| Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 23 | 
| 1 Hiob | 
| 2 Meine Rede | 
| 3 Ach, daß ich wüßte, wie | 
| 4 und | 
| 5 und erfahren | 
| 6 Will er | 
| 7 sondern lege | 
| 8 Aber gehe | 
| 9 Ist | 
| 10 Er aber kennet meinen Weg | 
| 11 Denn ich setze | 
| 12 und | 
| 13 Er ist | 
| 14 Und wenn er mir gleich vergilt | 
| 15 Darum erschrecke ich | 
| 16 GOtt | 
| 17 Denn die Finsternis | 
| ЙовРозділ 23 | 
| 1  | 
| 2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. | 
| 3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! | 
| 4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — | 
| 5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. | 
| 6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! | 
| 7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. | 
| 8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, | 
| 9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. | 
| 10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! | 
| 11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. | 
| 12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. | 
| 13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: | 
| 14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! | 
| 15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. | 
| 16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, | 
| 17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! | 
| Das Buch Hiob (Ijob)Kapitel 23 | ЙовРозділ 23 | 
| 1 Hiob | 1  | 
| 2 Meine Rede | 2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої. | 
| 3 Ach, daß ich wüßte, wie | 3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння! | 
| 4 und | 4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, — | 
| 5 und erfahren | 5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені. | 
| 6 Will er | 6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене! | 
| 7 sondern lege | 7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді. | 
| 8 Aber gehe | 8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу, | 
| 9 Ist | 9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю. | 
| 10 Er aber kennet meinen Weg | 10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду! | 
| 11 Denn ich setze | 11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив. | 
| 12 und | 12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його. | 
| 13 Er ist | 13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить: | 
| 14 Und wenn er mir gleich vergilt | 14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це! | 
| 15 Darum erschrecke ich | 15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його. | 
| 16 GOtt | 16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в, | 
| 17 Denn die Finsternis | 17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |