CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Йов

Розділ 6

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,

3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!

4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...

5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?

7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.

8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!

9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —

10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!

11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?

12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?

14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.

15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,

16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.

17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.

18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.

19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.

20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.

21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!

22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“

24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.

25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?

26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,

27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!

28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.

29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!

30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 6

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

2 Wenn3863 man meinen Jammer3708 wöge8254 und mein Leiden1942 zusammen in eine Waage3976 legte5375,

3 so würde es schwerer3513 sein denn Sand2344 am Meer3220; darum ist‘s umsonst, was ich rede1697.

4 Denn die Pfeile2671 des Allmächtigen7706 stecken in mir5978, derselben Grimm2534 säuft8354 aus meinen Geist7307, und die Schrecknisse1161 Gottes433 sind6186 auf mich gerichtet.

5 Das Wild6501 schreiet nicht, wenn es Gras1877 hat; der Ochse7794 blöket nicht, wenn er sein Futter1098 hat.

6 Kann man auch essen398, das ungesalzen ist3426? Oder wer mag kosten2940 das Weiße7388 um den Dotter2495?

7 Was meiner See LE5315 widerte3985 anzurühren5060, das ist meine Speise3899 vor Schmerzen.

8 O daß meine Bitte7596 geschähe, und935 GOtt433 gäbe5414 mir, wes ich hoffe8615!

9 Daß GOtt433 anfinge2974 und zerschlüge1792 mich1214 und ließe5425 seine Hand3027 gehen und zerscheiterte mich!

10 So hätte ich noch Trost5165 und wollte bitten5539 in meiner Krankheit2427, daß er nur nicht2550 schonete. Habe ich doch nicht verleugnet3582 die Rede des Heiligen6918.

11 Was ist meine Kraft3581, daß ich möge beharren3176? und welch ist mein Ende7093, daß meine See LE5315 geduldig sollte748 sein?

12 Ist doch meine Kraft3581 nicht steinern68, so ist mein Fleisch1320 nicht ehern5153.

13 Habe ich doch nirgend keine Hilfe5833, und mein Vermögen8454 ist weg.

14 Wer Barmherzigkeit2617 seinem Nächsten7453 weigert, der verlässet des Allmächtigen7706 Furcht3374.

15 Meine Brüder251 gehen5674 verächtlich vor mir898 über, wie ein Bach5158, wie die Wasserströme650 vorüberfließen.

16 Doch, welche sich vor dem Reif scheuen, über die wird der Schnee7950 fallen.

17 Zur Zeit6256, wenn sie6789 die Hitze2527 drücken wird, werden sie1846 verschmachten, und wenn es heiß wird, werden sie vergehen von ihrer Stätte4725.

18 Ihr1870 Weg734 gehet beiseit aus; sie treten auf5927 das Ungebahnte8414 und werden umkommen6.

19 Sie sehen5027 auf die Wege734 Themas; auf die Pfade Reicharabias warten6960 sie.

20 Aber sie werden2659 zuschanden werden, wenn‘s am sichersten ist935, und sich982 schämen954 müssen, wenn sie dahin kommen.

21 Denn ihr7200 seid nun zu mir kommen; und weil ihr Jammer2866 sehet, fürchtet ihr euch3372.

22 Habe ich auch gesagt559: Bringet her3051 und von eurem Vermögen3581 schenket mir

23 und errettet4422 mich aus der Hand3027 des Feindes6862 und erlöset mich von der Hand3027 der Tyrannen6184?

24 Lehret3384 mich, ich995 will schweigen; und was ich nicht2790 weiß7686, das unterweiset mich.

25 Warum tadelt4834 ihr die rechte3476 Rede561? Wer ist unter euch, der sie strafen3198 könnte?

26 Ihr erdenket Worte4405, daß ihr nur strafet, und7307 daß ihr nur paustet Worte561, die mich verzagt machen sollen.

27 Ihr fallet über einen armen Waisen3490 und grabet eurem Nächsten7453 Gruben3738.

28 Doch weil ihr habt angehoben2974, sehet auf6440 mich, ob ich vor6437 euch mit Lügen3576 bestehen werde.

29 Antwortet7725, was recht6664 ist; meine Antwort wird noch recht bleiben7725.

30 Was gilt‘s, ob meine Zunge3956 unrecht5766 habe3426 und mein Mund2441 Böses1942 vorgebe?

Йов

Розділ 6

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 6

1 А Йов відповів та й сказав:

1 Hiob347 antwortete6030 und sprach559:

2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,

2 Wenn3863 man meinen Jammer3708 wöge8254 und mein Leiden1942 zusammen in eine Waage3976 legte5375,

3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!

3 so würde es schwerer3513 sein denn Sand2344 am Meer3220; darum ist‘s umsonst, was ich rede1697.

4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...

4 Denn die Pfeile2671 des Allmächtigen7706 stecken in mir5978, derselben Grimm2534 säuft8354 aus meinen Geist7307, und die Schrecknisse1161 Gottes433 sind6186 auf mich gerichtet.

5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?

5 Das Wild6501 schreiet nicht, wenn es Gras1877 hat; der Ochse7794 blöket nicht, wenn er sein Futter1098 hat.

6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?

6 Kann man auch essen398, das ungesalzen ist3426? Oder wer mag kosten2940 das Weiße7388 um den Dotter2495?

7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.

7 Was meiner See LE5315 widerte3985 anzurühren5060, das ist meine Speise3899 vor Schmerzen.

8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!

8 O daß meine Bitte7596 geschähe, und935 GOtt433 gäbe5414 mir, wes ich hoffe8615!

9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —

9 Daß GOtt433 anfinge2974 und zerschlüge1792 mich1214 und ließe5425 seine Hand3027 gehen und zerscheiterte mich!

10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!

10 So hätte ich noch Trost5165 und wollte bitten5539 in meiner Krankheit2427, daß er nur nicht2550 schonete. Habe ich doch nicht verleugnet3582 die Rede des Heiligen6918.

11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?

11 Was ist meine Kraft3581, daß ich möge beharren3176? und welch ist mein Ende7093, daß meine See LE5315 geduldig sollte748 sein?

12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?

12 Ist doch meine Kraft3581 nicht steinern68, so ist mein Fleisch1320 nicht ehern5153.

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?

13 Habe ich doch nirgend keine Hilfe5833, und mein Vermögen8454 ist weg.

14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.

14 Wer Barmherzigkeit2617 seinem Nächsten7453 weigert, der verlässet des Allmächtigen7706 Furcht3374.

15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,

15 Meine Brüder251 gehen5674 verächtlich vor mir898 über, wie ein Bach5158, wie die Wasserströme650 vorüberfließen.

16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.

16 Doch, welche sich vor dem Reif scheuen, über die wird der Schnee7950 fallen.

17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.

17 Zur Zeit6256, wenn sie6789 die Hitze2527 drücken wird, werden sie1846 verschmachten, und wenn es heiß wird, werden sie vergehen von ihrer Stätte4725.

18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.

18 Ihr1870 Weg734 gehet beiseit aus; sie treten auf5927 das Ungebahnte8414 und werden umkommen6.

19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.

19 Sie sehen5027 auf die Wege734 Themas; auf die Pfade Reicharabias warten6960 sie.

20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.

20 Aber sie werden2659 zuschanden werden, wenn‘s am sichersten ist935, und sich982 schämen954 müssen, wenn sie dahin kommen.

21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!

21 Denn ihr7200 seid nun zu mir kommen; und weil ihr Jammer2866 sehet, fürchtet ihr euch3372.

22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,

22 Habe ich auch gesagt559: Bringet her3051 und von eurem Vermögen3581 schenket mir

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“

23 und errettet4422 mich aus der Hand3027 des Feindes6862 und erlöset mich von der Hand3027 der Tyrannen6184?

24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.

24 Lehret3384 mich, ich995 will schweigen; und was ich nicht2790 weiß7686, das unterweiset mich.

25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?

25 Warum tadelt4834 ihr die rechte3476 Rede561? Wer ist unter euch, der sie strafen3198 könnte?

26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,

26 Ihr erdenket Worte4405, daß ihr nur strafet, und7307 daß ihr nur paustet Worte561, die mich verzagt machen sollen.

27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!

27 Ihr fallet über einen armen Waisen3490 und grabet eurem Nächsten7453 Gruben3738.

28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.

28 Doch weil ihr habt angehoben2974, sehet auf6440 mich, ob ich vor6437 euch mit Lügen3576 bestehen werde.

29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!

29 Antwortet7725, was recht6664 ist; meine Antwort wird noch recht bleiben7725.

30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?

30 Was gilt‘s, ob meine Zunge3956 unrecht5766 habe3426 und mein Mund2441 Böses1942 vorgebe?

1.0x