JohnChapter 18 |
|
1 JESUS said these things and went out with his disciples across the brook Kidron, to a place where there was a garden, where he and his disciples entered. |
|
2 Judas the traitor also knew that place; because Jesus and his disciples frequently gathered there. |
|
3 Judas, therefore, took a company of soldiers, and also guards from the high priests and the Pharisees, and he came there with torches and lamps and weapons. |
|
4 Jesus, knowing everything that was to happen, went out and said to them. Whom do you want? |
|
5 They said to him, Jesus the Nazarene. Jesus said to them, I am he. Judas the traitor was also standing with them. |
|
6 When Jesus said to them, I am he, they drew back and fell to the ground. |
|
7 Jesus again asked them, Whom do you want? They said, Jesus the Nazarene. |
|
8 Jesus said to them, I have told you that I am he; if then you want me, let these men go away; |
|
9 That the word which he said might be fulfilled, Of those whom you gave me, I have lost not even one. |
|
10 But Simon Peter had a sword, and he drew it and struck the high priest's servant, and cut off his right ear. The servant's name was Malech. |
|
11 And Jesus said to Peter, Put the sword into its sheath; shall I not drink the cup which my Father has given me? |
|
12 Then the soldiers and the captains, and the Jewish guards seized Jesus and bound him, |
|
13 And they brought him first to Annas, because he was the father-in-law of Caiaphas, who was the high priest of that year. |
|
14 Caiaphas was the one who had counselled the Jews, that it was better for one man to die instead of the people. |
|
15 Simon Peter and one of the other disciples followed Jesus. The high priest knew that disciple, so he entered with Jesus into the courtyard. |
|
16 But Simon stood outside near the door. Then the other disciple, whom the high priest knew, went out and told the portress, and brought in Simon. |
|
17 The young portress then said to Simon, Why, are you also one of the disciples of this man? He said to her, No. |
|
18 And the servants and guards were standing and making a fire, to warm themselves because it was cold; Simon also stood with them and warmed himself. |
|
19 The high priest then questioned Jesus concerning his disciples and concerning his teaching. |
|
20 Jesus said to him, I have spoken openly to the people, and I have always taught in the synagogue and in the temple, where all Jews assemble; and I have spoken nothing secretly. |
|
21 Why do you ask me? ask those who heard what I have spoken to them; behold, they know everything which I said. |
|
22 And as he said these things, one of the guards who stood by, struck Jesus on his cheek, and said to him, Is this how you answer the high priest? |
|
23 Jesus answered and said to him, If I have spoken any evil, testify to the evil; but if it is good, why did you strike me? |
|
24 Annas then sent Jesus bound to Caiaphas the high priest. |
|
25 Now Simon Peter was standing and warming himself. They said to him, Why, are you also one of his disciples? He denied and said, I am not. |
|
26 Then one of the servants of the high priest, a kinsman of him whose ear Simon had cut off, Did I not see you with him in the garden? |
|
27 Simon again denied; and at that very hour the cock crew. |
|
28 Then they brought Jesus from Caiaphas to the praetorium; and it was morning; and they did not enter into the praetorium, so that they may not be defiled before they ate the passover. |
|
29 Pilate then went outside where they were, and said to them, What accusation do you have against this man? |
|
30 They answered and said to him, If he were not an evil-doer, we would not have delivered him up also to you. |
|
31 Then said Pilate to them, Take him yourselves, and judge him according to your own law. The Jews said to him, We have no power to kill a man; |
|
32 So that the word which Jesus had said might be fulfilled, when he signified by what kind of death he was to die. |
|
33 Pilate then entered into the praetorium, and called Jesus and said to him. Are you the King of the Jews? |
|
34 Jesus said to him, Do you say this of yourself, or have others told it to you concerning me? |
|
35 Pilate said to him, Why, am I a Jew? Your own people and the high priests have delivered you to me; what have you done? |
|
36 Jesus said to him, My kingdom is not of this world; if my kingdom were of this world, my servants would have fought so that I should not be delivered to the Jews; but now my kingdom is not from here. |
|
37 Pilate said to him, Then are you a king? Jesus said to him, You say that I am a king.* For this I was born, and for this very thing I came to the world, that I may bear witness concerning the truth. Whoever is of the truth will hear my voice. |
|
38 Pilate said to him, What is this truth? And as he said this, he went out again to the Jews, and said to them, I am unable to find even one cause against him. |
|
39 You have a custom that I should release to you one at the passover; do you wish, therefore, that I release to you this ôking of the Jewsö? |
|
40 They all cried out saying, Not him, but Bar-Abbas. Now this Bar-Abbas was a bandit. |
Вiд IванаРозділ 18 |
|
1 |
|
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
|
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
|
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
|
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
|
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
|
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
|
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
|
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
|
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
|
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
|
12 |
|
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
|
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
|
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
|
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
|
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
|
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
|
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
|
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
|
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
|
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
|
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
|
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
|
25 |
|
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
|
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
|
28 |
|
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
|
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
|
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
|
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
|
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
|
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
|
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
|
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
|
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
|
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
|
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
|
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |
JohnChapter 18 |
Вiд IванаРозділ 18 |
|
1 JESUS said these things and went out with his disciples across the brook Kidron, to a place where there was a garden, where he and his disciples entered. |
1 |
|
2 Judas the traitor also knew that place; because Jesus and his disciples frequently gathered there. |
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
|
3 Judas, therefore, took a company of soldiers, and also guards from the high priests and the Pharisees, and he came there with torches and lamps and weapons. |
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
|
4 Jesus, knowing everything that was to happen, went out and said to them. Whom do you want? |
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
|
5 They said to him, Jesus the Nazarene. Jesus said to them, I am he. Judas the traitor was also standing with them. |
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
|
6 When Jesus said to them, I am he, they drew back and fell to the ground. |
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
|
7 Jesus again asked them, Whom do you want? They said, Jesus the Nazarene. |
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
|
8 Jesus said to them, I have told you that I am he; if then you want me, let these men go away; |
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
|
9 That the word which he said might be fulfilled, Of those whom you gave me, I have lost not even one. |
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
|
10 But Simon Peter had a sword, and he drew it and struck the high priest's servant, and cut off his right ear. The servant's name was Malech. |
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
|
11 And Jesus said to Peter, Put the sword into its sheath; shall I not drink the cup which my Father has given me? |
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
|
12 Then the soldiers and the captains, and the Jewish guards seized Jesus and bound him, |
12 |
|
13 And they brought him first to Annas, because he was the father-in-law of Caiaphas, who was the high priest of that year. |
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
|
14 Caiaphas was the one who had counselled the Jews, that it was better for one man to die instead of the people. |
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
|
15 Simon Peter and one of the other disciples followed Jesus. The high priest knew that disciple, so he entered with Jesus into the courtyard. |
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
|
16 But Simon stood outside near the door. Then the other disciple, whom the high priest knew, went out and told the portress, and brought in Simon. |
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
|
17 The young portress then said to Simon, Why, are you also one of the disciples of this man? He said to her, No. |
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
|
18 And the servants and guards were standing and making a fire, to warm themselves because it was cold; Simon also stood with them and warmed himself. |
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
|
19 The high priest then questioned Jesus concerning his disciples and concerning his teaching. |
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
|
20 Jesus said to him, I have spoken openly to the people, and I have always taught in the synagogue and in the temple, where all Jews assemble; and I have spoken nothing secretly. |
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
|
21 Why do you ask me? ask those who heard what I have spoken to them; behold, they know everything which I said. |
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
|
22 And as he said these things, one of the guards who stood by, struck Jesus on his cheek, and said to him, Is this how you answer the high priest? |
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
|
23 Jesus answered and said to him, If I have spoken any evil, testify to the evil; but if it is good, why did you strike me? |
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
|
24 Annas then sent Jesus bound to Caiaphas the high priest. |
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
|
25 Now Simon Peter was standing and warming himself. They said to him, Why, are you also one of his disciples? He denied and said, I am not. |
25 |
|
26 Then one of the servants of the high priest, a kinsman of him whose ear Simon had cut off, Did I not see you with him in the garden? |
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
|
27 Simon again denied; and at that very hour the cock crew. |
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
|
28 Then they brought Jesus from Caiaphas to the praetorium; and it was morning; and they did not enter into the praetorium, so that they may not be defiled before they ate the passover. |
28 |
|
29 Pilate then went outside where they were, and said to them, What accusation do you have against this man? |
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
|
30 They answered and said to him, If he were not an evil-doer, we would not have delivered him up also to you. |
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
|
31 Then said Pilate to them, Take him yourselves, and judge him according to your own law. The Jews said to him, We have no power to kill a man; |
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
|
32 So that the word which Jesus had said might be fulfilled, when he signified by what kind of death he was to die. |
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
|
33 Pilate then entered into the praetorium, and called Jesus and said to him. Are you the King of the Jews? |
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
|
34 Jesus said to him, Do you say this of yourself, or have others told it to you concerning me? |
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
|
35 Pilate said to him, Why, am I a Jew? Your own people and the high priests have delivered you to me; what have you done? |
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
|
36 Jesus said to him, My kingdom is not of this world; if my kingdom were of this world, my servants would have fought so that I should not be delivered to the Jews; but now my kingdom is not from here. |
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
|
37 Pilate said to him, Then are you a king? Jesus said to him, You say that I am a king.* For this I was born, and for this very thing I came to the world, that I may bear witness concerning the truth. Whoever is of the truth will hear my voice. |
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
|
38 Pilate said to him, What is this truth? And as he said this, he went out again to the Jews, and said to them, I am unable to find even one cause against him. |
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
|
39 You have a custom that I should release to you one at the passover; do you wish, therefore, that I release to you this ôking of the Jewsö? |
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
|
40 They all cried out saying, Not him, but Bar-Abbas. Now this Bar-Abbas was a bandit. |
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |