ДiїРозділ 10 |
1 |
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. |
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ |
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. |
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. |
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. |
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, |
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. |
9 |
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, |
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. |
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. |
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ |
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ |
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ |
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. |
17 |
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ |
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. |
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ |
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ |
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. |
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. |
24 |
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. |
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ |
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, |
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. |
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ |
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі |
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. |
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. |
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. |
34 |
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. |
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. |
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, |
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. |
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. |
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, |
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. |
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. |
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. |
44 |
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! |
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: |
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ |
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. |
Деяния апостоловГлава 10 |
1 |
2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу. |
3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: |
4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: |
5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром, |
6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря». |
7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём, |
8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию. |
9 |
10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение. |
11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю. |
12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы. |
13 Затем голос сказал ему: |
14 Пётр ответил: |
15 Во второй раз голос обратился к нему: |
16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо. |
17 |
18 Они громко спрашивали: |
19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: |
20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их». |
21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: |
22 Они ответили: |
23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии. |
24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода. |
25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги. |
26 Но Пётр поднял его и сказал: |
27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа. |
28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: |
29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?» |
30 |
31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог. |
32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”. |
33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать». |
34 |
35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему. |
36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми. |
37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном, |
38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола. |
39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту, |
40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился, |
41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых. |
42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми. |
43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его». |
44 |
45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников, |
46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал: |
47 |
48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней. |
ДiїРозділ 10 |
Деяния апостоловГлава 10 |
1 |
1 |
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився. |
2 Он сам, как и все домашние его, был богобоязнен и предан Богу. Он щедро жертвовал на помощь бедным и постоянно молился Господу. |
3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“ |
3 Однажды, около трёх часов дня, Корнилию было видение, и он ясно увидел Ангела Божьего, который явился ему и сказал: |
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися. |
4 Он же в страхе устремил на него взгляд и спросил: |
5 Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром. |
5 Теперь же пошли людей в Иоппию за неким Симоном, также прозванным Петром, |
6 Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“. |
6 остановившимся у кожевника Симона, дом которого находится у моря». |
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому, |
7 Когда Ангел, говоривший с ним, удалился, Корнилий призвал двух слуг и благочестивого воина, состоявших при нём, |
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю. |
8 и, объяснив им всё, послал их в Иоппию. |
9 |
9 |
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло, |
10 Он почувствовал сильный голод и решил поесть. И пока готовили еду, ему было видение. |
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. |
11 Он увидел, как раскрылись небеса и нечто похожее на широкое полотно, которое держат за четыре угла, стало опускаться на землю. |
12 У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́. |
12 На нём были всякие животные, пресмыкающиеся и птицы. |
13 І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“ |
13 Затем голос сказал ему: |
14 А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“ |
14 Пётр ответил: |
15 І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“ |
15 Во второй раз голос обратился к нему: |
16 І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо. |
16 Это случилось трижды, и тотчас же всё это опять поднялось на небо. |
17 |
17 |
18 і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“ |
18 Они громко спрашивали: |
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе. |
19 Пётр размышлял о видении, когда Дух сказал ему: |
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“ |
20 встань, спустись вниз и иди с ними без колебаний, так как Я послал их». |
21 І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“ |
21 Тогда Пётр спустился и сказал этим людям: |
22 А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“. |
22 Они ответили: |
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним. |
23 Тогда Пётр пригласил их войти в дом и попросил остаться на ночь. На другой день, собравшись, он отправился с ними, и с ним пошли некоторые братья из Иоппии. |
24 |
24 На следующий день он прибыл в Кесарию. Созвав своих родственников и близких друзей, Корнилий ждал их прихода. |
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. |
25 А когда Пётр входил в дом, Корнилий встретил его и поклонился, упав ему в ноги. |
26 Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“ |
26 Но Пётр поднял его и сказал: |
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, |
27 И, беседуя с ним, Пётр вошёл в дом и увидел, что там собралось много народа. |
28 і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту. |
28 Пётр обратился к собравшимся с такими словами: |
29 Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“ |
29 Поэтому, когда я получил приглашение, я пришёл беспрекословно. Итак, я спрашиваю, почему вы послали за мной?» |
30 А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі |
30 |
31 й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися. |
31 и сказал: „Корнилий, твоя молитва услышана, и твои подаяния бедным запомнил Бог. |
32 Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“. |
32 Так пошли же в Иоппию за Симоном по прозванию Пётр; он гостит в доме кожевника Симона, дом которого находится у моря”. |
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“. |
33 И я тотчас же послал за тобой, и ты правильно сделал, что пришёл. Теперь все мы здесь перед Богом, чтобы выслушать всё то, что Господь повелел тебе сказать». |
34 |
34 |
35 але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність. |
35 и во всяком народе те, кто боятся Его и поступают праведно, — угодны Ему. |
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім. |
36 Он обратился со словом к народу Израиля, проповедуя устами Иисуса Христа Добрую Весть о мире. Он — Господь над всеми. |
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, |
37 Вы знаете о недавних событиях в Иудее, о том, что началось в Галилее после крещения, провозглашённого Иоанном, |
38 Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. |
38 об Иисусе из Назарета, Которого Бог сделал Христом, дав Ему Святого Духа и силу. Бог был с ним, и ходил Иисус повсюду, творя добро и исцеляя всех, кто был под властью дьявола. |
39 І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши. |
39 Мы являемся свидетелями всему тому, что Иисус сделал в Иудее и в Иерусалиме. Его убили, пригвоздив к деревянному кресту, |
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, |
40 но на третий день после смерти Бог воскресил Его. Бог сделал так, что Иисус явился, |
41 не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. |
41 но не всем, а только тем свидетелям, которых Бог избрал заранее, то есть нам, которые ели и пили с Ним после того, как Он воскрес из мёртвых. |
42 І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. |
42 Иисус повелел, чтобы мы проповедовали людям и свидетельствовали, что Он Тот, Кого Бог поставил судьёй над живыми и мёртвыми. |
43 Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“. |
43 Все пророки возвещали о Нём, говоря, что каждому, кто уверовал в Него, будут прощены грехи именем Его». |
44 |
44 |
45 А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н! |
45 И верующие иудеи, пришедшие вместе с Петром, были поражены тем, что Бог излил Свой дар Святого Духа также и на язычников, |
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів: |
46 потому что они слышали, как те говорили на разных языках и превозносили величие Божье. Пётр сказал: |
47 „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“ |
47 |
48 І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів. |
48 И он приказал им креститься во имя Иисуса Христа. Затем они попросили его побыть с ними ещё несколько дней. |