| JobChapter 6 | 
| 1 But Job | 
| 2 Oh | 
| 3 For now | 
| 4 For the arrows | 
| 5 Does the wild | 
| 6 Can that which is unsavory | 
| 7 The things that my soul | 
| 8 Oh that I might have | 
| 9 Even that it would please | 
| 10 Then should I yet | 
| 11 What | 
| 12 Is my strength | 
| 13 Is not my help | 
| 14 To him that is afflicted | 
| 15 My brothers | 
| 16 Which are blackish | 
| 17 What time | 
| 18 The paths | 
| 19 The troops | 
| 20 They were confounded | 
| 21 For now | 
| 22 Did I say, | 
| 23 Or, Deliver | 
| 24 Teach | 
| 25 How | 
| 26 Do you imagine | 
| 27 Yes, | 
| 28 Now | 
| 29 Return, | 
| 30 Is there iniquity | 
| ЙовРозділ 6 | 
| 1  | 
| 2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі, | 
| 3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть! | 
| 4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не... | 
| 5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні? | 
| 6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́? | 
| 7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі. | 
| 8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог! | 
| 9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, — | 
| 10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого! | 
| 11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це? | 
| 12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́? | 
| 13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене? | 
| 14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього. | 
| 15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони, | 
| 16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг. | 
| 17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́. | 
| 18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають. | 
| 19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них. | 
| 20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились. | 
| 21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались! | 
| 22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене, | 
| 23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“ | 
| 24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені. | 
| 25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас? | 
| 26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного, | 
| 27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого! | 
| 28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди. | 
| 29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда! | 
| 30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя? | 
| JobChapter 6 | ЙовРозділ 6 | 
| 1 But Job | 1  | 
| 2 Oh | 2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі, | 
| 3 For now | 3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть! | 
| 4 For the arrows | 4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не... | 
| 5 Does the wild | 5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні? | 
| 6 Can that which is unsavory | 6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́? | 
| 7 The things that my soul | 7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі. | 
| 8 Oh that I might have | 8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог! | 
| 9 Even that it would please | 9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, — | 
| 10 Then should I yet | 10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого! | 
| 11 What | 11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це? | 
| 12 Is my strength | 12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́? | 
| 13 Is not my help | 13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене? | 
| 14 To him that is afflicted | 14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього. | 
| 15 My brothers | 15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони, | 
| 16 Which are blackish | 16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг. | 
| 17 What time | 17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́. | 
| 18 The paths | 18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають. | 
| 19 The troops | 19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них. | 
| 20 They were confounded | 20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились. | 
| 21 For now | 21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались! | 
| 22 Did I say, | 22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене, | 
| 23 Or, Deliver | 23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“ | 
| 24 Teach | 24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені. | 
| 25 How | 25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас? | 
| 26 Do you imagine | 26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного, | 
| 27 Yes, | 27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого! | 
| 28 Now | 28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди. | 
| 29 Return, | 29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда! | 
| 30 Is there iniquity | 30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя? |