Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

使徒行傳

第15章

1 有數人自猶太來、教諸兄弟曰、苟非依摩西例、受割禮、則不得救、

2 保羅巴拿巴與之大爭辯論、衆定意遣保羅、巴拿巴、及數人、上耶路撒冷、見使徒長老、以此端問之、

3 于是教會送之、經腓尼基、撒馬利亞、述異邦人反正之事、諸兄弟大喜、

4 至耶路撒冷、教會與使徒長老接之、乃告以上帝用己所行之事、

5 有法利賽黨、信者數人、起而曰、必命異邦人受割禮、守摩西例、〇

6 使徒長老咸集、共議此事、

7 聚訟紛紛、彼得起曰、兄弟皆知、昔上帝於我儕中選我、欲使異邦人、由我聞福音而信、

8 且上帝識人心、以聖神賜我、亦賜異邦人以爲證、

9 無分彼此、惟以信潔其心、

10 今何爲試上帝、以祖宗及我不能負之軛、置門徒頸乎、

11 賴主耶穌恩、我信得救、如彼然、〇

12 衆默然聽巴拿巴、保羅、述上帝用己於異邦人中、行異蹟奇事、〇

13 言竟、雅各曰、兄弟聽我、

14 西門已述上帝、初眷顧異邦人、由其中取民以崇上帝、

15 先知之言與此合、

16 其言曰、大闢之宅、已傾圮矣、今而後、我將反而復起之、復起其頹垣而再建之、

17 令其餘民、及奉我名之異邦人尋主、此乃主行之之言也、

18 上帝所爲、早已知之、

19 卽我所見、異邦人歸上帝者、不可擾之、

20 遺書戒之曰、勿淫、祭偶之污、勒死之牲、若血、勿食、

21 蓋自古以來、各邑會堂、每安息日、讀摩西經、而傳其道也、

22 時使徒長老全會决意、於其中選二人、卽稱巴撒巴之猶大及西拉、乃兄弟所尊者、與保羅巴拿巴同遣至安提阿、

23 以書托之云、使徒長老兄弟、請安提阿、叙利亞、基利家異邦中諸兄弟安、

24 蓋聞吾中數人、出而動搖爾、惑亂爾、必受割禮、守摩西例、第我儕無是戒、

25 吾儕旣集、决意遣選人、偕所愛巴拿巴、保羅、就爾、

26 二人爲吾主耶穌基督名而致命者也、

27 亦遣猶大、西拉、口授是事、

28 蓋聖神與吾儕决意、不以他任責爾、第要者數端、

29 卽勿淫、勿食血、勿食祭偶物、勒死牲、戒此幸甚、伏惟萬福、

30 數人奉遣、至安提阿集衆、出書示之、

31 讀之、喜其慰辭、

32 猶大、西拉、亦先知者、多勸兄弟、以堅其心、

33 久之、兄弟祝其安、使歸就使徒、

34 惟西拉决意居彼、

35 保羅巴拿巴與衆人居安提阿教誨傳主福音道、〇

36 越數日、保羅謂巴拿巴曰、吾儕當復往昔傳主道諸邑、顧我兄弟何如、

37 巴拿巴欲攜約翰名馬可者、

38 保羅思馬可昔在旁非利亞離己、不偕行共事、故不攜之、

39 二人爭競、彼此離別、巴拿巴攜馬可航海往居比路、

40 保羅爲兄弟所薦、托上帝恩乃選西拉與之偕往、

41 經叙利亞、基利家堅諸會、

Дiї

Розділ 15

使徒行傳

第15章

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

1 有數人自猶太來、教諸兄弟曰、苟非依摩西例、受割禮、則不得救、

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

2 保羅巴拿巴與之大爭辯論、衆定意遣保羅、巴拿巴、及數人、上耶路撒冷、見使徒長老、以此端問之、

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

3 于是教會送之、經腓尼基、撒馬利亞、述異邦人反正之事、諸兄弟大喜、

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

4 至耶路撒冷、教會與使徒長老接之、乃告以上帝用己所行之事、

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

5 有法利賽黨、信者數人、起而曰、必命異邦人受割禮、守摩西例、〇

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

6 使徒長老咸集、共議此事、

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

7 聚訟紛紛、彼得起曰、兄弟皆知、昔上帝於我儕中選我、欲使異邦人、由我聞福音而信、

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

8 且上帝識人心、以聖神賜我、亦賜異邦人以爲證、

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

9 無分彼此、惟以信潔其心、

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

10 今何爲試上帝、以祖宗及我不能負之軛、置門徒頸乎、

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

11 賴主耶穌恩、我信得救、如彼然、〇

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

12 衆默然聽巴拿巴、保羅、述上帝用己於異邦人中、行異蹟奇事、〇

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

13 言竟、雅各曰、兄弟聽我、

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

14 西門已述上帝、初眷顧異邦人、由其中取民以崇上帝、

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

15 先知之言與此合、

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

16 其言曰、大闢之宅、已傾圮矣、今而後、我將反而復起之、復起其頹垣而再建之、

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

17 令其餘民、及奉我名之異邦人尋主、此乃主行之之言也、

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

18 上帝所爲、早已知之、

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

19 卽我所見、異邦人歸上帝者、不可擾之、

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

20 遺書戒之曰、勿淫、祭偶之污、勒死之牲、若血、勿食、

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

21 蓋自古以來、各邑會堂、每安息日、讀摩西經、而傳其道也、

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

22 時使徒長老全會决意、於其中選二人、卽稱巴撒巴之猶大及西拉、乃兄弟所尊者、與保羅巴拿巴同遣至安提阿、

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

23 以書托之云、使徒長老兄弟、請安提阿、叙利亞、基利家異邦中諸兄弟安、

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

24 蓋聞吾中數人、出而動搖爾、惑亂爾、必受割禮、守摩西例、第我儕無是戒、

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

25 吾儕旣集、决意遣選人、偕所愛巴拿巴、保羅、就爾、

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

26 二人爲吾主耶穌基督名而致命者也、

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

27 亦遣猶大、西拉、口授是事、

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

28 蓋聖神與吾儕决意、不以他任責爾、第要者數端、

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

29 卽勿淫、勿食血、勿食祭偶物、勒死牲、戒此幸甚、伏惟萬福、

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

30 數人奉遣、至安提阿集衆、出書示之、

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

31 讀之、喜其慰辭、

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

32 猶大、西拉、亦先知者、多勸兄弟、以堅其心、

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

33 久之、兄弟祝其安、使歸就使徒、

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

34 惟西拉决意居彼、

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

35 保羅巴拿巴與衆人居安提阿教誨傳主福音道、〇

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

36 越數日、保羅謂巴拿巴曰、吾儕當復往昔傳主道諸邑、顧我兄弟何如、

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

37 巴拿巴欲攜約翰名馬可者、

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

38 保羅思馬可昔在旁非利亞離己、不偕行共事、故不攜之、

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

39 二人爭競、彼此離別、巴拿巴攜馬可航海往居比路、

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

40 保羅爲兄弟所薦、托上帝恩乃選西拉與之偕往、

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

41 經叙利亞、基利家堅諸會、