| JobChapter 10 | 
| 1 My soul | 
| 2 I will say | 
| 3 Is it good | 
| 4 Have you eyes | 
| 5 Are your days | 
| 6 That you enquire | 
| 7 You know | 
| 8 Your hands | 
| 9 Remember, | 
| 10 Have you not poured | 
| 11 You have clothed | 
| 12 You have granted | 
| 13 And these | 
| 14 If | 
| 15 If | 
| 16 For it increases. | 
| 17 You renew | 
| 18 Why | 
| 19 I should have been | 
| 20 Are not my days | 
| 21 Before | 
| 22 A land | 
| ЙовРозділ 10 | 
| 1  | 
| 2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю? | 
| 3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш? | 
| 4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну? | 
| 5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа, | 
| 6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій, | 
| 7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки? | 
| 8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене. | 
| 9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш. | 
| 10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир? | 
| 11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил. | 
| 12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа. | 
| 13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе: | 
| 14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш. | 
| 15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм! | 
| 16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся: | 
| 17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш. | 
| 18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б, | 
| 19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу. | 
| 20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи, | 
| 21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні, | 
| 22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“. | 
| JobChapter 10 | ЙовРозділ 10 | 
| 1 My soul | 1  | 
| 2 I will say | 2 Скажу Богові я: Не осу́джуй мене́! Повідо́м же мене, чого став Ти зо мною на прю? | 
| 3 Is it good | 3 Чи це добре Тобі, що Ти гно́биш мене́, що пого́рджуєш тво́ривом рук Своїх, а раду безбожних осві́тлюєш? | 
| 4 Have you eyes | 4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить люди́на люди́ну? | 
| 5 Are your days | 5 Хіба Твої дні — як дні лю́дські, чи лі́та Твої — як дні мужа, | 
| 6 That you enquire | 6 що шукаєш провини моєї й виві́дуєш гріх мій, | 
| 7 You know | 7 хоч ві́даєш Ти, що я не беззако́нник, та нема, хто б мене врятува́в від Твоєї руки? | 
| 8 Your hands | 8 Твої руки створили мене і вчинили мене́, потім Ти обернувся — і гу́биш мене. | 
| 9 Remember, | 9 Пам'ятай, що мов глину мене оброби́в Ти, — і в порох мене оберта́єш. | 
| 10 Have you not poured | 10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згусти́в Ти мене, мов на сир? | 
| 11 You have clothed | 11 Ти шкірою й тілом мене зодяга́єш, і сплів Ти мене із костей та із жил. | 
| 12 You have granted | 12 Життя й милість пода́в Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа. | 
| 13 And these | 13 А оце заховав Ти у серці Своє́му, — я знаю, що є воно в Тебе: | 
| 14 If | 14 якщо я грішу́, Ти мене стереже́ш, та з провини моєї мене не очи́щуєш. | 
| 15 If | 15 Якщо я провиню́ся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підня́ти свою голову, си́тий стидо́м та напо́єний горем своїм! | 
| 16 For it increases. | 16 А коли піднесе́ться вона,то Ти ловиш мене, як той лев, і зно́ву предивно зо мною пово́дишся: | 
| 17 You renew | 17 поно́влюєш свідків Своїх проти мене, помно́жуєш гнів Свій на мене, ві́йсько за ві́йськом на мене Ти шлеш. | 
| 18 Why | 18 І на́що з утро́би Ти вивів мене? Я був би помер, — і жодні́сіньке око мене не побачило б, | 
| 19 I should have been | 19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гро́бу. | 
| 20 Are not my days | 20 Отож, дні мої нечисле́нні, — перестань же, й від мене вступи́сь, і нехай не турбу́юся я бодай тро́хи, | 
| 21 Before | 21 поки я не піду́ — й не верну́ся! — до кра́ю темно́ти та смертної тіні, | 
| 22 A land | 22 до те́много кра́ю, як мо́рок, до тьмя́ного краю, в якому поря́дків нема, і де світло, як те́мрява“. |