創世記

第45章

1 約瑟在左右站著的人面前隱忍不住[could not refrain]他便喊叫[and he cried]說:「人都要離開我出去。」約瑟和弟兄相認的時候,並沒有人與他一同站著[stood no man with him]

2 他就放聲大哭,埃及人和法老家中的人都聽見了。

3 約瑟對他弟兄們說:「我是約瑟。我的父親還在嗎?」他弟兄不能回答,因為在他面前都驚惶。

4 約瑟又對他弟兄們說:「請你們近前來。」他們就近前來。他說:「我是你們的兄弟約瑟,就是你們所賣到埃及的。

5 現在,不要因為把我賣到這裏自憂自恨。這是神差我在你們以先來,為要保全生命。

6 現在這地的饑荒已經二年了,還有五年不能耕種,不能收成。

7 神差我在你們以先來,為要給你們存留後代[posterity]在世上,又要大施拯救,保全你們的生命。

8 這樣看來,差我到這裏來的不是你們,乃是神。他又使我如法老的父,作他全家的主,並埃及全地的宰相。

9 你們要趕緊上到我父親那裏。對他說:『你兒子約瑟這樣說:神使我作全埃及的主,請你下到我這裏來,不要耽延。

10 你和你的兒女[children]孫子,連牛群羊群,並一切所有的,都可以住在歌珊地,與我相近。

11 我要在那裏供養你;因為還有五年的饑荒,免得你和你的眷屬,並一切所有的,都貧乏[poverty]了。』

12 況且你們的眼和我兄弟便雅憫的眼都看見是我親口對你們說話。

13 你們也要將我在埃及一切的榮耀和你們所看見的事都告訴我父親,又要趕緊的將我父親搬到我這裏來。」

14 於是約瑟伏在他兄弟便雅憫的頸項上哭,便雅憫也在他的頸項上哭。

15 他又與眾弟兄親嘴,抱著他們哭,隨後他弟兄就和他說話。

16 這風聲傳到法老的宮裏,說:「約瑟的弟兄們來了。」法老和他的臣僕都很喜歡。

17 法老對約瑟說:「你[Say unto]你的弟兄們說:『你們要這樣行:把馱子抬在牲口上,起身往迦南地去;

18 將你們的父親和你們的眷屬都搬到我這裏來,我要把埃及地的美物賜給你們,你們也要吃這地肥美的出產。

19 現在我吩咐你們要這樣行:從埃及地帶著貨車[wagons]去,把你們的孩子和妻子,並你們的父親都搬來。

20 你們眼中不要愛惜你們的家具,因為埃及全地的美物都是你們的。』」

21 以色列人[children of Israel]就如此行。約瑟照著法老的吩咐給他們貨車[wagons]和路上用的食物,

22 又給他們各人一套衣服;唯獨給便雅憫三百[pieces]銀子,五套衣服。

23 送給他父親公驢十匹,馱著埃及的美物,母驢十匹,馱著糧穀[corn]與餅和食物[meat],為他父親路上用。

24 於是約瑟打發他弟兄們回去,又對他們說:「你們不要在路上相爭。」

25 他們從埃及上去,來到迦南地、他們的父親雅各那裏,

26 告訴他說:「約瑟還在,並且作埃及全地的宰相。」雅各心裏發昏[fainted],因為不信他們。

27 他們便將約瑟對他們說的一切話都告訴了他。他們父親雅各又看見約瑟打發來接他的貨車[wagons]心靈[spirit]就甦醒了。

28 以色列說:「夠了[enough];我的兒子約瑟還在。趁我未死以先,我要去見他一面。」

Буття

Розділ 45

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

創世記

第45章

Буття

Розділ 45

1 約瑟在左右站著的人面前隱忍不住[could not refrain]他便喊叫[and he cried]說:「人都要離開我出去。」約瑟和弟兄相認的時候,並沒有人與他一同站著[stood no man with him]

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 他就放聲大哭,埃及人和法老家中的人都聽見了。

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 約瑟對他弟兄們說:「我是約瑟。我的父親還在嗎?」他弟兄不能回答,因為在他面前都驚惶。

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 約瑟又對他弟兄們說:「請你們近前來。」他們就近前來。他說:「我是你們的兄弟約瑟,就是你們所賣到埃及的。

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 現在,不要因為把我賣到這裏自憂自恨。這是神差我在你們以先來,為要保全生命。

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 現在這地的饑荒已經二年了,還有五年不能耕種,不能收成。

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 神差我在你們以先來,為要給你們存留後代[posterity]在世上,又要大施拯救,保全你們的生命。

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 這樣看來,差我到這裏來的不是你們,乃是神。他又使我如法老的父,作他全家的主,並埃及全地的宰相。

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 你們要趕緊上到我父親那裏。對他說:『你兒子約瑟這樣說:神使我作全埃及的主,請你下到我這裏來,不要耽延。

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 你和你的兒女[children]孫子,連牛群羊群,並一切所有的,都可以住在歌珊地,與我相近。

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 我要在那裏供養你;因為還有五年的饑荒,免得你和你的眷屬,並一切所有的,都貧乏[poverty]了。』

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 況且你們的眼和我兄弟便雅憫的眼都看見是我親口對你們說話。

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 你們也要將我在埃及一切的榮耀和你們所看見的事都告訴我父親,又要趕緊的將我父親搬到我這裏來。」

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 於是約瑟伏在他兄弟便雅憫的頸項上哭,便雅憫也在他的頸項上哭。

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 他又與眾弟兄親嘴,抱著他們哭,隨後他弟兄就和他說話。

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 這風聲傳到法老的宮裏,說:「約瑟的弟兄們來了。」法老和他的臣僕都很喜歡。

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 法老對約瑟說:「你[Say unto]你的弟兄們說:『你們要這樣行:把馱子抬在牲口上,起身往迦南地去;

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 將你們的父親和你們的眷屬都搬到我這裏來,我要把埃及地的美物賜給你們,你們也要吃這地肥美的出產。

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 現在我吩咐你們要這樣行:從埃及地帶著貨車[wagons]去,把你們的孩子和妻子,並你們的父親都搬來。

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 你們眼中不要愛惜你們的家具,因為埃及全地的美物都是你們的。』」

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 以色列人[children of Israel]就如此行。約瑟照著法老的吩咐給他們貨車[wagons]和路上用的食物,

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 又給他們各人一套衣服;唯獨給便雅憫三百[pieces]銀子,五套衣服。

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 送給他父親公驢十匹,馱著埃及的美物,母驢十匹,馱著糧穀[corn]與餅和食物[meat],為他父親路上用。

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 於是約瑟打發他弟兄們回去,又對他們說:「你們不要在路上相爭。」

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 他們從埃及上去,來到迦南地、他們的父親雅各那裏,

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 告訴他說:「約瑟還在,並且作埃及全地的宰相。」雅各心裏發昏[fainted],因為不信他們。

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 他們便將約瑟對他們說的一切話都告訴了他。他們父親雅各又看見約瑟打發來接他的貨車[wagons]心靈[spirit]就甦醒了。

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 以色列說:「夠了[enough];我的兒子約瑟還在。趁我未死以先,我要去見他一面。」

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“