箴言第24章 |
1 |
2 因為,他們的心圖謀毀滅 |
3 |
4 其中因知識充滿各樣美好寶貴的財物。 |
5 智慧人大有能力;有知識的人力上加力。 |
6 你去打仗,要憑智謀;謀士眾多,便得穩妥 |
7 智慧極高,非愚昧人所能及,所以在城門內不敢開口。 |
8 |
9 愚妄人的思念乃是罪惡;褻慢者為人所憎惡。 |
10 |
11 人被拉到死地,你要解救;人將被殺,你須攔阻。 |
12 你若說:看哪 |
13 |
14 你心得了智慧,也必覺得如此。你若找著,至終必有善報;你的指望也不致斷絕。 |
15 |
16 因為,義人雖七次跌倒,仍必興起;惡人卻被禍患傾倒。 |
17 |
18 恐怕耶和華看見就不喜悅,將怒氣從仇敵身上轉過來。 |
19 |
20 因為,惡人終不得善報;惡人的燭 |
21 |
22 因為他們的災難必忽然而起。耶和華與君王所施行的毀滅,誰能知道呢? |
23 |
24 對惡人說「你是義人」的,這人百姓 |
25 但 |
26 應對正確 |
27 |
28 |
29 不可說:人怎樣待我,我也怎樣待他;我必照他所行的報復他。 |
30 |
31 看哪 |
32 我看見就留心思想;我看著就領了訓誨。 |
33 再睡片時,打盹片時,抱著手躺臥片時, |
34 你的貧窮就必如客旅 |
ПриповiстiРозділ 24 |
1 |
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |
箴言第24章 |
ПриповiстiРозділ 24 |
1 |
1 |
2 因為,他們的心圖謀毀滅 |
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
3 |
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
4 其中因知識充滿各樣美好寶貴的財物。 |
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
5 智慧人大有能力;有知識的人力上加力。 |
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
6 你去打仗,要憑智謀;謀士眾多,便得穩妥 |
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
7 智慧極高,非愚昧人所能及,所以在城門內不敢開口。 |
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
8 |
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
9 愚妄人的思念乃是罪惡;褻慢者為人所憎惡。 |
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
10 |
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
11 人被拉到死地,你要解救;人將被殺,你須攔阻。 |
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
12 你若說:看哪 |
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
13 |
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
14 你心得了智慧,也必覺得如此。你若找著,至終必有善報;你的指望也不致斷絕。 |
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
15 |
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
16 因為,義人雖七次跌倒,仍必興起;惡人卻被禍患傾倒。 |
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
17 |
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
18 恐怕耶和華看見就不喜悅,將怒氣從仇敵身上轉過來。 |
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
19 |
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
20 因為,惡人終不得善報;惡人的燭 |
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
21 |
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
22 因為他們的災難必忽然而起。耶和華與君王所施行的毀滅,誰能知道呢? |
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
23 |
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
24 對惡人說「你是義人」的,這人百姓 |
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
25 但 |
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
26 應對正確 |
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
27 |
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
28 |
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
29 不可說:人怎樣待我,我也怎樣待他;我必照他所行的報復他。 |
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
30 |
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
31 看哪 |
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
32 我看見就留心思想;我看著就領了訓誨。 |
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
33 再睡片時,打盹片時,抱著手躺臥片時, |
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
34 你的貧窮就必如客旅 |
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |