CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

Acts

Chapter 15

1 AND certain men who had come down from Judµ'a taught the brethren, Unless you be circumcised in accordance with the custom of the law you cannot be saved.

2 And there was great dissension and controversy between them and Paul and Bar'nabas, and it reached such a point that it was necessary for Paul and Bar'na-bas and others with them to go up to Jerusalem to the apostles and elders concerning this question.

3 They were given an escort and sent on their way by the church, and they traveled through all Phoe-ni'ci-a and the territory of the Sa-mar'i-tans, declaring the conversion of the Gentiles; and they caused great joy to all the brethren.

4 On their arrival at Jerusalem, they were received by the church, and by the apostles and elders; and they reported everything that God had done with them.

5 But some of the men who had been converted from the sect of the Phar'i-sees rose up and said, You must circumcise them and command them to keep the law of Moses.

6 Then the apostles and elders assembled to consider this matter.

7 And after much controversy, Simon Peter rose up and said to them, Men and brethren, you know that from the early days God chose that from my mouth the Gentiles should hear the word of the Gospel and believe.

8 And God, who knows what is in the heart, has testified concerning them, and has given them the Holy Spirit just as he did to us.

9 And he did not discriminate between us and them, because he purified their hearts by faith.

10 Now therefore why do you tempt God by putting a yoke upon the necks of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear?

11 But we believe that through the grace of the LORD Jesus Christ, we shall be saved even as they.

12 Then the whole congregation was silent, and listened to Paul and Barnabas, who were declaring the miracles and signs among the Gentiles and everything which God had wrought by their hands.

13 And when they had ceased speaking, James rose up and said, Men and brethren, hear me:

14 Simon Peter has told you how God from the beginning chose a people from the Gentiles for his name.

15 And with this the words of the prophets agree, as it is written,

16 After this I will return, and I will set up again the tabernacle of David which has fallen down; and I will repair what has fallen from it, and I will set it up:

17 So that the men who remain may seek after the LORD, and also all the Gentiles upon whom my name is called; so said the LORD who does all these things.

18 The works of God are known from the very beginning.

19 Because of this I say, Do not trouble those who turn to God from among the Gentiles:

20 But let us send word to them that they abstain from defilement by sacrifices to idols, and from fornication, and from animals strangled, and from blood.

21 For Moses, from the very early centuries, had preachers in the synagogues in every city to read his en_lbp_books on every sabbath day.

22 Then the apostles and elders, with the whole church, chose men from among themselves and sent them to An'ti-och with Paul and Bar'na-bas; namely, Judas who is called Bar'sa-bas and Silas, men who were leaders among the brethren:

23 And they wrote a letter and sent it by them after this manner; The apostles and elders and brethren to the brethren of the Gentiles in An'ti-och and Sy'ria and Ci-li'ci-a, greetings.

24 We have heard that certain men have gone out and disturbed you with words, thus upsetting your souls, saying, You must be circumcised, and keep the law: on these things we have never commanded them.

25 Therefore, we have considered the matter while we are assembled, and we have chosen and sent men to you with our beloved Paul and Bar'na-bas,

26 Men who have dedicated their lives for the name of our LORD Jesus Christ.

27 And we have sent with them Judas and Silas, so that they may tell you the same things by word of mouth.

28 For it is the will of the Holy Spirit and of us, to lay upon you no additional burden than these necessary things;

29 That you abstain from sacrifices offered to idols, and from blood, and from animals strangled, and from fornication: when you keep yourselves from these things, you will do well. Remain steadfast in our LORD.

30 Now when those who were sent came to An'ti-och and when the whole people were gathered together, they delivered the epistle:

31 And when they had read it, the people rejoiced and were comforted.

32 And Judas and Silas, being prophets themselves also, confirmed the brethren with gracious words.

33 And after they had been there some time, the brethren let them go in peace to the apostles.

34 * Notwithstanding it pleased Silas to abide there still.

35 Paul also and Bar'na-bas remained in An'ti-och, teaching and preaching the word of God, with many others also.

36 And some days after, Paul said to Bar'na-bas, Let us return and visit the brethren in every city where we have preached the word of God and see how they do.

37 Now Bar'na-bas wanted to take John who was also called Mark.

38 But Paul was unwilling to take him with them, because he had left them when they were in Pam-phyl'i-a, and had not gone with them.

39 And because of this dispute, Paul and Bar'na-bas separated from each other: and Bar'na-bas took Mark, and they sailed to Cy'prus,

40 But Paul chose Silas and departed, being commended by the brethren to the grace of God.

41 And he traveled through Syr'i-a and Cili'cia, establishing churches.

Дiї

Розділ 15

Acts

Chapter 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

1 AND certain men who had come down from Judµ'a taught the brethren, Unless you be circumcised in accordance with the custom of the law you cannot be saved.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

2 And there was great dissension and controversy between them and Paul and Bar'nabas, and it reached such a point that it was necessary for Paul and Bar'na-bas and others with them to go up to Jerusalem to the apostles and elders concerning this question.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

3 They were given an escort and sent on their way by the church, and they traveled through all Phoe-ni'ci-a and the territory of the Sa-mar'i-tans, declaring the conversion of the Gentiles; and they caused great joy to all the brethren.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

4 On their arrival at Jerusalem, they were received by the church, and by the apostles and elders; and they reported everything that God had done with them.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

5 But some of the men who had been converted from the sect of the Phar'i-sees rose up and said, You must circumcise them and command them to keep the law of Moses.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

6 Then the apostles and elders assembled to consider this matter.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

7 And after much controversy, Simon Peter rose up and said to them, Men and brethren, you know that from the early days God chose that from my mouth the Gentiles should hear the word of the Gospel and believe.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

8 And God, who knows what is in the heart, has testified concerning them, and has given them the Holy Spirit just as he did to us.

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

9 And he did not discriminate between us and them, because he purified their hearts by faith.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

10 Now therefore why do you tempt God by putting a yoke upon the necks of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

11 But we believe that through the grace of the LORD Jesus Christ, we shall be saved even as they.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

12 Then the whole congregation was silent, and listened to Paul and Barnabas, who were declaring the miracles and signs among the Gentiles and everything which God had wrought by their hands.

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

13 And when they had ceased speaking, James rose up and said, Men and brethren, hear me:

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

14 Simon Peter has told you how God from the beginning chose a people from the Gentiles for his name.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

15 And with this the words of the prophets agree, as it is written,

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

16 After this I will return, and I will set up again the tabernacle of David which has fallen down; and I will repair what has fallen from it, and I will set it up:

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

17 So that the men who remain may seek after the LORD, and also all the Gentiles upon whom my name is called; so said the LORD who does all these things.

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

18 The works of God are known from the very beginning.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

19 Because of this I say, Do not trouble those who turn to God from among the Gentiles:

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

20 But let us send word to them that they abstain from defilement by sacrifices to idols, and from fornication, and from animals strangled, and from blood.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

21 For Moses, from the very early centuries, had preachers in the synagogues in every city to read his en_lbp_books on every sabbath day.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

22 Then the apostles and elders, with the whole church, chose men from among themselves and sent them to An'ti-och with Paul and Bar'na-bas; namely, Judas who is called Bar'sa-bas and Silas, men who were leaders among the brethren:

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

23 And they wrote a letter and sent it by them after this manner; The apostles and elders and brethren to the brethren of the Gentiles in An'ti-och and Sy'ria and Ci-li'ci-a, greetings.

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

24 We have heard that certain men have gone out and disturbed you with words, thus upsetting your souls, saying, You must be circumcised, and keep the law: on these things we have never commanded them.

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

25 Therefore, we have considered the matter while we are assembled, and we have chosen and sent men to you with our beloved Paul and Bar'na-bas,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

26 Men who have dedicated their lives for the name of our LORD Jesus Christ.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

27 And we have sent with them Judas and Silas, so that they may tell you the same things by word of mouth.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

28 For it is the will of the Holy Spirit and of us, to lay upon you no additional burden than these necessary things;

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

29 That you abstain from sacrifices offered to idols, and from blood, and from animals strangled, and from fornication: when you keep yourselves from these things, you will do well. Remain steadfast in our LORD.

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

30 Now when those who were sent came to An'ti-och and when the whole people were gathered together, they delivered the epistle:

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

31 And when they had read it, the people rejoiced and were comforted.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

32 And Judas and Silas, being prophets themselves also, confirmed the brethren with gracious words.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

33 And after they had been there some time, the brethren let them go in peace to the apostles.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

34 * Notwithstanding it pleased Silas to abide there still.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

35 Paul also and Bar'na-bas remained in An'ti-och, teaching and preaching the word of God, with many others also.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

36 And some days after, Paul said to Bar'na-bas, Let us return and visit the brethren in every city where we have preached the word of God and see how they do.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

37 Now Bar'na-bas wanted to take John who was also called Mark.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

38 But Paul was unwilling to take him with them, because he had left them when they were in Pam-phyl'i-a, and had not gone with them.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

39 And because of this dispute, Paul and Bar'na-bas separated from each other: and Bar'na-bas took Mark, and they sailed to Cy'prus,

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

40 But Paul chose Silas and departed, being commended by the brethren to the grace of God.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

41 And he traveled through Syr'i-a and Cili'cia, establishing churches.