ЙовРозділ 8 |
1 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
約伯記第8章 |
1 |
2 |
3 神豈能偏離公平?全能者豈能偏離公義? |
4 或者你的兒女得罪了他;他就因他們的過犯棄絕他們 |
5 你若從早 |
6 你若純全 |
7 你起初雖然微小,終久必大大發增 |
8 |
9 (我們不過從昨日才有,一無所知,因為 |
10 他們豈不指教你,告訴你,從心裏發出言語來呢? |
11 |
12 尚青的時候,還沒有割下,比別 |
13 凡忘記神的人,其所行的路也是這樣 |
14 他所盼望 |
15 他要倚靠房屋,房屋卻站立不住;他要抓住房屋,房屋卻不能存留。 |
16 他在日光之下發青,枝子長 |
17 他的根盤繞石堆,扎入石地。 |
18 他若從本地拔出他 |
19 看哪,這就是他道中之樂;以後必另有人從地而生。 |
20 |
21 直等他 |
22 恨惡你的要披戴慚愧;惡人的居所 |
ЙовРозділ 8 |
約伯記第8章 |
1 |
1 |
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим? |
2 |
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду? |
3 神豈能偏離公平?全能者豈能偏離公義? |
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння! |
4 或者你的兒女得罪了他;他就因他們的過犯棄絕他們 |
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього, |
5 你若從早 |
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю, |
6 你若純全 |
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий! |
7 你起初雖然微小,終久必大大發增 |
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, — |
8 |
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, — |
9 (我們不過從昨日才有,一無所知,因為 |
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть: |
10 他們豈不指教你,告訴你,從心裏發出言語來呢? |
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води? |
11 |
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву: |
12 尚青的時候,還沒有割下,比別 |
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного, |
13 凡忘記神的人,其所行的路也是這樣 |
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність |
14 他所盼望 |
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він. |
15 他要倚靠房屋,房屋卻站立不住;他要抓住房屋,房屋卻不能存留。 |
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, — |
16 他在日光之下發青,枝子長 |
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́: |
17 他的根盤繞石堆,扎入石地。 |
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило! |
18 他若從本地拔出他 |
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть. |
19 看哪,這就是他道中之樂;以後必另有人從地而生。 |
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців, |
20 |
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости... |
21 直等他 |
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“ |
22 恨惡你的要披戴慚愧;惡人的居所 |