傳道書

第10章

1 死蒼蠅使作香的膏油發出臭氣;這樣,一點愚昧也能敗壞智慧和尊榮。

2 智慧人的心居右;愚昧人的心居左。

3 並且愚昧人行路顯出無知,對眾人說,他是愚昧人。

4 掌權者的[spirit]若向你發怒,不要離開你的本位;因為柔和能免大過。

5 我見日光之下有一件禍患,似乎出於掌權的錯誤,

6 就是愚昧人立在高位;富足人坐在低位。

7 我見過僕人騎馬,王子像僕人在地上步行。

8 挖陷坑的,自己必掉在其中;拆籬笆[hedge]的,必為蛇所咬。

9 挪移[removeth]石頭的,必受損傷;劈開木頭的,必遭危險。

10 鐵器鈍了,若不將刃磨利[whet],就必多費氣力;但得智慧指教,便有益處。

11 沒有法術,蛇必咬人[Surely the serpent will bite without enchantment]胡言亂語[a babbler]也是無益。

12 智慧人的口說出恩言;愚昧人的嘴吞滅自己。

13 他口中的言語起頭是愚昧;他話的末尾是奸惡的狂妄。

14 愚昧人滿有[full of]言語;人卻道不出[cannot tell]將來有甚麼事,他身後的事誰能告訴他呢?

15 凡愚昧人,他的勞碌使自己困乏,因為連進城的路,他也不知道。

16 邦國啊,你的王若是孩童,你的群臣早晨宴樂,你就有禍了。

17 邦國啊,你的王若是貴族之子,你的群臣按時吃喝,為要補力,不為酒醉,你就有福了。

18[much]懶惰,房子衰殘[building decayeth];因人手懶,房屋滴漏。

19 設擺筵席是為喜笑,酒能使心歡暢[maketh merry]唯有[but]錢能叫凡事[all things]應心。

20 你不可咒詛君王,也不可心懷此念;在你臥房也不可咒詛富戶。因為空中的鳥必傳揚這聲音,有翅膀的也必述說這事。

Екклезiяст

Розділ 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

傳道書

第10章

Екклезiяст

Розділ 10

1 死蒼蠅使作香的膏油發出臭氣;這樣,一點愚昧也能敗壞智慧和尊榮。

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 智慧人的心居右;愚昧人的心居左。

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 並且愚昧人行路顯出無知,對眾人說,他是愚昧人。

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 掌權者的[spirit]若向你發怒,不要離開你的本位;因為柔和能免大過。

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 我見日光之下有一件禍患,似乎出於掌權的錯誤,

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 就是愚昧人立在高位;富足人坐在低位。

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 我見過僕人騎馬,王子像僕人在地上步行。

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 挖陷坑的,自己必掉在其中;拆籬笆[hedge]的,必為蛇所咬。

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 挪移[removeth]石頭的,必受損傷;劈開木頭的,必遭危險。

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 鐵器鈍了,若不將刃磨利[whet],就必多費氣力;但得智慧指教,便有益處。

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 沒有法術,蛇必咬人[Surely the serpent will bite without enchantment]胡言亂語[a babbler]也是無益。

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 智慧人的口說出恩言;愚昧人的嘴吞滅自己。

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 他口中的言語起頭是愚昧;他話的末尾是奸惡的狂妄。

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 愚昧人滿有[full of]言語;人卻道不出[cannot tell]將來有甚麼事,他身後的事誰能告訴他呢?

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 凡愚昧人,他的勞碌使自己困乏,因為連進城的路,他也不知道。

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 邦國啊,你的王若是孩童,你的群臣早晨宴樂,你就有禍了。

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 邦國啊,你的王若是貴族之子,你的群臣按時吃喝,為要補力,不為酒醉,你就有福了。

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18[much]懶惰,房子衰殘[building decayeth];因人手懶,房屋滴漏。

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 設擺筵席是為喜笑,酒能使心歡暢[maketh merry]唯有[but]錢能叫凡事[all things]應心。

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 你不可咒詛君王,也不可心懷此念;在你臥房也不可咒詛富戶。因為空中的鳥必傳揚這聲音,有翅膀的也必述說這事。

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.