CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 32

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 32

1 Da höreten die drei7969 Männer582 auf7673, Hiob347 zu antworten6030, weil er sich5869 für gerecht6662 hielt.

2 Aber2734 Elihu453, der Sohn1121 Baracheels1292, von Bus940, des Geschlechts4940 Ram7410, ward2734 zornig639 über Hiob347, daß er seine See LE5315 gerechter6663 hielt denn GOtt430.

3 Auch ward2734 er zornig639 über seine drei7969 Freunde7453, daß sie keine Antwort4617 fanden4672 und doch Hiob347 verdammeten.

4 Denn Elihu453 hatte1697 geharret, bis daß3117 sie mit Hiob347 geredet hatten, weil sie älter waren denn er.

5 Darum, da er453 sah7200, daß keine Antwort4617 war im Munde6310 der drei7969 Männer582, ward2734 er zornig639.

6 Und so antwortete6030 Elihu453, der Sohn1121 Baracheels1292, von Bus940, und sprach559: Ich bin jung, ihr aber seid alt3453; darum hab ich mich gescheuet und gefürchtet, meine Kunst an3117 euch3372 zu beweisen.

7 Ich559 dachte: Laß3045 die Jahre8141 reden1696, und3117 die Menge7230 des Alters laß Weisheit2451 beweisen.

8 Aber403 der Geist7307 ist in den Leuten582, und der Odem5397 des Allmächtigen7706 macht sie verständig995.

9 Die Großen7227 sind nicht die Weisesten2449, und die Alten2205 verstehen995 nicht das Recht4941.

10 Darum will ich559 auch reden; höre mir zu8085! Ich will meine Kunst auch sehen lassen.

11 Siehe, ich2713 habe3176 geharret, daß ihr geredet habt; ich habe aufgemerkt auf238 euren Verstand8394, bis ihr träfet die rechte Rede1697,

12 und habe achtgehabt995 auf euch; aber siehe, da ist keiner unter euch, der Hiob347 strafe3198 oder seiner Rede561 antworte6030.

13 Ihr werdet vielleicht sagen559: Wir haben4672 die Weisheit2451 getroffen, daß GOtt410 ihn verstoßen hat, und sonst niemand376.

14 Die Rede4405 tut mir nicht genug; ich will7725 ihm nicht so nach eurer Rede antworten.

15 Ach! sie sind verzagt, können nicht2865 mehr antworten6030, sie können nicht mehr reden4405.

16 Weil ich denn geharret habe3176, und sie konnten nicht reden1696 (denn sie stehen5975 still und antworten6030 nicht mehr),

17 will doch ich mein Teil2506 antworten6030 und will meine Kunst beweisen.

18 Denn ich bin4390 der Rede4405 so voll, daß mich der Odem7307 in meinem Bauche ängstet6693.

19 Siehe, mein Bauch990 ist wie der Most3196, der zugestopfet ist, der die neuen2319 Fässer zerreißet.

20 Ich muß reden1696, daß ich Odem hole; ich muß meine Lippen8193 auftun6605 und antworten6030.

21 Ich will niemandes Person6440 ansehen5375 und376 will keinen Menschen120 rühmen.

22 Denn ich weiß3045 nicht5375, wo ich‘s täte, ob mich mein Schöpfer über ein kleines4592 hinnehmen würde6213.

Йов

Розділ 32

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 32

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

1 Da höreten die drei7969 Männer582 auf7673, Hiob347 zu antworten6030, weil er sich5869 für gerecht6662 hielt.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

2 Aber2734 Elihu453, der Sohn1121 Baracheels1292, von Bus940, des Geschlechts4940 Ram7410, ward2734 zornig639 über Hiob347, daß er seine See LE5315 gerechter6663 hielt denn GOtt430.

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

3 Auch ward2734 er zornig639 über seine drei7969 Freunde7453, daß sie keine Antwort4617 fanden4672 und doch Hiob347 verdammeten.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

4 Denn Elihu453 hatte1697 geharret, bis daß3117 sie mit Hiob347 geredet hatten, weil sie älter waren denn er.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

5 Darum, da er453 sah7200, daß keine Antwort4617 war im Munde6310 der drei7969 Männer582, ward2734 er zornig639.

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

6 Und so antwortete6030 Elihu453, der Sohn1121 Baracheels1292, von Bus940, und sprach559: Ich bin jung, ihr aber seid alt3453; darum hab ich mich gescheuet und gefürchtet, meine Kunst an3117 euch3372 zu beweisen.

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

7 Ich559 dachte: Laß3045 die Jahre8141 reden1696, und3117 die Menge7230 des Alters laß Weisheit2451 beweisen.

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

8 Aber403 der Geist7307 ist in den Leuten582, und der Odem5397 des Allmächtigen7706 macht sie verständig995.

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

9 Die Großen7227 sind nicht die Weisesten2449, und die Alten2205 verstehen995 nicht das Recht4941.

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

10 Darum will ich559 auch reden; höre mir zu8085! Ich will meine Kunst auch sehen lassen.

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

11 Siehe, ich2713 habe3176 geharret, daß ihr geredet habt; ich habe aufgemerkt auf238 euren Verstand8394, bis ihr träfet die rechte Rede1697,

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

12 und habe achtgehabt995 auf euch; aber siehe, da ist keiner unter euch, der Hiob347 strafe3198 oder seiner Rede561 antworte6030.

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

13 Ihr werdet vielleicht sagen559: Wir haben4672 die Weisheit2451 getroffen, daß GOtt410 ihn verstoßen hat, und sonst niemand376.

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

14 Die Rede4405 tut mir nicht genug; ich will7725 ihm nicht so nach eurer Rede antworten.

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

15 Ach! sie sind verzagt, können nicht2865 mehr antworten6030, sie können nicht mehr reden4405.

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

16 Weil ich denn geharret habe3176, und sie konnten nicht reden1696 (denn sie stehen5975 still und antworten6030 nicht mehr),

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

17 will doch ich mein Teil2506 antworten6030 und will meine Kunst beweisen.

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

18 Denn ich bin4390 der Rede4405 so voll, daß mich der Odem7307 in meinem Bauche ängstet6693.

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

19 Siehe, mein Bauch990 ist wie der Most3196, der zugestopfet ist, der die neuen2319 Fässer zerreißet.

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

20 Ich muß reden1696, daß ich Odem hole; ich muß meine Lippen8193 auftun6605 und antworten6030.

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

21 Ich will niemandes Person6440 ansehen5375 und376 will keinen Menschen120 rühmen.

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

22 Denn ich weiß3045 nicht5375, wo ich‘s täte, ob mich mein Schöpfer über ein kleines4592 hinnehmen würde6213.