| ДiїРозділ 10 | 
| 1  | 
| 2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. | 
| 3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ | 
| 4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. | 
| 5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. | 
| 6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. | 
| 7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, | 
| 8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. | 
| 9  | 
| 10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, | 
| 11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. | 
| 12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. | 
| 13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ | 
| 14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ | 
| 15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ | 
| 16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. | 
| 17  | 
| 18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ | 
| 19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. | 
| 20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ | 
| 21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ | 
| 22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. | 
| 23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. | 
| 24  | 
| 25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. | 
| 26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ | 
| 27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, | 
| 28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. | 
| 29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ | 
| 30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі | 
| 31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. | 
| 32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. | 
| 33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. | 
| 34  | 
| 35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. | 
| 36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. | 
| 37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, | 
| 38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. | 
| 39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. | 
| 40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, | 
| 41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. | 
| 42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. | 
| 43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. | 
| 44  | 
| 45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! | 
| 46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: | 
| 47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ | 
| 48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. | 
| Деяния апостоловГлава 10 | 
| 1  | 
| 2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу. | 
| 3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал:  | 
| 4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил:  | 
| 5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром, | 
| 6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».  | 
| 7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём, | 
| 8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию. | 
| 9  | 
| 10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение. | 
| 11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю. | 
| 12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы. | 
| 13 Затем голос сказал ему:  | 
| 14 Пётр ответил:  | 
| 15 Во второй раз голос обратился к нему:  | 
| 16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо. | 
| 17  | 
| 18 Они громко спрашивали:  | 
| 19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему:  | 
| 20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».  | 
| 21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям:  | 
| 22 Они ответили:  | 
| 23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии. | 
| 24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода. | 
| 25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги. | 
| 26 Но Пётр поднял его и сказал:  | 
| 27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа. | 
| 28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами:  | 
| 29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»  | 
| 30  | 
| 31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог. | 
| 32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”. | 
| 33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».  | 
| 34  | 
| 35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему. | 
| 36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми. | 
| 37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном, | 
| 38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола. | 
| 39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту, | 
| 40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился, | 
| 41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых. | 
| 42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми. | 
| 43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».  | 
| 44  | 
| 45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников, | 
| 46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал: | 
| 47  | 
| 48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней. | 
| ДiїРозділ 10 | Деяния апостоловГлава 10 | 
| 1  | 1  | 
| 2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. | 2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу. | 
| 3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ | 3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал:  | 
| 4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. | 4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил:  | 
| 5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. | 5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром, | 
| 6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. | 6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря».  | 
| 7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, | 7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём, | 
| 8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. | 8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию. | 
| 9  | 9  | 
| 10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, | 10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение. | 
| 11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. | 11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю. | 
| 12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. | 12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы. | 
| 13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ | 13 Затем голос сказал ему:  | 
| 14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ | 14 Пётр ответил:  | 
| 15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ | 15 Во второй раз голос обратился к нему:  | 
| 16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. | 16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо. | 
| 17  | 17  | 
| 18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ | 18 Они громко спрашивали:  | 
| 19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. | 19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему:  | 
| 20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ | 20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их».  | 
| 21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ | 21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям:  | 
| 22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. | 22 Они ответили:  | 
| 23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. | 23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии. | 
| 24  | 24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода. | 
| 25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. | 25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги. | 
| 26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ | 26 Но Пётр поднял его и сказал:  | 
| 27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, | 27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа. | 
| 28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. | 28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами:  | 
| 29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ | 29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?»  | 
| 30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі | 30  | 
| 31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. | 31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог. | 
| 32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. | 32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”. | 
| 33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. | 33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать».  | 
| 34  | 34  | 
| 35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. | 35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему. | 
| 36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. | 36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми. | 
| 37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, | 37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном, | 
| 38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. | 38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола. | 
| 39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. | 39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту, | 
| 40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, | 40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился, | 
| 41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. | 41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых. | 
| 42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. | 42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми. | 
| 43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. | 43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его».  | 
| 44  | 44  | 
| 45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! | 45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников, | 
| 46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: | 46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал: | 
| 47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ | 47  | 
| 48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. | 48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней. |