CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 15

1 Und2532 etliche5100 kamen2718 herab von575 Judäa2449 und lehreten die Brüder80: Wo ihr1410 euch3754 nicht3362 beschneiden4059 lasset nach der Weise1485 Mose3475‘s, so könnet ihr nicht selig4982 werden.

2 Da sich1096 nun3767 ein Aufruhr4803 erhub, und2532 Paulus3972 und2532 Barnabas921 nicht3756 einen geringen3641 Zank mit ihnen846 hatten, ordneten5021 sie846, daß4314 Paulus3972 und2532 Barnabas921 und2532 etliche5100 andere243 aus1537 ihnen hinaufzögen305 gen1519 Jerusalem2419 zu4314 den Aposteln652 und2532 Ältesten4245 um4012 dieser5127 Frage2213 willen.

3 Und3767 sie wurden von der5259 Gemeinde1577 geleitet4311 und2532 zogen durch1330 Phönizien5403 und2532 Samarien4540 und erzähleten den Wandel der Heiden1484 und machten4160 große3173 Freude5479 allen3956 Brüdern80.

4 Da sie3745 aber1161 hinkamen3854 gen1519 Jerusalem2419 wurden sie846 empfangen588 von der5259 Gemeinde1577 und2532 von den Aposteln652 und2532 von den Ältesten4245. Und5037 sie verkündigten312, wieviel GOtt2316 mit3326 ihnen getan4160 hatte.

5 Da traten auf1817 etliche5100 von575 der Pharisäer5330 Sekte139, die gläubig4100 waren5037 worden und1161 sprachen3004: Man1163 muß sie846 beschneiden4059 und3754 gebieten3853, zu halten5083 das Gesetz3551 Mose3475‘s.

6 Aber1161 die5127 Apostel652 und2532 die Ältesten4245 kamen zusammen4863, diese Rede4012 zu besehen1492.

7 Da man sich1096 aber1161 lange4183 gezanket hatte191, stund Petrus4074 auf450 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 Männer435, liebe Brüder80, ihr5210 wisset1987, daß3754 GOtt2316 lang vor575 dieser Zeit2250 unter uns2254 erwählet hat1586, daß1223 durch1722 meinen3450 Mund4750 die Heiden1484 das Wort3056 des Evangeliums2098 höreten und glaubeten.

8 Und2532 GOtt2316, der Herzenskündiger2589, zeugete über sie3140 und2532 gab1325 ihnen846 den Heiligen40 Geist4151 gleichwie2531 auch uns2254.

9 Und2532 machte1252 keinen3762 Unterschied1252 zwischen uns2257 und5037 ihnen846 und2532 reinigte2511 ihre846 Herzen2588 durch den Glauben4102.

10 Was5101 versucht3985 ihr2480 denn3767 nun3568 GOtt2316 mit1909 Auflegen des Jochs2218 auf2007 der3739 Jünger3101 Hälse5137 welches weder3777 unsere2257 Väter3962 noch3777 wir2249 haben mögen tragen941?

11 Sondern235 wir glauben4100, durch1223 die3739 Gnade5485 des HErrn2962 JEsu2424 Christi5547 selig4982 zu werden gleicherweise wie5158 auch2548 sie.

12 Da2532 schwieg4601 die ganze3956 Menge4128 stille und1161 hörete zu1722 Paulus3972 und2532 Barnabas921, die da erzähleten, wie große Zeichen4592 und2532 Wunder5059 GOtt2316 durch1223 sie3745 getan4160 hatte191 unter den846 Heiden1484.

13 Danach, als, sie geschwiegen hatten4601, antwortete611 Jakobus2385 und1161 sprach3004: Ihr846 Männer435, liebe Brüder80, höret191 mir3450 zu3326!

14 Simon4826 hat1834 erzählet, wie2531 aufs erste GOtt2316 heimgesucht1980 hat und4412 angenommen2983 ein Volk2992 aus1537 den Heiden1484 zu1909 seinem Namen3686.

15 Und2532 damit5129 stimmen4856 der Propheten4396 Reden3056, als geschrieben1125 stehet:

16 Danach will461 ich wiederkommen390 und3326 will461 wieder bauen456 die5023 Hütte4633 Davids1138, die3588 zerfallen ist4098, und2532 ihre846 Lücken2679 will ich wieder bauen456 und2532 will sie846 aufrichten,

17 auf1941 daß, was302 übrig ist2645 von Menschen444, nach1567 dem3588 HErrn2962 frage, dazu alle3956 Heiden1484, über1909 welche mein3450 Name3686 genennet ist2532, spricht3004 der HErr2962, der das3739 alles3956 tut4160.

18 GOtt2316 sind2076 alle3956 seine Werke2041 bewußt1110 von575 der Welt165 her.

19 Darum1352 beschließe ich1473, daß man denen, so aus575 den3588 Heiden1484 zu1909 GOtt2316 sich bekehren1994; nicht3361 Unruhe mache3926,

20 sondern235 schreibe1989 ihnen, daß sie846 sich enthalten567 von575 Unsauberkeit234 der Abgötter1497 und2532 von Hurerei4202 und2532 vom Erstickten4156 und2532 vom Blut129.

21 Denn1063 Mose3475 hat2192 von1537 langen744 Zeiten1074 her in1722 allen3956 Städten4172, die ihn846 predigen2784, und wird alle2596 Sabbattage4521 in den Schulen4864 gelesen314:

22 Und5119 es deuchte1380 gut die Apostel652 und2532 Ältesten4245 samt der ganzen3650 Gemeinde1577, aus1537 ihnen846 Männer435 zu1519 erwählen1586 und2532 zu1722 senden3992 gen Antiochien490 mit4862 Paulus3972 und2532 Barnabas921, nämlich Judas2455, mit4862 dem Zunamen1941 Barsabas923, und Silas4609, welche Männer435 Lehrer2233 waren unter den Brüdern80.

23 Und2532 sie846 gaben Schrift1125 in1223 ihre Hand also3592: Wir, die Apostel652 und2532 Ältesten4245 und2532 Brüder80, wünschen Heil5463 den3588 Brüdern80 aus1537 den2596 Heiden1484, die zu Antiochien490 und2532 Syrien4947 und Zilizien2791 sind.

24 Dieweil1894 wir gehöret haben191, daß3754 etliche5100 von1537 den Unsern sind ausgegangen1831 und2532 haben5015 euch5209 mit Lehren3056 irregemacht und eure2257 Seelen5590 zerrüttet384 und sagen3004, ihr sollt euch5216 beschneiden4059 lassen und das3739 Gesetz3551 halten5083 welchen wir nichts3756 befohlen haben1291

25 hat1380 es uns2254 gut gedeucht, einmütiglich versammelt1096, Männer435 zu4314 erwählen1586 und2532 zu euch5209 zu senden3992 mit4862 unsern2257 Liebsten27; Barnabas921 und Paulus3972,

26 welche Menschen ihre Seelen5590 dargegeben haben3860 für5228 den444 Namen3686 unsers2257 HErrn2962 JEsu2424 Christi5547.

27 So3767 haben wir gesandt649 Judas2455 und2532 Silas4609, welche846 auch2532 mit1223 Worten3056 dasselbige verkündigen518 werden518.

28 Denn1063 es gefällt1380 dem Heiligen40 Geiste4151 und2532 uns2254, euch5213 keine3367 Beschwerung922 mehr aufzulegen2007 denn4119 nur diese5130 nötigen Stücke1876,

29 daß ihr euch1438 enthaltet567 vom Götzenopfer1494 und2532 vom Blut129 und2532 vom Erstickten4156 und2532 von1537 Hurerei4202, von welchen3739, so ihr euch enthaltet, tut4238 ihr recht2095. Gehabt euch wohl4517!

30 Da3767 diese abgefertigt waren630, kamen2064 sie gen1519 Antiochien490 und2532 versammelten4863 die Menge4128 und überantworteten1929 den Brief1992.

31 Da1909 sie1161 den lasen314, wurden sie5463 des Trostes3874 froh.

32 Judas2455 aber1223 und2532 Silas4609, die auch2532 Propheten4396 waren5607, ermahneten die Brüder80 mit vielen4183 Reden3056 und2532 stärketen sie846.

33 Und1161 da sie verzogen eine Zeitlang5550, wurden630 sie von575 den Brüdern80 mit3326 Frieden1515 abgefertiget zu4314 den Aposteln652.

34 Es gefiel1380 aber1161 Silas4609, daß er dabliebe1961.

35 Paulus3972 aber1161 und2532 Barnabas921 hatten ihr Wesen1304 zu1722 Antiochien490, lehreten und2532 predigten2097 des2532 HErrn2962 Wort3056 samt3326 vielen4183 andern2087.

36 Nach3326 etlichen Tagen2250 aber1161 sprach2036 Paulus3972 zu4314 Barnabas: Laß uns2257 wiederum ziehen und unsere Brüder80 besehen durch alle3956 Städte4172, in welchen3739 wir5100 des HErrn2962 Wort3056 verkündiget haben2605, wie2596 sie sich1994 halten2192.

37 Barnabas921 aber1161 gab Rat1011, daß sie mit sich nähmen4838 Johannes2491, mit dem Zunamen2564 Markus3138.

38 Paulus3972 aber1161 achtete es billig515, daß sie846 nicht3361 mit4905 sich nähmen4838 einen solchen, der3588 von868 ihnen846 gewichen war in1519 Pamphylien3828 und2532 war nicht3361 mit ihnen gezogen zu575 dem5126 Werk2041.

39 Und3767 sie kamen scharf aneinander3948, also daß5620 sie voneinander zogen673, und5037 Barnabas921 zu sich1096 nahm3880 Markus3138 und schiffte1602 nach1519 Zypern2954.

40 Paulus3972 aber1161 wählte1951 Silas4609 und zog1831 hin, der5259 Gnade5485 Gottes2316 befohlen3860 von den Brüdern80.

41 Er zog1330 aber1161 durch Syrien4947 und2532 Zilizien2791 und stärkte1991 die Gemeinden1577.

Дiї

Розділ 15

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

1 Und2532 etliche5100 kamen2718 herab von575 Judäa2449 und lehreten die Brüder80: Wo ihr1410 euch3754 nicht3362 beschneiden4059 lasset nach der Weise1485 Mose3475‘s, so könnet ihr nicht selig4982 werden.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

2 Da sich1096 nun3767 ein Aufruhr4803 erhub, und2532 Paulus3972 und2532 Barnabas921 nicht3756 einen geringen3641 Zank mit ihnen846 hatten, ordneten5021 sie846, daß4314 Paulus3972 und2532 Barnabas921 und2532 etliche5100 andere243 aus1537 ihnen hinaufzögen305 gen1519 Jerusalem2419 zu4314 den Aposteln652 und2532 Ältesten4245 um4012 dieser5127 Frage2213 willen.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

3 Und3767 sie wurden von der5259 Gemeinde1577 geleitet4311 und2532 zogen durch1330 Phönizien5403 und2532 Samarien4540 und erzähleten den Wandel der Heiden1484 und machten4160 große3173 Freude5479 allen3956 Brüdern80.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

4 Da sie3745 aber1161 hinkamen3854 gen1519 Jerusalem2419 wurden sie846 empfangen588 von der5259 Gemeinde1577 und2532 von den Aposteln652 und2532 von den Ältesten4245. Und5037 sie verkündigten312, wieviel GOtt2316 mit3326 ihnen getan4160 hatte.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

5 Da traten auf1817 etliche5100 von575 der Pharisäer5330 Sekte139, die gläubig4100 waren5037 worden und1161 sprachen3004: Man1163 muß sie846 beschneiden4059 und3754 gebieten3853, zu halten5083 das Gesetz3551 Mose3475‘s.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

6 Aber1161 die5127 Apostel652 und2532 die Ältesten4245 kamen zusammen4863, diese Rede4012 zu besehen1492.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

7 Da man sich1096 aber1161 lange4183 gezanket hatte191, stund Petrus4074 auf450 und2532 sprach2036 zu4314 ihnen: Ihr846 Männer435, liebe Brüder80, ihr5210 wisset1987, daß3754 GOtt2316 lang vor575 dieser Zeit2250 unter uns2254 erwählet hat1586, daß1223 durch1722 meinen3450 Mund4750 die Heiden1484 das Wort3056 des Evangeliums2098 höreten und glaubeten.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

8 Und2532 GOtt2316, der Herzenskündiger2589, zeugete über sie3140 und2532 gab1325 ihnen846 den Heiligen40 Geist4151 gleichwie2531 auch uns2254.

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

9 Und2532 machte1252 keinen3762 Unterschied1252 zwischen uns2257 und5037 ihnen846 und2532 reinigte2511 ihre846 Herzen2588 durch den Glauben4102.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

10 Was5101 versucht3985 ihr2480 denn3767 nun3568 GOtt2316 mit1909 Auflegen des Jochs2218 auf2007 der3739 Jünger3101 Hälse5137 welches weder3777 unsere2257 Väter3962 noch3777 wir2249 haben mögen tragen941?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

11 Sondern235 wir glauben4100, durch1223 die3739 Gnade5485 des HErrn2962 JEsu2424 Christi5547 selig4982 zu werden gleicherweise wie5158 auch2548 sie.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

12 Da2532 schwieg4601 die ganze3956 Menge4128 stille und1161 hörete zu1722 Paulus3972 und2532 Barnabas921, die da erzähleten, wie große Zeichen4592 und2532 Wunder5059 GOtt2316 durch1223 sie3745 getan4160 hatte191 unter den846 Heiden1484.

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

13 Danach, als, sie geschwiegen hatten4601, antwortete611 Jakobus2385 und1161 sprach3004: Ihr846 Männer435, liebe Brüder80, höret191 mir3450 zu3326!

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

14 Simon4826 hat1834 erzählet, wie2531 aufs erste GOtt2316 heimgesucht1980 hat und4412 angenommen2983 ein Volk2992 aus1537 den Heiden1484 zu1909 seinem Namen3686.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

15 Und2532 damit5129 stimmen4856 der Propheten4396 Reden3056, als geschrieben1125 stehet:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

16 Danach will461 ich wiederkommen390 und3326 will461 wieder bauen456 die5023 Hütte4633 Davids1138, die3588 zerfallen ist4098, und2532 ihre846 Lücken2679 will ich wieder bauen456 und2532 will sie846 aufrichten,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

17 auf1941 daß, was302 übrig ist2645 von Menschen444, nach1567 dem3588 HErrn2962 frage, dazu alle3956 Heiden1484, über1909 welche mein3450 Name3686 genennet ist2532, spricht3004 der HErr2962, der das3739 alles3956 tut4160.

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

18 GOtt2316 sind2076 alle3956 seine Werke2041 bewußt1110 von575 der Welt165 her.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

19 Darum1352 beschließe ich1473, daß man denen, so aus575 den3588 Heiden1484 zu1909 GOtt2316 sich bekehren1994; nicht3361 Unruhe mache3926,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

20 sondern235 schreibe1989 ihnen, daß sie846 sich enthalten567 von575 Unsauberkeit234 der Abgötter1497 und2532 von Hurerei4202 und2532 vom Erstickten4156 und2532 vom Blut129.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

21 Denn1063 Mose3475 hat2192 von1537 langen744 Zeiten1074 her in1722 allen3956 Städten4172, die ihn846 predigen2784, und wird alle2596 Sabbattage4521 in den Schulen4864 gelesen314:

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

22 Und5119 es deuchte1380 gut die Apostel652 und2532 Ältesten4245 samt der ganzen3650 Gemeinde1577, aus1537 ihnen846 Männer435 zu1519 erwählen1586 und2532 zu1722 senden3992 gen Antiochien490 mit4862 Paulus3972 und2532 Barnabas921, nämlich Judas2455, mit4862 dem Zunamen1941 Barsabas923, und Silas4609, welche Männer435 Lehrer2233 waren unter den Brüdern80.

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

23 Und2532 sie846 gaben Schrift1125 in1223 ihre Hand also3592: Wir, die Apostel652 und2532 Ältesten4245 und2532 Brüder80, wünschen Heil5463 den3588 Brüdern80 aus1537 den2596 Heiden1484, die zu Antiochien490 und2532 Syrien4947 und Zilizien2791 sind.

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

24 Dieweil1894 wir gehöret haben191, daß3754 etliche5100 von1537 den Unsern sind ausgegangen1831 und2532 haben5015 euch5209 mit Lehren3056 irregemacht und eure2257 Seelen5590 zerrüttet384 und sagen3004, ihr sollt euch5216 beschneiden4059 lassen und das3739 Gesetz3551 halten5083 welchen wir nichts3756 befohlen haben1291

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

25 hat1380 es uns2254 gut gedeucht, einmütiglich versammelt1096, Männer435 zu4314 erwählen1586 und2532 zu euch5209 zu senden3992 mit4862 unsern2257 Liebsten27; Barnabas921 und Paulus3972,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

26 welche Menschen ihre Seelen5590 dargegeben haben3860 für5228 den444 Namen3686 unsers2257 HErrn2962 JEsu2424 Christi5547.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

27 So3767 haben wir gesandt649 Judas2455 und2532 Silas4609, welche846 auch2532 mit1223 Worten3056 dasselbige verkündigen518 werden518.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

28 Denn1063 es gefällt1380 dem Heiligen40 Geiste4151 und2532 uns2254, euch5213 keine3367 Beschwerung922 mehr aufzulegen2007 denn4119 nur diese5130 nötigen Stücke1876,

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

29 daß ihr euch1438 enthaltet567 vom Götzenopfer1494 und2532 vom Blut129 und2532 vom Erstickten4156 und2532 von1537 Hurerei4202, von welchen3739, so ihr euch enthaltet, tut4238 ihr recht2095. Gehabt euch wohl4517!

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

30 Da3767 diese abgefertigt waren630, kamen2064 sie gen1519 Antiochien490 und2532 versammelten4863 die Menge4128 und überantworteten1929 den Brief1992.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

31 Da1909 sie1161 den lasen314, wurden sie5463 des Trostes3874 froh.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

32 Judas2455 aber1223 und2532 Silas4609, die auch2532 Propheten4396 waren5607, ermahneten die Brüder80 mit vielen4183 Reden3056 und2532 stärketen sie846.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

33 Und1161 da sie verzogen eine Zeitlang5550, wurden630 sie von575 den Brüdern80 mit3326 Frieden1515 abgefertiget zu4314 den Aposteln652.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

34 Es gefiel1380 aber1161 Silas4609, daß er dabliebe1961.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

35 Paulus3972 aber1161 und2532 Barnabas921 hatten ihr Wesen1304 zu1722 Antiochien490, lehreten und2532 predigten2097 des2532 HErrn2962 Wort3056 samt3326 vielen4183 andern2087.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

36 Nach3326 etlichen Tagen2250 aber1161 sprach2036 Paulus3972 zu4314 Barnabas: Laß uns2257 wiederum ziehen und unsere Brüder80 besehen durch alle3956 Städte4172, in welchen3739 wir5100 des HErrn2962 Wort3056 verkündiget haben2605, wie2596 sie sich1994 halten2192.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

37 Barnabas921 aber1161 gab Rat1011, daß sie mit sich nähmen4838 Johannes2491, mit dem Zunamen2564 Markus3138.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

38 Paulus3972 aber1161 achtete es billig515, daß sie846 nicht3361 mit4905 sich nähmen4838 einen solchen, der3588 von868 ihnen846 gewichen war in1519 Pamphylien3828 und2532 war nicht3361 mit ihnen gezogen zu575 dem5126 Werk2041.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

39 Und3767 sie kamen scharf aneinander3948, also daß5620 sie voneinander zogen673, und5037 Barnabas921 zu sich1096 nahm3880 Markus3138 und schiffte1602 nach1519 Zypern2954.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

40 Paulus3972 aber1161 wählte1951 Silas4609 und zog1831 hin, der5259 Gnade5485 Gottes2316 befohlen3860 von den Brüdern80.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

41 Er zog1330 aber1161 durch Syrien4947 und2532 Zilizien2791 und stärkte1991 die Gemeinden1577.