Библия - Обещанное Восстановление

Дiї

Розділ 15

1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

Деяния посланников Масиха

Глава 15

1 Из Иудеи в Антиохию пришли люди, которые стали учить братьев: – Если вы не будете обрезаны по обряду, предписанному Мусой, вы не можете быть спасены.

2 Это привело к разногласиям и горячему спору между ними с одной стороны и Паулом и Варнавой – с другой. Тогда Паулу и Варнаве поручили пойти вместе с несколькими другими верующими в Иерусалим и обсудить этот вопрос с посланниками Масиха и старейшинами.

3 Получив помощь от общины верующих, они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая там об обращении язычников. Эта весть вызывала у всех верующих большую радость.

4 В Иерусалиме они были приняты членами общины верующих, посланниками Масиха и старейшинами и рассказали им обо всём, что Всевышний совершил через них.

5 Но верующие, принадлежавшие к религиозной партии блюстителей Закона, говорили, что язычников следует обрезывать и требовать от них соблюдения Закона Мусы.

6 Посланники Масиха и старейшины собрались, чтобы рассмотреть этот вопрос.

7 После долгих обсуждений Петир поднялся и сказал: – Братья, как вы знаете, прошло уже много времени с того дня, как Всевышний выбрал из всех нас меня возвещать слово Радостной Вести другим народам, чтобы и они уверовали.

8 Всевышний знает сердца людей, и Он дал свидетельство того, что принимает и уверовавших из других народов, даровав им Святого Духа так же, как и нам.

9 Он не делает никакой разницы между нами и ими, потому что Он через веру очистил и их сердца!

10 Так зачем же вы испытываете Всевышнего, возлагая на шеи учеников бремя, которое не в состоянии были нести ни наши отцы, ни мы?

11 Ведь мы верим в то, что получаем спасение по благодати Повелителя Исы так же, как и они.

12 Тогда все затихли и стали слушать рассказ Варнавы и Паула о знамениях и чудесах, которые Всевышний совершил через них среди язычников.

13 Когда они закончили, Якуб сказал: – Братья, послушайте меня.

14 Шимон рассказал нам о том, как Всевышний впервые решил составить из язычников народ для Себя.

15 Это в полном согласии с Книгой Пророков, где сказано:

16 «Затем Я возвращусь. Трон Давуда – как разрушенный шатёр,но Я восстановлю разрушенное и воссоздам его,

17 чтобы остальные люди, все народы, которые призваны быть Моими, стали искать Вечного.Так говорит Вечный,

18 Который объявил об этом издревле».

19 Поэтому я считаю, что мы не должны создавать трудностей для людей из других народов, обращающихся ко Всевышнему.

20 Напротив, мы должны написать им письмо, предупредив лишь, чтобы они воздерживались от пищи, осквернённой тем, что она была принесена в жертву идолам, от разврата, от мяса удушенных животных и от крови.

21 Ведь Закон Мусы, издавна возвещается в каждом городе и читается в молитвенных домах иудеев каждую субботу.

22 Посланники Масиха и старейшины вместе со всем собранием верующих решили выбрать несколько человек из своей среды и послать их с Паулом и Варнавой в Антиохию. Они выбрали двух руководящих братьев: Иуду, которого ещё называли Бар-Сабба, и Силу.

23 С ними передали такое письмо:
«Ваши братья, посланники Масиха и старейшины, – братьям из других народов, находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии.

24 До нас дошли слухи о том, что некоторые люди, пришедшие от нас, привели вас в замешательство своими словами и взволновали ваши умы, но мы ничего им не поручали.

25 Поэтому мы с общего согласия решили выбрать из нашей среды несколько человек и послать их к вам вместе с нашими дорогими братьями Варнавой и Паулом,

26 которые рисковали своей жизнью ради имени нашего Повелителя Исы Масиха.

27 Мы посылаем к вам также Иуду и Силу, чтобы они на словах подтвердили то, что мы пишем.

28 Святой Дух и мы решили не обременять вас ничем, кроме следующих требований:

29 воздерживайтесь от пищи, принесённой в жертву идолам, от крови, от мяса удушенных животных и от всякого разврата. Если вы будете соблюдать это, то поступите правильно.

30 Посланные отправились и пришли в Антиохию. Там они собрали общину верующих и вручили письмо.

31 Люди читали его и радовались ободряющей вести.

32 Иуда и Сила, которые сами были пророками, своими словами ободряли и воодушевляли братьев.

33 Они провели там некоторое время, и братья отпустили их с пожеланием мира тем, кто их послал.

35 Паул и Варнава остались в Антиохии, где они со многими другими братьями учили и возвещали слово о Повелителе Исе.

36 Несколько дней спустя Паул предложил Варнаве: – Давай посетим братьев во всех городах, где мы возвещали слово о Повелителе, и посмотрим, как у них идут дела.

37 Варнава хотел взять с собой Иохана, которого ещё называли Марком,

38 но Паул не хотел брать с собой того, кто оставил их в Памфилии и не помог исполнить порученную им работу.

39 Разногласие по этому вопросу было столь острым, что они расстались. Варнава взял Марка и отплыл на Кипр,

40 а Паул выбрал Силу и, будучи вверен братьями попечению Вечного Повелителя, отправился в путь.

41 Паул проходил через Сирию и Киликию, утверждая общины верующих.

Дiї Розділ 15	Деяния посланников Масиха Глава 15
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.	1 Из Иудеи в Антиохию пришли люди, которые стали учить братьев: – Если вы не будете обрезаны по обряду, предписанному Мусой, вы не можете быть спасены.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.	2 Это привело к разногласиям и горячему спору между ними с одной стороны и Паулом и Варнавой – с другой. Тогда Паулу и Варнаве поручили пойти вместе с несколькими другими верующими в Иерусалим и обсудить этот вопрос с посланниками Масиха и старейшинами.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.	3 Получив помощь от общины верующих, они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая там об обращении язычников. Эта весть вызывала у всех верующих большую радость.
4 Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.	4 В Иерусалиме они были приняты членами общины верующих, посланниками Масиха и старейшинами и рассказали им обо всём, что Всевышний совершил через них.
5 Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.	5 Но верующие, принадлежавшие к религиозной партии блюстителей Закона, говорили, что язычников следует обрезывать и требовать от них соблюдения Закона Мусы.
6 І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.	6 Посланники Масиха и старейшины собрались, чтобы рассмотреть этот вопрос.
7 Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.	7 После долгих обсуждений Петир поднялся и сказал: – Братья, как вы знаете, прошло уже много времени с того дня, как Всевышний выбрал из всех нас меня возвещать слово Радостной Вести другим народам, чтобы и они уверовали.
8 І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,	8 Всевышний знает сердца людей, и Он дал свидетельство того, что принимает и уверовавших из других народов, даровав им Святого Духа так же, как и нам.
9 і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.	9 Он не делает никакой разницы между нами и ими, потому что Он через веру очистил и их сердца!
10 Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?	10 Так зачем же вы испытываете Всевышнего, возлагая на шеи учеников бремя, которое не в состоянии были нести ни наши отцы, ни мы?
11 Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.	11 Ведь мы верим в то, что получаем спасение по благодати Повелителя Исы так же, как и они.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!	12 Тогда все затихли и стали слушать рассказ Варнавы и Паула о знамениях и чудесах, которые Всевышний совершил через них среди язычников.
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.	13 Когда они закончили, Якуб сказал: – Братья, послушайте меня.
14 Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.	14 Шимон рассказал нам о том, как Всевышний впервые решил составить из язычников народ для Себя.
15 І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:	15 Это в полном согласии с Книгой Пророков, где сказано:
16 „Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,	16 «Затем Я возвращусь. Трон Давуда – как разрушенный шатёр,но Я восстановлю разрушенное и воссоздам его,
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!	17 чтобы остальные люди, все народы, которые призваны быть Моими, стали искать Вечного.Так говорит Вечный,
18 Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.	18 Который объявил об этом издревле».
19 Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,	19 Поэтому я считаю, что мы не должны создавать трудностей для людей из других народов, обращающихся ко Всевышнему.
20 але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.	20 Напротив, мы должны написать им письмо, предупредив лишь, чтобы они воздерживались от пищи, осквернённой тем, что она была принесена в жертву идолам, от разврата, от мяса удушенных животных и от крови.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.	21 Ведь Закон Мусы, издавна возвещается в каждом городе и читается в молитвенных домах иудеев каждую субботу.
22 Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,	22 Посланники Масиха и старейшины вместе со всем собранием верующих решили выбрать несколько человек из своей среды и послать их с Паулом и Варнавой в Антиохию. Они выбрали двух руководящих братьев: Иуду, которого ещё называли Бар-Сабба, и Силу.
23 написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!	23 С ними передали такое письмо: «Ваши братья, посланники Масиха и старейшины, – братьям из других народов, находящимся в Антиохии, Сирии и Киликии.
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,	24 До нас дошли слухи о том, что некоторые люди, пришедшие от нас, привели вас в замешательство своими словами и взволновали ваши умы, но мы ничего им не поручали.
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,	25 Поэтому мы с общего согласия решили выбрать из нашей среды несколько человек и послать их к вам вместе с нашими дорогими братьями Варнавой и Паулом,
26 людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.	26 которые рисковали своей жизнью ради имени нашего Повелителя Исы Масиха.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.	27 Мы посылаем к вам также Иуду и Силу, чтобы они на словах подтвердили то, что мы пишем.
28 Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:	28 Святой Дух и мы решили не обременять вас ничем, кроме следующих требований:
29 стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“	29 воздерживайтесь от пищи, принесённой в жертву идолам, от крови, от мяса удушенных животных и от всякого разврата. Если вы будете соблюдать это, то поступите правильно.
30 Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.	30 Посланные отправились и пришли в Антиохию. Там они собрали общину верующих и вручили письмо.
31 А перечитавши, раділи з поті́шення того.	31 Люди читали его и радовались ободряющей вести.
32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.	32 Иуда и Сила, которые сами были пророками, своими словами ободряли и воодушевляли братьев.
33 А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.	33 Они провели там некоторое время, и братья отпустили их с пожеланием мира тем, кто их послал.
34 Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.	34
35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.	35 Паул и Варнава остались в Антиохии, где они со многими другими братьями учили и возвещали слово о Повелителе Исе.
36 А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.	36 Несколько дней спустя Паул предложил Варнаве: – Давай посетим братьев во всех городах, где мы возвещали слово о Повелителе, и посмотрим, как у них идут дела.
37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.	37 Варнава хотел взять с собой Иохана, которого ещё называли Марком,
38 Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.	38 но Паул не хотел брать с собой того, кто оставил их в Памфилии и не помог исполнить порученную им работу.
39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.	39 Разногласие по этому вопросу было столь острым, что они расстались. Варнава взял Марка и отплыл на Кипр,
40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.	40 а Паул выбрал Силу и, будучи вверен братьями попечению Вечного Повелителя, отправился в путь.
41 І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.	41 Паул проходил через Сирию и Киликию, утверждая общины верующих.

Старий
завіт

Новий
завіт

Дiї

Розділ 15

Деяния посланников Масиха

Глава 15

Дiї

Розділ 15

Деяния посланников Масиха

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Дiї

Розділ 15

Деяния посланников Масиха

Глава 15

Дiї

Розділ 15

Деяния посланников Масиха

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт