CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 10

1 Es war2258 aber1161 ein5100 Mann435 zu1722 Cäsarea2542 mit Namen3686 Cornelius, ein Hauptmann1543 von1537 der Schar4686, die da heißt2564 die welsche,

2 gottselig2152 und2532 gottesfürchtig5399 samt4862 seinem ganzen3956 Hause3624 und5037 gab4160 dem Volk2992 viel4183 Almosen1654 und2532 betete1189 immer1275 zu GOtt2316.

3 Der2532 sah1492 in1722 einem Gesichte offenbarlich5320 um5616 die neunte1766 Stunde5610 am Tage2250 einen Engel32 Gottes2316 zu4314 ihm846 eingehen1525, der sprach2036 zu ihm846: Cornelius!

4 Er846 aber1161 sah816 ihn an, erschrak und2532 sprach2036: HErr2962, was5101 ist‘s1096? Er aber1161 sprach2036 zu ihm: Dein4675 Gebet4335 und2532 deine4675 Almosen1654 sind2076 hinaufkommen ins1519 Gedächtnis3422 vor1799 GOtt2316.

5 Und2532 nun3568 sende Männer435 gen1519 Joppe2445 und2532 laß3992 fordern3343 Simon4613 mit dem3739 Zunamen1941 Petrus4074,

6 welcher3739 ist2076 zur Herberge3579 bei3844 einem5100 Gerber1038 Simon4613, des Haus3614 am3844 Meer2281 liegt; der3778 wird dir4671 sagen, was5101 du2980 tun4160 sollst1163.

7 Und1161 da5613 der Engel32, der mit Cornelius redete2980, hinweggegangen war565, rief5455 er846 zwei1417 seiner Hausknechte3610 und2532 einen gottesfürchtigen2152 Kriegsknecht4757 von denen, die3588 auf ihn warteten,

8 und2532 erzählete es ihnen846 alles537 und sandte649 sie846 gen1519 Joppe2445.

9 Des andern Tages1887, da2532 diese1565 auf305 dem Wege waren3596 und1161 nahe zur Stadt4172 kamen1448, stieg Petrus4074 hinauf auf den Söller1430, zu beten4336, um4012 die sechste1623 Stunde5610.

10 Und2532 als er846 hungrig4361 ward1096, wollte2309 er essen1089. Da1909 sie1161 ihm1565 aber1161 zubereiteten3903, ward1968 er entzückt

11 und2532 sah2334 den Himmel3772 aufgetan und2532 herniederfahren2597 zu1909 ihm846 ein5100 Gefäß4632 wie5613 ein groß3173 leinen Tuch3607, an1909 vier5064 Zipfeln746 gebunden1210, und ward niedergelassen2524 auf455 die Erde1093.

12 Darinnen waren5225 allerlei3956 vierfüßige Tiere5074 der3739 Erde1093 und2532 wilde Tiere2342 und2532 Gewürm2062 und2532 Vögel4071 des Himmels3772.

13 Und2532 geschah1096 eine Stimme5456 zu4314 ihm846: Stehe auf450, Petrus4074, schlachte2380 und2532 iß5315!

14 Petrus4074 aber1161 sprach2036: O nein3365, HErr2962; denn3754 ich habe5315 noch nie3763 etwas3956 Gemeines2839 oder2228 Unreines169 gegessen5315.

15 Und2532 die Stimme5456 sprach zum1537 andernmal1208 zu4314 ihm846: Was GOtt2316 gereiniget hat2511, das3739 mache2840 du4771 nicht3361 gemein.

16 Und1161 das5124 geschah zu1519 drei Malen; und2532 das Gefäß4632 ward1096 wieder3825 aufgenommen353 gen Himmel3772.

17 Als aber1161 Petrus4074 sich in1722 sich selbst1438 bekümmerte1280, was5101 das3739 Gesicht3705 wäre, das1498 er gesehen1492 hatte, siehe2400, da5613 fragten1331 die Männer435, von575 Cornelius gesandt649, nach dem3588 Hause3614 Simons4613 und2532 stunden an1909 der Tür4440,

18 riefen5455 und2532 forscheten, ob1487 Simon4613 mit dem3588 Zunamen1941 Petrus4074 allda1759 zur Herberge wäre3579.

19 Indem aber1161 Petrus4074 sich besinnet über4012 dem Gesichte, sprach2036 der Geist4151 zu ihm846: Siehe2400, drei5140 Männer435 suchen2212 dich4571.

20 Aber4198 stehe auf450, steige2597 hinab und235 zieh mit4862 ihnen846 und2532 zweifle1252 nichts3367; denn1360 ich1473 habe sie846 gesandt649.

21 Da stieg Petrus4074 hinab zu4314 den5101 Männern435, die3739 von575 Cornelius zu4314 ihm gesandt649 waren3918, und1161 sprach2036: Siehe2400, ich1473 bin‘s1510, den ihr846 suchet2212; was3588 ist2597 die3739 Sache156, darum ihr hier seid?

22 Sie aber1161 sprachen2036: Cornelius, der5259 Hauptmann1543, ein frommer1342 und2532 gottesfürchtiger Mann435 und5037 gutes Gerüchts3140 bei dem ganzen3650 Volk1484 der5259 Juden2453, hat einen Befehl empfangen5537 vom heiligen40 Engel32, daß er5399 dich4571 sollte fordern lassen3343 in1519 sein Haus3624 und2532 Worte4487 von3844 dir4675 hören191.

23 Da3767 rief1528 er846 sie3579 hinein und1161 herbergete sie846. Des846 andern Tages1887 zog Petrus4074 aus1831 mit4862 ihnen, und2532 etliche5100 Brüder80 von575 Joppe2445 gingen mit4905 ihm.

24 Und2532 des andern Tages1887 kamen1525 sie gen Cäsarea2542. Cornelius aber1161 wartete4328 auf1519 sie und2532 rief zusammen4779 seine Verwandten4773 und Freunde316.

25 Und1161 als5613 Petrus4074 hineinkam1096, ging1525 ihm Cornelius entgegen und fiel4098 zu seinen846 Füßen4228 und betete4352 ihn an1909.

26 Petrus4074 aber1161 richtete450 ihn846 auf1453 und2504 sprach3004: Stehe auf1453; ich846 bin1510 auch2504 ein Mensch444.

27 Und2532 als er846 sich mit ihm besprochen hatte4926, ging er hinein1525 und2532 fand2147 ihrer viel4183, die zusammenkommen4905 waren.

28 Und5037 er sprach5346 zu4314 ihnen: Ihr846 wisset1987, wie5613 es ein ungewohnet Ding111 ist2076 einem jüdischen2453 Mann435, sich zu2853 tun oder2228 zu kommen4334 zu einem Fremdling246; aber2532 GOtt2316 hat1166 mir1698 gezeiget, keinen3367 Menschen444 gemein2839 oder2228 unrein169 zu heißen3004.

29 Darum habe ich mich3165 nicht geweigert369 zu kommen2064, als ich bin hergefordert3343. So2532 frage4441 ich euch nun3767, warum5101 ihr3056 mich habt lassen fordern.

30 Cornelius sprach5346: Ich1799 habe2252 vier5067 Tage2250 gefastet3522 bis3360 an diese Stunde5610, und2532 um die5026 neunte1766 Stunde5610 betete4336 ich in1722 meinem3450 Hause3624. Und siehe2400, da trat2476 ein Mann435 vor575 mich3450 in einem hellen2986 Kleide2066

31 und2532 sprach5346: Cornelius, dein4675 Gebet4335 ist erhöret, und2532 deiner4675 Almosen1654 ist gedacht3415 worden vor1799 GOtt2316.

32 So sende nun3767 gen Joppe2445 und2532 laß3992 herrufen3333 einen Simon4613 mit1722 dem3739 Zunamen1941 Petrus4074, welcher3739 ist3854 zur Herberge3579 in1519 dem Hause3614 des Gerbers1038 Simon4613 an3844 dem Meer2281; der wird dir4671, wenn er3778 kommt, sagen2980.

33 Da3918 sandte3992 ich von5259 Stund‘ an1824 zu4314 dir4571. Und5037 du4771 hast wohl2573 getan4160, daß du3767 kommen bist. Nun3767 sind wir2249 alle3956 hier3568 gegenwärtig3918 vor1799 GOtt2316, zu hören191 alles3956, was dir4671 von GOtt2316 befohlen ist3854.

34 Petrus4074 aber1161 tat seinen Mund4750 auf455 und sprach2036: Nun erfahre ich mit1909 der2076 Wahrheit225, daß3754 GOtt2316 die Person4381 nicht3756 ansiehet,

35 sondern235 in1722 allerlei3956 Volk1484, wer ihn846 fürchtet5399 und2532 recht1343 tut2038, der ist2076 ihm846 angenehm1184.

36 Ihr wisset wohl von der3056 Predigt, die3778 GOtt zu den Kindern Israel2474 gesandt hat649, und verkündigen lassen2097 den Frieden1515 durch1223 JEsum2424 Christum5547 ( welcher3739 ist2076 ein HErr2962 über alles3956),

37 die3739 durchs ganze3650 jüdische Land2449 geschehen1096 ist und3326 angefangen756 in575 Galiläa1056 nach2596 der Taufe908, die Johannes2491 predigte2784:

38 wie5613 GOtt2316 denselbigen JEsum von575 Nazareth3478 gesalbet hat5548 mit3326 dem Heiligen40 Geiste4151 und2532 Kraft1411; der5259 umhergezogen ist1330 und2532 hat wohlgetan2109 und gesund2390 gemacht alle3956, die3739 vom Teufel1228 überwältiget waren2616; denn3754 GOtt2316 war2258 mit ihm2424.

39 Und2532 wir2249 sind2070 Zeugen3144 alles3956 des, was3739 er getan4160 hat im1722 jüdischen2453 Lande5561 und5037 zu1722 Jerusalem2419. Den3739 haben sie getötet337 und2532 an1909 ein Holz3586 gehänget.

40 Denselbigen hat1453 GOtt2316 auferwecket am dritten5154 Tage2250 und2532 ihn846 lassen offenbar werden1096,

41 nicht3756 allem3956 Volk2992, sondern235 uns2254, den vorerwählten4401 Zeugen3144 von5259 GOtt2316, die3748 wir mit4906 ihm846 gegessen und2532 getrunken haben, nachdem3326 er846 auferstanden ist450 von1537 den Toten3498.

42 Und2532 er846 hat uns2254 geboten3853, zu predigen2784 dem3588 Volk2992 und2532 zu zeugen1263, daß3754 er ist2076 verordnet3724 von GOtt2316 ein Richter2923 der5259 Lebendigen2198 und2532 der Toten3498.

43 Von diesem5129 zeugen3140 alle3956 Propheten4396, daß durch1223 seinen846 Namen3686 alle3956, die an1519 ihn846 glauben4100, Vergebung859 der Sünden266 empfangen2983 sollen.

44 Da Petrus4074 noch2089 diese5023 Worte3056 redete2980, fiel1968 der Heilige40 Geist4151 auf1909 alle3956, die191 dem Wort4487 zuhöreten.

45 Und2532 die3745 Gläubigen4103 aus1537 der Beschneidung4061, die mit4905 Petrus4074 kommen waren, entsetzten1839 sich, daß3754 auch2532 auf1909 die Heiden1484 die Gabe1431 des Heiligen40 Geistes4151 ausgegossen ward1632.

46 Denn1063 sie846 höreten, daß sie mit Zungen1100 redeten2980 und2532 GOtt2316 hoch preiseten. Da5119 antwortete611 Petrus4074:

47 Mag auch2532 jemand5100 das Wasser5204 wehren2967, daß3361 diese5128 nicht1410 getaufet werden907, die3748 den Heiligen40 Geist4151 empfangen2983 haben gleichwie2531 auch wir2249?

48 Und5037 befahl4367, sie zu taufen907 in1722 dem Namen3686 des846 HErrn2962. Da5119 baten2065 sie ihn, daß er846 etliche5100 Tage2250 dabliebe1961.

Дiї

Розділ 10

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 10

1 Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.

1 Es war2258 aber1161 ein5100 Mann435 zu1722 Cäsarea2542 mit Namen3686 Cornelius, ein Hauptmann1543 von1537 der Schar4686, die da heißt2564 die welsche,

2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.

2 gottselig2152 und2532 gottesfürchtig5399 samt4862 seinem ganzen3956 Hause3624 und5037 gab4160 dem Volk2992 viel4183 Almosen1654 und2532 betete1189 immer1275 zu GOtt2316.

3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“

3 Der2532 sah1492 in1722 einem Gesichte offenbarlich5320 um5616 die neunte1766 Stunde5610 am Tage2250 einen Engel32 Gottes2316 zu4314 ihm846 eingehen1525, der sprach2036 zu ihm846: Cornelius!

4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.

4 Er846 aber1161 sah816 ihn an, erschrak und2532 sprach2036: HErr2962, was5101 ist‘s1096? Er aber1161 sprach2036 zu ihm: Dein4675 Gebet4335 und2532 deine4675 Almosen1654 sind2076 hinaufkommen ins1519 Gedächtnis3422 vor1799 GOtt2316.

5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.

5 Und2532 nun3568 sende Männer435 gen1519 Joppe2445 und2532 laß3992 fordern3343 Simon4613 mit dem3739 Zunamen1941 Petrus4074,

6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.

6 welcher3739 ist2076 zur Herberge3579 bei3844 einem5100 Gerber1038 Simon4613, des Haus3614 am3844 Meer2281 liegt; der3778 wird dir4671 sagen, was5101 du2980 tun4160 sollst1163.

7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,

7 Und1161 da5613 der Engel32, der mit Cornelius redete2980, hinweggegangen war565, rief5455 er846 zwei1417 seiner Hausknechte3610 und2532 einen gottesfürchtigen2152 Kriegsknecht4757 von denen, die3588 auf ihn warteten,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.

8 und2532 erzählete es ihnen846 alles537 und sandte649 sie846 gen1519 Joppe2445.

9 А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

9 Des andern Tages1887, da2532 diese1565 auf305 dem Wege waren3596 und1161 nahe zur Stadt4172 kamen1448, stieg Petrus4074 hinauf auf den Söller1430, zu beten4336, um4012 die sechste1623 Stunde5610.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,

10 Und2532 als er846 hungrig4361 ward1096, wollte2309 er essen1089. Da1909 sie1161 ihm1565 aber1161 zubereiteten3903, ward1968 er entzückt

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

11 und2532 sah2334 den Himmel3772 aufgetan und2532 herniederfahren2597 zu1909 ihm846 ein5100 Gefäß4632 wie5613 ein groß3173 leinen Tuch3607, an1909 vier5064 Zipfeln746 gebunden1210, und ward niedergelassen2524 auf455 die Erde1093.

12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.

12 Darinnen waren5225 allerlei3956 vierfüßige Tiere5074 der3739 Erde1093 und2532 wilde Tiere2342 und2532 Gewürm2062 und2532 Vögel4071 des Himmels3772.

13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“

13 Und2532 geschah1096 eine Stimme5456 zu4314 ihm846: Stehe auf450, Petrus4074, schlachte2380 und2532 iß5315!

14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“

14 Petrus4074 aber1161 sprach2036: O nein3365, HErr2962; denn3754 ich habe5315 noch nie3763 etwas3956 Gemeines2839 oder2228 Unreines169 gegessen5315.

15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“

15 Und2532 die Stimme5456 sprach zum1537 andernmal1208 zu4314 ihm846: Was GOtt2316 gereiniget hat2511, das3739 mache2840 du4771 nicht3361 gemein.

16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.

16 Und1161 das5124 geschah zu1519 drei Malen; und2532 das Gefäß4632 ward1096 wieder3825 aufgenommen353 gen Himmel3772.

17 Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,

17 Als aber1161 Petrus4074 sich in1722 sich selbst1438 bekümmerte1280, was5101 das3739 Gesicht3705 wäre, das1498 er gesehen1492 hatte, siehe2400, da5613 fragten1331 die Männer435, von575 Cornelius gesandt649, nach dem3588 Hause3614 Simons4613 und2532 stunden an1909 der Tür4440,

18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“

18 riefen5455 und2532 forscheten, ob1487 Simon4613 mit dem3588 Zunamen1941 Petrus4074 allda1759 zur Herberge wäre3579.

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.

19 Indem aber1161 Petrus4074 sich besinnet über4012 dem Gesichte, sprach2036 der Geist4151 zu ihm846: Siehe2400, drei5140 Männer435 suchen2212 dich4571.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“

20 Aber4198 stehe auf450, steige2597 hinab und235 zieh mit4862 ihnen846 und2532 zweifle1252 nichts3367; denn1360 ich1473 habe sie846 gesandt649.

21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“

21 Da stieg Petrus4074 hinab zu4314 den5101 Männern435, die3739 von575 Cornelius zu4314 ihm gesandt649 waren3918, und1161 sprach2036: Siehe2400, ich1473 bin‘s1510, den ihr846 suchet2212; was3588 ist2597 die3739 Sache156, darum ihr hier seid?

22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.

22 Sie aber1161 sprachen2036: Cornelius, der5259 Hauptmann1543, ein frommer1342 und2532 gottesfürchtiger Mann435 und5037 gutes Gerüchts3140 bei dem ganzen3650 Volk1484 der5259 Juden2453, hat einen Befehl empfangen5537 vom heiligen40 Engel32, daß er5399 dich4571 sollte fordern lassen3343 in1519 sein Haus3624 und2532 Worte4487 von3844 dir4675 hören191.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.

23 Da3767 rief1528 er846 sie3579 hinein und1161 herbergete sie846. Des846 andern Tages1887 zog Petrus4074 aus1831 mit4862 ihnen, und2532 etliche5100 Brüder80 von575 Joppe2445 gingen mit4905 ihm.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.

24 Und2532 des andern Tages1887 kamen1525 sie gen Cäsarea2542. Cornelius aber1161 wartete4328 auf1519 sie und2532 rief zusammen4779 seine Verwandten4773 und Freunde316.

25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

25 Und1161 als5613 Petrus4074 hineinkam1096, ging1525 ihm Cornelius entgegen und fiel4098 zu seinen846 Füßen4228 und betete4352 ihn an1909.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“

26 Petrus4074 aber1161 richtete450 ihn846 auf1453 und2504 sprach3004: Stehe auf1453; ich846 bin1510 auch2504 ein Mensch444.

27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

27 Und2532 als er846 sich mit ihm besprochen hatte4926, ging er hinein1525 und2532 fand2147 ihrer viel4183, die zusammenkommen4905 waren.

28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.

28 Und5037 er sprach5346 zu4314 ihnen: Ihr846 wisset1987, wie5613 es ein ungewohnet Ding111 ist2076 einem jüdischen2453 Mann435, sich zu2853 tun oder2228 zu kommen4334 zu einem Fremdling246; aber2532 GOtt2316 hat1166 mir1698 gezeiget, keinen3367 Menschen444 gemein2839 oder2228 unrein169 zu heißen3004.

29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“

29 Darum habe ich mich3165 nicht geweigert369 zu kommen2064, als ich bin hergefordert3343. So2532 frage4441 ich euch nun3767, warum5101 ihr3056 mich habt lassen fordern.

30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

30 Cornelius sprach5346: Ich1799 habe2252 vier5067 Tage2250 gefastet3522 bis3360 an diese Stunde5610, und2532 um die5026 neunte1766 Stunde5610 betete4336 ich in1722 meinem3450 Hause3624. Und siehe2400, da trat2476 ein Mann435 vor575 mich3450 in einem hellen2986 Kleide2066

31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.

31 und2532 sprach5346: Cornelius, dein4675 Gebet4335 ist erhöret, und2532 deiner4675 Almosen1654 ist gedacht3415 worden vor1799 GOtt2316.

32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.

32 So sende nun3767 gen Joppe2445 und2532 laß3992 herrufen3333 einen Simon4613 mit1722 dem3739 Zunamen1941 Petrus4074, welcher3739 ist3854 zur Herberge3579 in1519 dem Hause3614 des Gerbers1038 Simon4613 an3844 dem Meer2281; der wird dir4671, wenn er3778 kommt, sagen2980.

33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.

33 Da3918 sandte3992 ich von5259 Stund‘ an1824 zu4314 dir4571. Und5037 du4771 hast wohl2573 getan4160, daß du3767 kommen bist. Nun3767 sind wir2249 alle3956 hier3568 gegenwärtig3918 vor1799 GOtt2316, zu hören191 alles3956, was dir4671 von GOtt2316 befohlen ist3854.

34 А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,

34 Petrus4074 aber1161 tat seinen Mund4750 auf455 und sprach2036: Nun erfahre ich mit1909 der2076 Wahrheit225, daß3754 GOtt2316 die Person4381 nicht3756 ansiehet,

35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.

35 sondern235 in1722 allerlei3956 Volk1484, wer ihn846 fürchtet5399 und2532 recht1343 tut2038, der ist2076 ihm846 angenehm1184.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.

36 Ihr wisset wohl von der3056 Predigt, die3778 GOtt zu den Kindern Israel2474 gesandt hat649, und verkündigen lassen2097 den Frieden1515 durch1223 JEsum2424 Christum5547 ( welcher3739 ist2076 ein HErr2962 über alles3956),

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

37 die3739 durchs ganze3650 jüdische Land2449 geschehen1096 ist und3326 angefangen756 in575 Galiläa1056 nach2596 der Taufe908, die Johannes2491 predigte2784:

38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

38 wie5613 GOtt2316 denselbigen JEsum von575 Nazareth3478 gesalbet hat5548 mit3326 dem Heiligen40 Geiste4151 und2532 Kraft1411; der5259 umhergezogen ist1330 und2532 hat wohlgetan2109 und gesund2390 gemacht alle3956, die3739 vom Teufel1228 überwältiget waren2616; denn3754 GOtt2316 war2258 mit ihm2424.

39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.

39 Und2532 wir2249 sind2070 Zeugen3144 alles3956 des, was3739 er getan4160 hat im1722 jüdischen2453 Lande5561 und5037 zu1722 Jerusalem2419. Den3739 haben sie getötet337 und2532 an1909 ein Holz3586 gehänget.

40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

40 Denselbigen hat1453 GOtt2316 auferwecket am dritten5154 Tage2250 und2532 ihn846 lassen offenbar werden1096,

41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

41 nicht3756 allem3956 Volk2992, sondern235 uns2254, den vorerwählten4401 Zeugen3144 von5259 GOtt2316, die3748 wir mit4906 ihm846 gegessen und2532 getrunken haben, nachdem3326 er846 auferstanden ist450 von1537 den Toten3498.

42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

42 Und2532 er846 hat uns2254 geboten3853, zu predigen2784 dem3588 Volk2992 und2532 zu zeugen1263, daß3754 er ist2076 verordnet3724 von GOtt2316 ein Richter2923 der5259 Lebendigen2198 und2532 der Toten3498.

43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.

43 Von diesem5129 zeugen3140 alle3956 Propheten4396, daß durch1223 seinen846 Namen3686 alle3956, die an1519 ihn846 glauben4100, Vergebung859 der Sünden266 empfangen2983 sollen.

44 Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.

44 Da Petrus4074 noch2089 diese5023 Worte3056 redete2980, fiel1968 der Heilige40 Geist4151 auf1909 alle3956, die191 dem Wort4487 zuhöreten.

45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!

45 Und2532 die3745 Gläubigen4103 aus1537 der Beschneidung4061, die mit4905 Petrus4074 kommen waren, entsetzten1839 sich, daß3754 auch2532 auf1909 die Heiden1484 die Gabe1431 des Heiligen40 Geistes4151 ausgegossen ward1632.

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:

46 Denn1063 sie846 höreten, daß sie mit Zungen1100 redeten2980 und2532 GOtt2316 hoch preiseten. Da5119 antwortete611 Petrus4074:

47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“

47 Mag auch2532 jemand5100 das Wasser5204 wehren2967, daß3361 diese5128 nicht1410 getaufet werden907, die3748 den Heiligen40 Geist4151 empfangen2983 haben gleichwie2531 auch wir2249?

48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

48 Und5037 befahl4367, sie zu taufen907 in1722 dem Namen3686 des846 HErrn2962. Da5119 baten2065 sie ihn, daß er846 etliche5100 Tage2250 dabliebe1961.