列王紀上

第3章

1 所羅門與埃及王法老結親,娶了法老的女兒為妻,接她進入大衛城,直等到造完了自己的宮和耶和華的殿,並耶路撒冷周圍的城牆。

2 當那些日子,百姓仍在眾高邱[high places]獻祭,因為還沒有為耶和華的名建殿。

3 所羅門愛耶和華,遵行他父親大衛的律例;只是還在眾高邱[high places]獻祭燒香。

4 [king]上基遍去獻祭;因為在那裏有極大的高邱[great high place]所羅門在那壇上獻燔祭一千[a thousand burnt offerings did Solomon offer upon that altar]

5 在基遍,夜間夢中,耶和華向所羅門顯現,[God]說:「你願我賜你甚麽?你可以求。」

6 所羅門說:「你僕人─我父親大衛用誠實、公義、正直的心行在你面前,你就向他大施恩典,又為他存留大恩,賜他一個兒子坐在他的位上,正如今日一樣。

7 耶和華─我的神啊,如今你使[thy]僕人接續我父親大衛作王;但我是幼童,不知道應當怎樣出入。

8 [thy]僕人住在你所揀選的民中,這民多得不可勝數。

9 所以求你賜你僕人慧心[thy servant an understanding heart],可以判斷你的民,能辨別是非;不然,誰能判斷這眾多的民呢?」

10 所羅門因為求這事,就蒙主喜悅。

11 神對他說:「你既然求這事,不為自己求壽、求富,也不求滅絕你仇敵的性命,單求智慧可以聽訟,

12 看哪[Behold],我已成就[have done]你所求的,賜你聰明智慧,甚至在你以前沒有像你的,在你以後也沒有像你的。

13 你所沒有求的,我也賜給你,就是富足、尊榮,使你在世的日子,列王中沒有一個能比你的。

14 你若效法你父親大衛,遵行我的道,謹守我的律例、誡命,我必使你長壽。」

15 所羅門醒了,不料是個夢。他就回到耶路撒冷,站在耶和華的約櫃前,獻燔祭和平安祭,又為他眾臣僕設擺筵席。

16 一日,有兩個妓女來,站在王面前。

17 一個說:「我主啊,我和這婦人同住一房;她在房中的時候,我生了一個男孩。

18 我生孩子後第三天,這婦人也生了孩子。我們是同住的,除了我們二人之外,房中再沒有外人[stranger]

19 夜間,這婦人睡著的時候,壓死了她的孩子。

20 她半夜起來,趁我睡著,從我旁邊把我的孩子抱去,放在她懷裏,將她的死孩子放在我懷裏。

21 天要亮的時候,我起來要給我的孩子吃奶,不料,孩子死了;及至天亮,我細細地察看,不是我所生的孩子。」

22 那婦人說:「不然,活孩子是我的,死孩子是你的。」這婦人說:「不然,死孩子是你的,活孩子是我的。」她們在王面前如此爭論。

23 王說:「這婦人說『活孩子是我的,死孩子是你的』,那婦人說『不然,死孩子是你的,活孩子是我的』」,

24 王就[And the king]說:「拿刀來。」人就拿刀到王面前[before the king]來。

25 王說:「將活孩子劈成兩半,一半給那婦人,一半給這婦人。」

26 活孩子的母親為自己的孩子心裏急痛,就說:「我主啊,求你[O my lord]將活孩子給那婦人吧,[in no wise]不可殺他。」那婦人[But]說:「這孩子也不歸我,也不歸你,只管[but]把他劈了吧。」

27 那時[Then],王回答[answered]說:「將活孩子給這婦人,[in no wise]不可殺他;這婦人實在是他的母親。」

28 以色列眾人聽見王這樣判斷,就都敬畏他;因為見他心裏有神的智慧,能以斷案。

1-а царiв

Розділ 3

1 І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.

2 Та народ прино́сив жертви на па́гірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.

3 І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він прино́сив жертви та кадив на па́гірках.

4 І пішов був цар до Ґів'ону, щоб прино́сити там жертви, бо то найбільший па́гірок. Тисячу цілопа́лень приніс Соломон на тому же́ртівникові.

5 У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічно́му сні. І Бог сказав: „Проси, що Я маю дати тобі!“

6 А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.

7 А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, — а я недо́росток, не знаю ви́ходу та входу.

8 А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, — він народ числе́нний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту́.

9 Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізня́ти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?“

10 І була́ та річ приємна в Господніх оча́х, що Соломон попросив оцю річ.

11 І сказав Бог до нього: „За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,

12 то ось зроблю́ Я за словом твоїм, — ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було́ перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.

13 А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і бага́тство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде ніко́го серед царів усе життя твоє.

14 А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“

15 І прокинувся Соломон, аж ось — це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопа́лення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.

16 І прийшли до царя дві жі́нки блудни́ці, та й стали перед обличчям його.

17 І сказала одна жінка: „Прошу́, пане мій, — я та ця жінка сидимо́ в одно́му домі. І породила я при ній у цьому домі.

18 І сталося третього дня по по́роді моїм, і породила теж оця жінка. А ми були́ ра́зом, ніко́го чужого в домі з нами не було́, тільки двоє нас було в домі.

19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.

20 І встала вона серед ночі, і взяла́ мого сина від мене, — а невільниця твоя спала, — і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм.

21 І встала я рано, щоб погодува́ти сина свого, аж ось — помер він! І придивилася я до нього рано, а ото — не був це син мій, що я породила“...

22 А інша жінка відказала: „Ні, то мій син — живий, а твій син — мертвий!“ А та говорила: „Ні, то твій син — мертвий, а мій син — живий!“ І так спереча́лись вони перед царем.

23 І сказав цар: „Ця говорить: Це мій син живий, а син твій — мертвий, а та говорить: Ні, то син твій — мертвий, а мій син — живий“.

24 І сказав цар: „Подайте мені меча́!“ І прине́сли меча перед цареве обличчя.

25 І сказав цар: „Розітні́ть це живе дитя надво́є, і дайте половину одній, а половину дру́гій!“

26 І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“ А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“

27 А цар відповів та й сказав: „Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати — не вбивайте його. Вона його мати!“

28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.

列王紀上

第3章

1-а царiв

Розділ 3

1 所羅門與埃及王法老結親,娶了法老的女兒為妻,接她進入大衛城,直等到造完了自己的宮和耶和華的殿,並耶路撒冷周圍的城牆。

1 І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.

2 當那些日子,百姓仍在眾高邱[high places]獻祭,因為還沒有為耶和華的名建殿。

2 Та народ прино́сив жертви на па́гірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.

3 所羅門愛耶和華,遵行他父親大衛的律例;只是還在眾高邱[high places]獻祭燒香。

3 І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він прино́сив жертви та кадив на па́гірках.

4 [king]上基遍去獻祭;因為在那裏有極大的高邱[great high place]所羅門在那壇上獻燔祭一千[a thousand burnt offerings did Solomon offer upon that altar]

4 І пішов був цар до Ґів'ону, щоб прино́сити там жертви, бо то найбільший па́гірок. Тисячу цілопа́лень приніс Соломон на тому же́ртівникові.

5 在基遍,夜間夢中,耶和華向所羅門顯現,[God]說:「你願我賜你甚麽?你可以求。」

5 У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічно́му сні. І Бог сказав: „Проси, що Я маю дати тобі!“

6 所羅門說:「你僕人─我父親大衛用誠實、公義、正直的心行在你面前,你就向他大施恩典,又為他存留大恩,賜他一個兒子坐在他的位上,正如今日一樣。

6 А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.

7 耶和華─我的神啊,如今你使[thy]僕人接續我父親大衛作王;但我是幼童,不知道應當怎樣出入。

7 А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, — а я недо́росток, не знаю ви́ходу та входу.

8 [thy]僕人住在你所揀選的民中,這民多得不可勝數。

8 А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, — він народ числе́нний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту́.

9 所以求你賜你僕人慧心[thy servant an understanding heart],可以判斷你的民,能辨別是非;不然,誰能判斷這眾多的民呢?」

9 Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізня́ти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?“

10 所羅門因為求這事,就蒙主喜悅。

10 І була́ та річ приємна в Господніх оча́х, що Соломон попросив оцю річ.

11 神對他說:「你既然求這事,不為自己求壽、求富,也不求滅絕你仇敵的性命,單求智慧可以聽訟,

11 І сказав Бог до нього: „За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,

12 看哪[Behold],我已成就[have done]你所求的,賜你聰明智慧,甚至在你以前沒有像你的,在你以後也沒有像你的。

12 то ось зроблю́ Я за словом твоїм, — ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було́ перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.

13 你所沒有求的,我也賜給你,就是富足、尊榮,使你在世的日子,列王中沒有一個能比你的。

13 А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і бага́тство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде ніко́го серед царів усе життя твоє.

14 你若效法你父親大衛,遵行我的道,謹守我的律例、誡命,我必使你長壽。」

14 А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“

15 所羅門醒了,不料是個夢。他就回到耶路撒冷,站在耶和華的約櫃前,獻燔祭和平安祭,又為他眾臣僕設擺筵席。

15 І прокинувся Соломон, аж ось — це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопа́лення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.

16 一日,有兩個妓女來,站在王面前。

16 І прийшли до царя дві жі́нки блудни́ці, та й стали перед обличчям його.

17 一個說:「我主啊,我和這婦人同住一房;她在房中的時候,我生了一個男孩。

17 І сказала одна жінка: „Прошу́, пане мій, — я та ця жінка сидимо́ в одно́му домі. І породила я при ній у цьому домі.

18 我生孩子後第三天,這婦人也生了孩子。我們是同住的,除了我們二人之外,房中再沒有外人[stranger]

18 І сталося третього дня по по́роді моїм, і породила теж оця жінка. А ми були́ ра́зом, ніко́го чужого в домі з нами не було́, тільки двоє нас було в домі.

19 夜間,這婦人睡著的時候,壓死了她的孩子。

19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.

20 她半夜起來,趁我睡著,從我旁邊把我的孩子抱去,放在她懷裏,將她的死孩子放在我懷裏。

20 І встала вона серед ночі, і взяла́ мого сина від мене, — а невільниця твоя спала, — і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм.

21 天要亮的時候,我起來要給我的孩子吃奶,不料,孩子死了;及至天亮,我細細地察看,不是我所生的孩子。」

21 І встала я рано, щоб погодува́ти сина свого, аж ось — помер він! І придивилася я до нього рано, а ото — не був це син мій, що я породила“...

22 那婦人說:「不然,活孩子是我的,死孩子是你的。」這婦人說:「不然,死孩子是你的,活孩子是我的。」她們在王面前如此爭論。

22 А інша жінка відказала: „Ні, то мій син — живий, а твій син — мертвий!“ А та говорила: „Ні, то твій син — мертвий, а мій син — живий!“ І так спереча́лись вони перед царем.

23 王說:「這婦人說『活孩子是我的,死孩子是你的』,那婦人說『不然,死孩子是你的,活孩子是我的』」,

23 І сказав цар: „Ця говорить: Це мій син живий, а син твій — мертвий, а та говорить: Ні, то син твій — мертвий, а мій син — живий“.

24 王就[And the king]說:「拿刀來。」人就拿刀到王面前[before the king]來。

24 І сказав цар: „Подайте мені меча́!“ І прине́сли меча перед цареве обличчя.

25 王說:「將活孩子劈成兩半,一半給那婦人,一半給這婦人。」

25 І сказав цар: „Розітні́ть це живе дитя надво́є, і дайте половину одній, а половину дру́гій!“

26 活孩子的母親為自己的孩子心裏急痛,就說:「我主啊,求你[O my lord]將活孩子給那婦人吧,[in no wise]不可殺他。」那婦人[But]說:「這孩子也不歸我,也不歸你,只管[but]把他劈了吧。」

26 І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“ А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“

27 那時[Then],王回答[answered]說:「將活孩子給這婦人,[in no wise]不可殺他;這婦人實在是他的母親。」

27 А цар відповів та й сказав: „Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати — не вбивайте його. Вона його мати!“

28 以色列眾人聽見王這樣判斷,就都敬畏他;因為見他心裏有神的智慧,能以斷案。

28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.