ЙовРозділ 6 |
|
1 |
|
2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі, |
|
3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть! |
|
4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не... |
|
5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні? |
|
6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́? |
|
7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі. |
|
8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог! |
|
9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, — |
|
10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого! |
|
11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це? |
|
12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́? |
|
13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене? |
|
14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього. |
|
15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони, |
|
16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг. |
|
17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́. |
|
18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають. |
|
19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них. |
|
20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились. |
|
21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались! |
|
22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене, |
|
23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“ |
|
24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені. |
|
25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас? |
|
26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного, |
|
27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого! |
|
28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди. |
|
29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда! |
|
30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя? |
約伯記第6章 |
|
1 |
|
2 |
|
3 現今都比海沙更重，所以我的言語被吞滅 |
|
4 因全能者的箭射入我身；其毒，我的靈喝盡了；神的驚嚇擺陣攻擊我。 |
|
5 野驢有草豈能叫喚？牛有料豈能吼叫？ |
|
6 物淡而無鹽豈可吃嗎？蛋青有甚麼滋味呢？ |
|
7 看為可厭的食物，我心不肯挨近。 |
|
8 |
|
9 就是願神把我壓碎，伸手將我剪除。 |
|
10 我因沒有隱藏 |
|
11 我有甚麼氣力使我盼望 |
|
12 我的氣力豈是石頭的氣力？我的肉身豈是銅的呢？ |
|
13 在我豈不是毫無幫助嗎？智慧豈不是從我心中趕出淨盡嗎？ |
|
14 |
|
15 我的弟兄詭詐，好像溪水，又像溪水隨流而去 |
|
16 這河因結冰發黑，有雪藏在其中； |
|
17 天氣漸暖就隨時消散 |
|
18 他們的路偏離 |
|
19 提瑪結伴的客旅瞻望；示巴同夥的人等候。 |
|
20 他們因失了盼望就抱愧，來到那裏便蒙羞。 |
|
21 現在你們正是這樣，看見我潦倒 |
|
22 我豈說：請你們供給我，從你們的財物中送禮物給我？ |
|
23 豈說：拯救我脫離敵人的手嗎？救贖我脫離強暴人的手嗎？ |
|
24 |
|
25 正確 |
|
26 絕望人的講論既然如風，你們還想要駁正言語嗎？ |
|
27 你們想欺壓無父的 |
|
28 |
|
29 請你們轉意，不要以此為罪孽 |
|
30 我的舌上豈有罪孽 |
ЙовРозділ 6 |
約伯記第6章 |
|
1 |
1 |
|
2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі, |
2 |
|
3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть! |
3 現今都比海沙更重，所以我的言語被吞滅 |
|
4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не... |
4 因全能者的箭射入我身；其毒，我的靈喝盡了；神的驚嚇擺陣攻擊我。 |
|
5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні? |
5 野驢有草豈能叫喚？牛有料豈能吼叫？ |
|
6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́? |
6 物淡而無鹽豈可吃嗎？蛋青有甚麼滋味呢？ |
|
7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі. |
7 看為可厭的食物，我心不肯挨近。 |
|
8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог! |
8 |
|
9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, — |
9 就是願神把我壓碎，伸手將我剪除。 |
|
10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого! |
10 我因沒有隱藏 |
|
11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це? |
11 我有甚麼氣力使我盼望 |
|
12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́? |
12 我的氣力豈是石頭的氣力？我的肉身豈是銅的呢？ |
|
13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене? |
13 在我豈不是毫無幫助嗎？智慧豈不是從我心中趕出淨盡嗎？ |
|
14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього. |
14 |
|
15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони, |
15 我的弟兄詭詐，好像溪水，又像溪水隨流而去 |
|
16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг. |
16 這河因結冰發黑，有雪藏在其中； |
|
17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́. |
17 天氣漸暖就隨時消散 |
|
18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають. |
18 他們的路偏離 |
|
19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них. |
19 提瑪結伴的客旅瞻望；示巴同夥的人等候。 |
|
20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились. |
20 他們因失了盼望就抱愧，來到那裏便蒙羞。 |
|
21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались! |
21 現在你們正是這樣，看見我潦倒 |
|
22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене, |
22 我豈說：請你們供給我，從你們的財物中送禮物給我？ |
|
23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“ |
23 豈說：拯救我脫離敵人的手嗎？救贖我脫離強暴人的手嗎？ |
|
24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені. |
24 |
|
25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас? |
25 正確 |
|
26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного, |
26 絕望人的講論既然如風，你們還想要駁正言語嗎？ |
|
27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого! |
27 你們想欺壓無父的 |
|
28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди. |
28 |
|
29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда! |
29 請你們轉意，不要以此為罪孽 |
|
30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя? |
30 我的舌上豈有罪孽 |