CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 9

1 NOW Saul was still filled with anger and with threats of murder against the disciples of our LORD,

2 And he asked the high priests to give him letters to the synagogues at Damascus, that if he should find anyone, men or women, following this faith, he might bring them bound to Jerusalem.

3 And as he journeyed, he came near Damascus: and suddenly a light from the sky shone round about him;

4 And he fell to the ground, and heard a voice saying to him, Saul, Saul, why do you persecute me? You make it hard for yourself by kicking against the pricks.

5 Saul answered and said, Who are you my LORD? and our LORD said, I am Jesus of Nazareth whom you persecute:

6 * And he, trembling and astonished, said, LORD, what will you have me to do? And the LORD said to him, Arise and go into the city, and there you will be told what you must do.

7 And the men who journeyed with him stood speechless, hearing only a voice, but seeing no man.

8 And Saul arose from the ground, but he could not see even though his eyes were open; and they led him by the hand and brought him into Damascus.

9 And he was unable to see for three days during which he neither ate nor drank.

10 Now there was in Damascus a disciple named An-a-ni'as, and the LORD said to him in a vision, An-a-ni'as. And he said, Behold, I am here, my LORD.

11 And our LORD said to him, Arise, and go into the street which is called Straight and enquire at the house of Judas for Saul of the city of Tarsus: for behold, he is praying,

12 And he has seen in a vision a man named An-a-ni'as coming in and laying his hand on him to restore his sight.

13 Then An-a-ni'as said, My LORD, I have heard from many concerning this man, how much misery he has brought to your saints in Jerusalem.

14 And behold here also he has authority from the high priests to bind all who call on your name.

15 But the LORD said to him, Arise and go: he is the agent whom I have chosen for myself to carry my name to the Gentiles and kings, and the children of Israel:

16 For I will show him how great things he must suffer for my name's sake.

17 Then An-a-ni'as went to him at the house, and laying his hands on him, said, Saul, my brother, our LORD Jesus, who appeared to you on the way when you were coming, has sent me that you may receive your sight and be filled with the Holy Spirit.

18 And in that hour, there fell from his eyes something like scales; and his eyesight was restored; and he arose and was baptized.

19 And when he had received food, he was strengthened, and he remained several days with the disciples in Damascus.

20 From that time on, he preached in the Jewish synagogues concerning Jesus, that he is the Son of God.

21 But all those who heard him were amazed and said: Is this not he who persecuted those who called on this name in Jerusalem and behold, he was sent here for that very purpose that he might bring them bound to the high priests?

22 But Saul became more powerful and he made the Jews who dwelt in Damascus tremble when he proved that Jesus is the Christ.

23 After he had been there many days, the Jews plotted against him to kill him.

24 But their conspiracy was made known to Saul, how they watched the gates of the city day and night to kill him.

25 Then the disciples placed him in a basket and let him down over the wall during the night.

26 Then Saul went to Jerusalem, and wanted to join the disciples, but they were all afraid of him, and could not believe that he was a convert.

27 But Bar'na-bas took him and brought him to the apostles, and told them how he had seen the LORD on the way, and how he had spoken to him, and how in Damascus he had spoken openly in the name of Jesus.

28 So he went in and out with them at Jerusalem.

29 And he spoke openly in the name of Jesus, and debated with the Jews who understood Greek: but they wanted to kill him.

30 And when the brethren knew it, they brought him by night to Cµs-a-re'a, and from thence they sent him to Tarsus.

31 Then the church throughout Judµa and Galilee and Samaria was at peace, and strengthened itself and developed obedience and reverence to God, and by the consola- tion of the Holy Spirit, it increased in numbers.

32 And it came to pass, while Simon Peter traveled to various cities, he came down also to the saints who dwelt at the city o· Lyd'da.

33 And there he found a man named ¦ æneas, who had been paralyzed and had lain in bed eight years.

34 And Simon Peter said to him, ¦ æne-as, Jesus Christ heals you: Arise, and make your bed. And he arose immediately.

35 And all who dwelt at Lyd'da and Sharon saw him and turned to God.

36 Now there was in the city of Joppa a woman disciple called Tab'i-tha, which means gazelle and interpreted Dorcas; she was rich in good works and in charitable acts.

37 And it came to pass in those days, that she was sick, and died: they bathed her, and laid her in an upper room.

38 And the disciples heard that Simon Peter was in the city of Lyd'da, which is beside Joppa; they sent to him two men, desiring him to come to them without delay.

39 Then Simon Peter arose and went with them. And when he had arrived, they took him to the upper room where all the widows were gathered around her weeping and they showed him shirts and cloaks which Tab'itha had given them when she was alive.

40 But Simon Peter put all the people out and knelt down and prayed; then he turned to the body and said, Tab'i-tha, arise. And she opened her eyes, and when she saw Simon Peter, she sat up.

41 And he gave her his hand, and lifted her up; then he called the saints and widows and presented her to them alive.

42 And this was known throughout the city and many believed in our LORD.

43 Peter remained in Joppa many days, staying at the house of Simon Bur-sa'ya, the tanner.

Дiї

Розділ 9

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.

Acts

Chapter 9

Дiї

Розділ 9

1 NOW Saul was still filled with anger and with threats of murder against the disciples of our LORD,

1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 And he asked the high priests to give him letters to the synagogues at Damascus, that if he should find anyone, men or women, following this faith, he might bring them bound to Jerusalem.

2 попросив від нього листи́ у Дама́ск синагогам, щоб, коли зна́йде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й приве́сти до Єрусалиму.

3 And as he journeyed, he came near Damascus: and suddenly a light from the sky shone round about him;

3 А коли він ішов й наближа́вся до Дамаску, то ось нагло ося́яло світло із неба його,

4 And he fell to the ground, and heard a voice saying to him, Saul, Saul, why do you persecute me? You make it hard for yourself by kicking against the pricks.

4 а він повали́вся на землю, і голос почув, що йому говорив: „Са́вле, Са́вле, — чому́ ти Мене переслідуєш?“

5 Saul answered and said, Who are you my LORD? and our LORD said, I am Jesus of Nazareth whom you persecute:

5 А він запитав: „Хто Ти, Пане?“ А Той: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!“

6 * And he, trembling and astonished, said, LORD, what will you have me to do? And the LORD said to him, Arise and go into the city, and there you will be told what you must do.

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: „Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?“ А до нього Господь: „Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що́ маєш робити!“

7 And the men who journeyed with him stood speechless, hearing only a voice, but seeing no man.

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та ніко́го не бачили.

8 And Saul arose from the ground, but he could not see even though his eyes were open; and they led him by the hand and brought him into Damascus.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплю́щені мав, ніко́го не бачив... І за руку його повели́ й привели́ до Дамаску.

9 And he was unable to see for three days during which he neither ate nor drank.

9 І три дні невидю́щий він був, і не їв, і не пив.

10 Now there was in Damascus a disciple named An-a-ni'as, and the LORD said to him in a vision, An-a-ni'as. And he said, Behold, I am here, my LORD.

10 А в Дама́ску був учень один, на йме́ння Ана́ній. І Господь у видінні промовив до нього: „ Ана́нію!“ А він відказав: „Ось я, Господи!“

11 And our LORD said to him, Arise, and go into the street which is called Straight and enquire at the house of Judas for Saul of the city of Tarsus: for behold, he is praying,

11 Господь же до нього: „Устань, і піди на вулицю, що Про́стою зветься, і пошукай в домі Юдовім Са́вла на йме́ння, тарся́нина, ось бо він мо́литься,

12 And he has seen in a vision a man named An-a-ni'as coming in and laying his hand on him to restore his sight.

12 і мужа в видінні він бачив, на йме́ння Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видю́щий“.

13 Then An-a-ni'as said, My LORD, I have heard from many concerning this man, how much misery he has brought to your saints in Jerusalem.

13 Відповів же Ана́ній: „Чув я, Господи, від багатьох про цього́ чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 And behold here also he has authority from the high priests to bind all who call on your name.

14 І тут має вла́ду від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кли́че Ім'я́ Твоє“.

15 But the LORD said to him, Arise and go: he is the agent whom I have chosen for myself to carry my name to the Gentiles and kings, and the children of Israel:

15 І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.

16 For I will show him how great things he must suffer for my name's sake.

16 Бо Я покажу́ йому, скільки має він витерпіти за Ім'я́ Моє“.

17 Then An-a-ni'as went to him at the house, and laying his hands on him, said, Saul, my brother, our LORD Jesus, who appeared to you on the way when you were coming, has sent me that you may receive your sight and be filled with the Holy Spirit.

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: „Са́вле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видю́щий, і напо́внився Духа Святого!“

18 And in that hour, there fell from his eyes something like scales; and his eyesight was restored; and he arose and was baptized.

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска́, і зараз видю́щий він став... І, вставши, охристився,

19 And when he had received food, he was strengthened, and he remained several days with the disciples in Damascus.

19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 From that time on, he preached in the Jewish synagogues concerning Jesus, that he is the Son of God.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син,

21 But all those who heard him were amazed and said: Is this not he who persecuted those who called on this name in Jerusalem and behold, he was sent here for that very purpose that he might bring them bound to the high priests?

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: „Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визна́вців оцього Ім'я́, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й приве́сти до первосвящеників?“

22 But Saul became more powerful and he made the Jews who dwelt in Damascus tremble when he proved that Jesus is the Christ.

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удово́днюючи, що Той — то Христос.

23 After he had been there many days, the Jews plotted against him to kill him.

23 А як ча́су минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 But their conspiracy was made known to Saul, how they watched the gates of the city day and night to kill him.

24 та Са́влові стала відо́ма їхня змова. А вони день і ніч чатува́ли в воро́тях, щоб убити його.

25 Then the disciples placed him in a basket and let him down over the wall during the night.

25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші́.

26 Then Saul went to Jerusalem, and wanted to join the disciples, but they were all afraid of him, and could not believe that he was a convert.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкува́вся пристати до учнів, та його всі ляка́лися, не вірячи, що він учень.

27 But Bar'na-bas took him and brought him to the apostles, and told them how he had seen the LORD on the way, and how he had spoken to him, and how in Damascus he had spoken openly in the name of Jesus.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апо́столів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміли́во навчав у Дамаску в Ісусове Йме́ння.

28 So he went in and out with them at Jerusalem.

28 І він із ними входив і вихо́див до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я́ Господа.

29 And he spoke openly in the name of Jesus, and debated with the Jews who understood Greek: but they wanted to kill him.

29 Він також розмовляв й сперечався з огре́ченими, а вони намагалися вбити його.

30 And when the brethren knew it, they brought him by night to Cµs-a-re'a, and from thence they sent him to Tarsus.

30 Тому браття, довідавшися, відвели́ його до Кесарі́ї, і до Та́рсу його відіслали.

31 Then the church throughout Judµa and Galilee and Samaria was at peace, and strengthened itself and developed obedience and reverence to God, and by the consola- tion of the Holy Spirit, it increased in numbers.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарі́ї мала мир, будуючись і ходячи в стра́сі Господньому, і сповня́лася втіхою Духа Святого.

32 And it came to pass, while Simon Peter traveled to various cities, he came down also to the saints who dwelt at the city o· Lyd'da.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що ме́шкали в Лі́дді.

33 And there he found a man named ¦ æneas, who had been paralyzed and had lain in bed eight years.

33 Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.

34 And Simon Peter said to him, ¦ æne-as, Jesus Christ heals you: Arise, and make your bed. And he arose immediately.

34 І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.

35 And all who dwelt at Lyd'da and Sharon saw him and turned to God.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лі́дді й Саро́ні, які навернулися до Господа.

36 Now there was in the city of Joppa a woman disciple called Tab'i-tha, which means gazelle and interpreted Dorcas; she was rich in good works and in charitable acts.

36 А в Йоппі́ї була одна у́чениця, на ймення Таві́та, що в перекладі Са́рною зветься. Вона повна була добрих вчинків та ми́лостині, що чинила.

37 And it came to pass in those days, that she was sick, and died: they bathed her, and laid her in an upper room.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й покла́ли в го́рниці.

38 And the disciples heard that Simon Peter was in the city of Lyd'da, which is beside Joppa; they sent to him two men, desiring him to come to them without delay.

38 А що Лі́дда лежить недалеко Йоппі́ї, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох му́жів, що благали: „Не гайся прибути до нас!“

39 Then Simon Peter arose and went with them. And when he had arrived, they took him to the upper room where all the widows were gathered around her weeping and they showed him shirts and cloaks which Tab'itha had given them when she was alive.

39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в го́рницю. І обступили його всі вдови́ці, плачучи та показуючи йому су́кні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була́.

40 But Simon Peter put all the people out and knelt down and prayed; then he turned to the body and said, Tab'i-tha, arise. And she opened her eyes, and when she saw Simon Peter, she sat up.

40 Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.

41 And he gave her his hand, and lifted her up; then he called the saints and widows and presented her to them alive.

41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 And this was known throughout the city and many believed in our LORD.

42 А це стало відо́ме по ці́лій Йоппі́ї, і багато-хто в Господа ввірували.

43 Peter remained in Joppa many days, staying at the house of Simon Bur-sa'ya, the tanner.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппі́ї, в одно́го гарбарника Си́мона.