創世記

第18章

1 耶和華在幔利平原[plains]那裏向亞伯拉罕顯現出來。那時正熱,亞伯拉罕坐在帳棚門口,

2 舉目觀看,見有三個人在對面站著。他一見,就從帳棚門口跑去迎接他們,屈身[bowed himself]在地,

3 說:「我主,我若在你眼前蒙恩,求你不要離開[thy]僕人往前去。

4 求你們[pray you]容我拿點水來,你們洗洗腳,在樹下歇息歇息。

5 我再拿一點餅來,你們可以加添心力,然後往前去。你們既到僕人這裏來,理當如此。」他們說:「就照你說的行吧。」

6 亞伯拉罕急忙進帳棚見撒拉,說:「你速速拿三細亞細麵調和在爐上[upon the hearth]作餅。」

7 亞伯拉罕又跑到牛群裏,牽了一隻又嫩又好的牛犢來,交給少年人[young man]少年人[young man]急忙預備好了。

8 亞伯拉罕又取了奶油和奶,並預備好的牛犢來,擺在他們面前,自己在樹下站在旁邊,他們就吃了。

9 他們問亞伯拉罕說:「你妻子撒拉在哪裏?」他說:「請看[Behold],在帳棚裏。」

10 三人中有一個說:「到明年這時候,我必要回到你這裏;你的妻子撒拉必生一個兒子。」撒拉在那人後邊的帳棚門口也聽見了這話。

11 亞伯拉罕和撒拉年紀老邁,撒拉的月經已斷絕了。

12 撒拉[Therefore]心裏暗笑,說:「我既已衰敗,我主也老邁,豈能有這喜事呢?」

13 耶和華對亞伯拉罕說:「撒拉為甚麼暗笑,說:『我既已年老,果真能生養嗎?』

14 耶和華豈有難成的事嗎?到了日期,明年這時候,我必回到你這裏,撒拉必生一個兒子。」

15 撒拉[for]害怕[Then]不承認,說:「我沒有笑。」那位說:「不然,你實在笑了。」

16 三人就從那裏起行,向所多瑪觀看,亞伯拉罕也與他們同行,要送他們一程。

17 耶和華說:「我所要作的事豈可瞞著亞伯拉罕呢?

18 亞伯拉罕必要成為強大的國;地上的列國都必因他得福。

19 我眷顧他,為要叫他吩咐他的眾子和他的眷屬遵守耶和華[LORD]的道,秉公行義,使耶和華[LORD]所應許亞伯拉罕的話都成就了。」

20 耶和華說:「所多瑪和蛾摩拉的罪惡甚重,聲聞於我。

21 我現在要下去,察看他們所行的,果然盡像那達到我耳中的聲音一樣嗎?若是不然,我也必知道。」

22 二人轉[faces]離開那裏,向所多瑪去;但亞伯拉罕仍舊站在耶和華面前。

23 亞伯拉罕近前來,說:「你要把義人與惡人一同剿滅[destroy the righteous with the wicked]嗎?

24 假若那城裏有五十個義人,你還剿滅那地方嗎?不為城裏這五十個義人饒恕其中的人嗎?

25 將義人與惡人同殺,將義人與惡人一樣看待,這斷不是你所行的;那全地的審判主[the Judge of all the earth]豈不行公義嗎?」

26 耶和華說:「我若在所多瑪城裏見有五十個義人,我就為他們的緣故饒恕那地方的眾人。」

27 亞伯拉罕說:「看哪[Behold]如今[now]我雖然是灰塵,還敢對主說話。

28 假若這五十個義人短了五個,你就因為短了五個毀滅全城嗎?」他說:「我在那裏若見有四十五個,也不毀滅那城。」

29 亞伯拉罕又對他說:「假若在那裏見有四十個怎麼樣呢?」他說:「為這四十個的緣故,我也不作這事。」

30 亞伯拉罕說:「求主不要動怒,容我說,假若在那裏見有三十個怎麼樣呢?」他說:「我在那裏若見有三十個,我也不作這事。」

31 亞伯拉罕說:「看哪[Behold]如今[now]我還敢對主說話,假若在那裏見有二十個怎麼樣呢?」他說:「為這二十個的緣故,我也不毀滅那城。」

32 亞伯拉罕說:「求主不要動怒,我再說這一次,假若在那裏見有十個呢?」他說:「為這十個的緣故,我也不毀滅那城。」

33 耶和華與亞伯拉罕說完了話就走了;亞伯拉罕也回到自己的地方去了。

Буття

Розділ 18

1 І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

3 та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

4 Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

9 І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.

10 І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“

13 І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?

14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.

15 А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“

16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

17 А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

18 Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

19 Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

20 І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

21 зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.

22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.

23 І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?

24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“

26 І промовив Господь: „Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду́ п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них“.

27 І відповів Авраам та й промовив: „Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох?“ І промовив Господь: „Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!“

29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: „Може сорок там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́ й ради сорока́!“

30 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́: „Може тридцять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́, коли й тридцять знайду́ там!“

31 І сказав Авраам: „Оце я осмі́лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю й ради двадцяти!“

32 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́ тільки ра́зу цього: Може хоч десять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не знищу й ради десятьох!“

33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

創世記

第18章

Буття

Розділ 18

1 耶和華在幔利平原[plains]那裏向亞伯拉罕顯現出來。那時正熱,亞伯拉罕坐在帳棚門口,

1 І явився до нього Господь між дубами Мамре́, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

2 舉目觀看,見有三個人在對面站著。他一見,就從帳棚門口跑去迎接他們,屈身[bowed himself]在地,

2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

3 說:「我主,我若在你眼前蒙恩,求你不要離開[thy]僕人往前去。

3 та й промовив: „Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свойо́го раба!

4 求你們[pray you]容我拿點水來,你們洗洗腳,在樹下歇息歇息。

4 Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

5 我再拿一點餅來,你們可以加添心力,然後往前去。你們既到僕人這裏來,理當如此。」他們說:「就照你說的行吧。」

5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому пі́дете, бо на те Ви йдете повз свойо́го раба“. І сказали вони: “Зроби так, як сказав“.

6 亞伯拉罕急忙進帳棚見撒拉,說:「你速速拿三細亞細麵調和在爐上[upon the hearth]作餅。」

6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: „Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси́, і зроби коржі“.

7 亞伯拉罕又跑到牛群裏,牽了一隻又嫩又好的牛犢來,交給少年人[young man]少年人[young man]急忙預備好了。

7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його пригото́вив.

8 亞伯拉罕又取了奶油和奶,並預備好的牛犢來,擺在他們面前,自己在樹下站在旁邊,他們就吃了。

8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

9 他們問亞伯拉罕說:「你妻子撒拉在哪裏?」他說:「請看[Behold],在帳棚裏。」

9 І сказали до нього: „Де Сарра, жінка твоя?“ А він відказав: „Ось у наметі“.

10 三人中有一個說:「到明年這時候,我必要回到你這裏;你的妻子撒拉必生一個兒子。」撒拉在那人後邊的帳棚門口也聽見了這話。

10 І сказав один з Них: „Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого ча́су. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...“ А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

11 亞伯拉罕和撒拉年紀老邁,撒拉的月經已斷絕了。

11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

12 撒拉[Therefore]心裏暗笑,說:「我既已衰敗,我主也老邁,豈能有這喜事呢?」

12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: „Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!“

13 耶和華對亞伯拉罕說:「撒拉為甚麼暗笑,說:『我既已年老,果真能生養嗎?』

13 І сказав Господь до Авраама: „Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зоста́рілась?

14 耶和華豈有難成的事嗎?到了日期,明年這時候,我必回到你這裏,撒拉必生一個兒子。」

14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина“.

15 撒拉[for]害怕[Then]不承認,說:「我沒有笑。」那位說:「不然,你實在笑了。」

15 А Сарра відріклася, говорячи: „Не сміялася я“, бо боялась. Але Він відказав: „Ні, — таки сміялася ти!“

16 三人就從那裏起行,向所多瑪觀看,亞伯拉罕也與他們同行,要送他們一程。

16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

17 耶和華說:「我所要作的事豈可瞞著亞伯拉罕呢?

17 А Господь сказав: „Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

18 亞伯拉罕必要成為強大的國;地上的列國都必因他得福。

18 Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

19 我眷顧他,為要叫他吩咐他的眾子和他的眷屬遵守耶和華[LORD]的道,秉公行義,使耶和華[LORD]所應許亞伯拉罕的話都成就了。」

19 Бо ви́брав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього“.

20 耶和華說:「所多瑪和蛾摩拉的罪惡甚重,聲聞於我。

20 І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

21 我現在要下去,察看他們所行的,果然盡像那達到我耳中的聲音一樣嗎?若是不然,我也必知道。」

21 зійду́ ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибіль, а як ні — то побачу“.

22 二人轉[faces]離開那裏,向所多瑪去;但亞伯拉罕仍舊站在耶和華面前。

22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стоя́в перед Господнім лицем.

23 亞伯拉罕近前來,說:「你要把義人與惡人一同剿滅[destroy the righteous with the wicked]嗎?

23 І Авраам підійшов та й промовив: „Чи погубиш також праведного з нечестивим?

24 假若那城裏有五十個義人,你還剿滅那地方嗎?不為城裏這五十個義人饒恕其中的人嗎?

24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

25 將義人與惡人同殺,將義人與惡人一樣看待,這斷不是你所行的;那全地的審判主[the Judge of all the earth]豈不行公義嗎?」

25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?“

26 耶和華說:「我若在所多瑪城裏見有五十個義人,我就為他們的緣故饒恕那地方的眾人。」

26 І промовив Господь: „Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду́ п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них“.

27 亞伯拉罕說:「看哪[Behold]如今[now]我雖然是灰塵,還敢對主說話。

27 І відповів Авраам та й промовив: „Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

28 假若這五十個義人短了五個,你就因為短了五個毀滅全城嗎?」他說:「我在那裏若見有四十五個,也不毀滅那城。」

28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох?“ І промовив Господь: „Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!“

29 亞伯拉罕又對他說:「假若在那裏見有四十個怎麼樣呢?」他說:「為這四十個的緣故,我也不作這事。」

29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: „Може сорок там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́ й ради сорока́!“

30 亞伯拉罕說:「求主不要動怒,容我說,假若在那裏見有三十個怎麼樣呢?」他說:「我在那裏若見有三十個,我也不作這事。」

30 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́: „Може тридцять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю́, коли й тридцять знайду́ там!“

31 亞伯拉罕說:「看哪[Behold]如今[now]我還敢對主說話,假若在那裏見有二十個怎麼樣呢?」他說:「為這二十個的緣故,我也不毀滅那城。」

31 І сказав Авраам: „Оце я осмі́лився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться?“ А Господь відказав: „Не зроблю й ради двадцяти!“

32 亞伯拉罕說:「求主不要動怒,我再說這一次,假若在那裏見有十個呢?」他說:「為這十個的緣故,我也不毀滅那城。」

32 І сказав Авраам: „Хай не гніває це мого Го́спода, і нехай я скажу́ тільки ра́зу цього: Може хоч десять там зна́йдеться?“ А Господь відказав: „Не знищу й ради десятьох!“

33 耶和華與亞伯拉罕說完了話就走了;亞伯拉罕也回到自己的地方去了。

33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.