дала́ вона царе́ві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато па́хощів та дороге́ камі́ння. І більш уже не було таких па́хощів, як ті, що цариця Шеви дала́ царе́ві Соломо́нові!

10 希蘭的僕人和所羅門的僕人從俄斐運了金子來,也運了檀香[algum]木和寶石來。

10 І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.

11 王用檀香木為耶和華殿和王宮作臺,又為歌唱的人作琴瑟;猶大地從來沒有見過這樣的。

11 І пороби́в цар з алмуґового де́рева схо́ди для Господнього дому та для дому царсько́го, і гу́сла, і а́рфи для співакі́в. І такі речі, як вони, не ба́чені перед тим в юдейському Кра́ї!

12 所羅門王按示巴女王所帶來的,還她禮物,另外照她一切所要所求的,都送給她。於是女王和她臣僕轉回本國去了。

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажа́ння її, чого вона бажа́ла, окрім такого, що вона приве́зла до царя. І пішла вона назад до свого кра́ю, вона та слу́ги її.

13 所羅門每年所得的金子共有六百六十六他連得,

13 І була вага того золота, що прихо́дило для Соломона в одно́му році, шість сотень і шістдеся́т і шість талантів золота,

14 另外還有商人所進的金子,並且阿拉伯諸王與屬國的省長都帶金銀給所羅門。

14 окрім того, що прихо́дило від купців та з торго́влі ходя́чих. І всі царі ара́бські та намі́сники Кра́ю дово́зили золото й срібло Соломо́нові.

15 所羅門王用錘出來的金子打成擋牌二百面,每面用金子六百舍客勒;

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, — шість сотень шеклів кутого золота йшло на одно́го щита,

16 又用錘出來的金子打成盾牌三百面,每面用金子三百舍客勒,都放在黎巴嫩林宮裏。

16 та три сотні щитів менших із кутого золота, — три сотні шеклів золота йшло на одно́го щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

17 王用象牙製造一個大寶座,用[pure]金包裹。

17 І зробив цар великого тро́на зо слоно́вої кости, і покрив його чистим золотом.

18 寶座有六層臺階,又有金腳凳,與寶座相連。寶座兩旁有扶手,靠近扶手有兩個獅子站立。

18 У тро́на було шість схі́дців та підні́жжя з золота позад трону, та пору́ччя з цього й з того боку при місці сиді́ння, та два леви, що стояли при пору́ччях.

19 六層臺階上有十二個獅子站立,每層有兩個:左邊一個,右邊一個;在列國中沒有這樣作的。

19 І дванадцять левів стояли там на шости ступеня́х з того й з того боку. По всіх царствах не було так зро́бленого!

20 所羅門王一切的飲器都是金的,黎巴嫩林宮裏的一切器皿都是[pure]金的,沒有一樣是銀子作的[none were of silver]。所羅門年間,銀子算不了甚麼。

20 І ввесь по́суд на пиття́ царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічого з срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 因為王的船隻與希蘭的僕人一同往他施去;他施船隻三年一次裝載金、銀、象牙、猿猴、孔雀回來。

21 Бо царе́ві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки прихо́дили таршіські кораблі, що дово́зили золото та срібло, слоно́ву кість, і ма́вп та па́в.

22 所羅門王的財寶與智慧勝過地上[earth]的列王。

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх зе́мних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

23 地上[all the earth]的王都求見所羅門,要聽神安置在他心裏的[put in his heart]智慧的話。

23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послу́хати його мудрости, що Бог дав у його серце.

24 他們各帶貢物,就是金器、銀器、衣服、軍械、香料、騾馬,每年有一定之例。

24 І вони прино́сили кожен свого да́ра, — речі срібні та речі золоті, й одежу, збро́ю та па́хощі, коні та мули, — що́ на рік припада́ло.

25 所羅門有套車的馬四千棚,有馬兵一萬二千,安置在屯車的城邑和耶路撒冷,就是王那裏。

25 І було в Соломона чотири тисячі кі́нських жо́лобів та колесни́ць, і дванадцять тисяч верхівці́в, і він порозмі́щував їх по колесни́чних містах та при царі в Єрусалимі.

26 所羅門統管諸王,從大河到非利士地,直到埃及的邊界。

26 І він панував над усіма́ царями від Річки й аж до кра́ю филисти́млян, і аж до єгипетської границі.

27 王在耶路撒冷使銀子多如石頭,香柏木多如低地[low plains]的桑樹。

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!

28 有人從埃及和各國為所羅門趕馬群來。

28 А ко́ней приво́дили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 所羅門其餘的事,自始至終,不都寫在先知拿單的書上和示羅人亞希雅的預言書上,並先見易多論尼八兒子耶羅波安的異象[visions]書上嗎?

29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, — ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в виді́ннях прозорли́вця Єді на Єровоама, Неватового сина.

30 所羅門在耶路撒冷作以色列眾人的王共四十年。

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

31 所羅門與他列祖同睡,葬在他父大衛城裏。他兒子羅波安接續他作王。

31 І спочив Соломон зо своїми батька́ми, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.